Українська література » » Пригоди бравого вояка Швейка - Ярослав Гашек

Пригоди бравого вояка Швейка - Ярослав Гашек

---
Читаємо онлайн Пригоди бравого вояка Швейка - Ярослав Гашек
питати про одну і ту ж річ. Це все одно, якби я зупиняв на вулиці кожного другого і питав: «Чи не скажете, який сьогодні день?»

На цьому всі спроби домовитися зі Швейком остаточно провалилися, і далі до казарми вони йшли, мов у рот води набрали. Лише коли зупинилися біля самих казарм, Швейк попросив молоду пані зачекати, а сам пустився з вартовим у розмову про війну, з чого молода пані, певне, мала велику втіху, бо з дуже нещасним виглядом нервово ходила тротуаром, бачачи, що Швейк продовжує свою розмову з такою придуркуватою міною, яку можна лише побачити на фотографії, вміщеній того часу в «Літописі світової війни» з підписом: «Наслідник австрійського трону розмовляє з двома пілотами, що збили російський аероплан».

Швейк сів на лавку біля воріт і доводив, що на Карпатському фронті наступ наших військ провалився, але, з другого боку, комендант Перемишля генерал Кусманек прибув у Київ. Що ж до Сербії, то в наших руках залишилося ще одинадцять фортифікаційних пунктів, і серби не зможуть довго гнатися за нашими вояками. Потім він пустився в критику окремих відомих боїв і відкрив Америку, доказуючи, що підрозділ, оточений з усіх боків, мусить здатися.

Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, зволив вийти на вулицю і, попередивши сповнену відчаю пані, щоб вона нікуди не відходила, бо він зараз повернеться, пішов нагору до канцелярії, де знайшов надпоручника Лукаша. Той саме пояснював одному підпоручникові схему якихось окопів, дорікаючи, що той не вміє креслити і розуміється на геометрії, як вовк на звіздах.

— Ось як це треба креслити! Якщо ми повинні на дану пряму опустити перпендикуляр, то мусимо провести лінію, яка з першою утворить прямий кут. Розумієте? В такому разі ви розташуєте траншеї, як треба, не залізете з ними до ворога, а залишитеся від нього на відстані шестисот метрів. А коли зробити так, як у вас тут накреслено, ви вклинили б наші позиції у ворожі і стали б своїми окопами перпендикулярно до ворога. А вам потрібен тупий кут. Це ж зовсім просто, хіба не правда?

А підпоручник запасу, в цивільному житті касир якогось банку, стояв над тими планами у цілковитому розпачі, нічого не розуміючи. Він з полегкістю зітхнув, коли Швейк підійшов до надпоручника.

— Голошу слухняно, пане надпоручнику, якась дама посилає вам цього листа і чекає на відповідь, — при цьому він значуще і конфіденційно підморгнув.

Зміст записки не справив на надпоручника приємного враження:

«Lieber Heinrich! Mein Mann verfolgt mich. Ich muss unbedingt bei Dir ein paar Tage gastieren. Dein Bursch ist ein großes Mistvieh. Ich bin unglücklich.

Deine Katy»[115].

Надпоручник Лукаш зітхнув, завів Швейка до порожньої сусідньої канцелярії, замкнув двері й почав ходити поміж столами. Нарешті, зупинившись перед Швейком, сказав:

— Ця дама пише, що ви тварюка. Що ви їй зробили?

— Я їй, голошу слухняно, пане обер-лейтенанте, нічого не робив. Поводився дуже чемно, але вона збиралася розташуватись у вашій квартирі. Оскільки я не мав від вас жодного наказу, то я її до хати не пустив. До того ж вона приїхала з двома чамайданами, як до себе додому.

Надпоручник ще раз голосно зітхнув, Швейк також зітхнув.

— Що таке? — грізно гримнув надпоручник.

— Голошу слухняно, пане обер-лейтенант, що це важкий випадок. На Войтешській вулиці два роки тому до одного оббивальника впхалася якась панянка, і він ніяк не міг вигнати її з квартири. Зрештою мусив отруїти газом і її, й себе, і на цьому розвага скінчилася. З бабами клопоту не обберешся, я їх як облуплених знаю.

— Важкий випадок, — повторив за Швейком надпоручник, і ще ніколи він не говорив такої щирої правди. Милий Генріх справді попав у неабияку халепу. Жінку, переслідувану її чоловіком, чортяка аж на декілька днів приносить у гості, саме тоді, коли до нього має приїхати пані Міцекова з Тршебоні, щоб цілих три дні повторяти те, чим вона обдаровує надпоручника кожні чверть року, коли приїздить до Праги на закупи. Крім того, післязавтра до нього повинна прийти одна панночка. Після цілого тижня роздумувань вона обіцяла, що, напевно, дозволить йому спокусити себе, бо все одно за місяць вийде заміж за одного інженера.

Надпоручник сидів, похнюпившись, на столі і мовчки шукав виходу, та поки нічого іншого не міг придумати, як сісти за стіл, взяти конверт і папір, і написати на службовому бланку:

«Дорога Кеті! До 9 години вечора я буду зайнятий на службі. Прийду о десятій. Будь ласка, почувайся, як удома. Щодо Швейка, мого денщика, то я йому вже дав наказ у всьому тобі догоджати.

Твій Їндржих».

— Цього листа, — сказав надпоручник, — віддасте вельможній пані. Наказую вам ставитися до неї з пошаною, тактовно і виконувати всі її бажання. Вони для вас мусять бути наказом. Поводьтеся з нею галантно і чесно її обслуговуйте. Тут ось сто крон, за них відзвітуєтеся потім. Можливо, вона вас за чимось пішле. Замовите для неї обід, вечерю і таке інше. Крім того, купите ще три пляшки вина і коробочку сигарет «Мемфіс». Поки що досить. Можете йти. Ще раз прошу вас виконувати все, що їй лише заманеться.

Молода пані вже втратила всяку надію побачити Швейка, і тому була дуже здивована, коли помітила, що той виходить з казарми і прямує до неї з листом.

Козирнувши, він подав їй листа і доповів:

— Згідно з наказом пана обер-лейтенанта, я повинен до вас, вельможна пані, ставитися з пошаною, тактовно і робити для вас усе, що вам тільки заманеться. Наказано нагодувати вас і купити все, що забажаєте. Я дістав на це від пана обер-лейтенанта сто крон, але на ці гроші я ще мушу купити три пляшки вина і коробочку «Мемфіс».

Коли пані прочитала листа, вона знову відчула приплив енергії і проявила її тим, що наказала Швейкові найняти фіакр, а коли він це виконав, веліла йому сісти поруч з візником на козлах.

Вони поїхали додому. У квартирі пані одразу ж увійшла в роль господині. Швейкові було наказано перенести валізи до спальні, витрусити на дворі килими, а ледь помітне павутиння за дзеркалом дуже її розгнівало. Вона, як було видно, збиралася надовго окопатися на здобутих позиціях.

Швейк обливався потом. Коли він витрусив килими, дамочка пригадала, що треба зняти фіранки і теж витрусити їх від пороху. Потім Швейк дістав наказ помити вікна в кімнаті і в кухні. Потім молода

Відгуки про книгу Пригоди бравого вояка Швейка - Ярослав Гашек (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: