Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
– Так, але я не казав, до якого.
Я КИНУВ ПИТИ
Один відвідувач приходив у ресторан і завжди замовляв два по сто, але одного разу прийшов і замовив лише сто грам горілки.
– Що трапилось?– здивувавсь офіціант, який обслуговував старого клієнта на протязі довгих літ?
– Та от, ми з своїм товаришем домовилися, що завжди, де б ми не були – пити за обох відразу.
– І що, товариш помер?
– Та ні, просто я кинув пити.
4.5.1965 р.
ТУТ НЕМА НІЧОГО
Студент поспішає на екзамен по рослинництву. У кишенях у нього були шпаргалки. Щоб не збитися, де яка, він на ходу повторює, перевіряючи кишені:
– Тут жито, тут овес, а тут,– показує на голову,– нема нічого.
7.7.1972 р.
ЧОРНИЛО
Кожен день чоловік у жінки просив карбованця на чорнило, а маленька донечка все те слухала і питає у мами:
– Мамо, наш татко, напевно, багато пише?
– А чому ти так думаєш, донечко?
– А чому він кожен день просить гроші на чорнило?
КАМІНЬ ПОПАДАЄТЬСЯ
Якось після війни один товариш запросив у гості другого.
Але пригостить особливо не було чим і той йому насипав рисової каші, в якій попадались камінчики. Гість їсть, а хазяїн дивиться як гість їсть, аж раптом на зуби гостю попав камінчик. Господар:
– Що там, камінчики попадаються?
– Та іноді і рис також.
3.3.1963 р.
ЯКБИ ЗНАВ, ЗА ЩО
Тільки чоловік переступив поріг свого будинку, як тут же відразу жінку по морді. Та до нього:
– Хоч би сказав, за що?
– Ти дивись, яка шустра. Якби я знав за що, то й не так ще дав би.
ДУЛЮ ДАРОМ...
– Абрам, говорять, що твоя Сара володіє даром?
– Даром? А от... вам даром,– і показав рукою біля ліктя...
ТИ ЙОГО НЕ ЗНАЄШ
Прийшов чоловік у родильний будинок, щоб провідати свою дружину, яка щойно породила і запитує:
– Ну так хто там, хлопчик чи дівчинка?
– Почекай трохи, а то ніяк не можу спіймати.
Коли він прийшов у друге, то запитує знов:
– І на кого похожий наш хлопчик?
– Заспокойся. Воно тобі треба, однаково ти його не знаєш.
ВИСТАВКА СОБАК
У Парижі була виставка службових собак. Кожен власник дав характеристику своїй собаці, а потім звернулись до росіянина, який стояв трохи осторонь із своєю дружиною:
– А у вас яка порода?
– Та у мене також сука, тільки не знаю якої породи.
4.5.1965 р.
ЩОБ АВТОМОБІЛЬ НЕ НАЇХАВ
Микола їсть рибу, а Петро запитує:
– Чому ти кожен день їси рибу?
– Як чому? У рибі багато фосфору.
– Ну і навіщо він тобі той фосфор?
– Щоб очі світились.
– А навіщо вони мають світитись?
– Щоб вночі автомобіль не наїхав.
9.9.1976 р.
ПРИЇЗЖИЙ
У райвоенкоматі воєнком перевіряв чоловіків, хто з них одружений, а хто ні. Вистроїли всіх в одну шеренгу.
– Шикуйсь! – дав команду полковник,– холостяки – один, а одружені – два кроки руш.
Всі зробили свій вибір, а один як стояв – так і стоїть. Воєнком:
– А ти чого стоїш?
– А я – приїзжий, товарищу полковник.
ЧЕСНИЙ КАРБОВАНЕЦЬ
Чоловік прийшов додому, аж дивиться на столі лежить трохи порваний, зібганий, пом’ятий карбованець. Він акуратно його склеїв, потім розгладив праскою, завернув у папір і поклав у нагрудну кишеню гімнастьорки біля самого серця.
– Що ви з ним так возитесь, як з маленькою дитинкою?– перепитав його кум.
– Е, куме, це перший карбованець, який моя жінка заробила чесною працею за все своє життя.
НА ПЕРЕХРЕСТІ
Їде піп на «Жигулях», а назустріч жулік на «Москвичі» і якраз на перехресті врізались один в одного. Вийшов піп і жулік, подивились, покачали головою і журяться.
– Слухай, святий отець, така досада, чи не знайшлось би у тебе чого-небудь заспокійливого ковтнути?..
– Рука даючого не обідніє,– сказав піп і дістав пляшечку.
– Ну, що ж, давай в такому випадку по п’ять крапель,– налив по Марусин поясок і підносить її жуліку.
– Е ні, пане-отче, так ви ж повинні випити першими. А раптом там… – і замовк.
Піп випив чарку, а наступну наливає жуліку. Той подивився на попа і говорить:
– Вибачте, пане отче, але я, краще, зачекаю, поки приїде гаїшник, ну а потім вже і вип’ю.
Крим, санаторій «Морський прибій»
20.1.1976 р.
ЩАСЛИВА
Гарно підвипивший чоловік якось ненавмисно штовхнув бабусю в бік, а та не стрималась і щось йому сердито відповіла.
Він до неї:
– Бабуню, у тебе зуби є?
– Нема вже, шиночку.
