Хтива мрія. Книга перша - Єва Басіста
Це все виконую, попри бажання продовжити ніжити клітор. Смокчу пальці та пещу груди, а внизу... Усе пульсує та тече солоними водами… Але я продовжую виконувати його наказ.
- Було б чудово суворіше тебе покарати, але на перший раз не буду безжалісним, - десь через хвилину говорить Роман. - Я дозволяю вийняти пальці з ротика та довести себе, але май на увазі - до суботи тобі заборонено мастурбувати.
- Добре, - забираю пальці з рота. - Не буду.
- Скидай свої трусики.
Із цим швиденько справляюся. Вони вже лежать біля ніг, які стоять на рожевому килимку.
- Клади свої пальчики на клітор та голуб його - стогни. Хочу чути твій голос.
Я не можу не стогнати, коли торкаюся та гладжу себе. Стогін виплигує з мого горла та по вінця заповнює ванну кімнату. Мене трусить від насолоди.
- Я хочу, щоб ти довела себе, - тихіше каже, після цього у мене різко темніє в очах від задоволення, і ноги підгинаються.
Не можу стояти. Коліна болісно вдаряються об кахель. Навіть коврик не сильно гасить це, а тіло вигинає в дуги потужний оргазм, який забирає на мить здатність дихати.
Ще ніколи так яскраво не завершувала. Господи, я досі його відчуваю… Він пульсує, а липка волога аж тече по стегну…
- Тобі добре? - десь через хвилину питає Роман.
- Так, - видихаю, сидячи на підлозі.
- Тобі сподобалося?
- Так…
Він витримує коротку павзу, а після неї нагадує, мов малій дитині:
- До суботи себе не торкатися, як би там у тебе не палало. Терпи.
- Добре, - хочу піднятися на ноги, але не вдається. Вони ще слабкі.
- У п’ятницю тобі напишу, коли саме зустрінемося.
- Гаразд, - відповідаю. - Романе…
- Що?
- Як мені одягнутися? - запитую я, роблячи ще одну спробу піднятися. Виходить. Сідаю на край ванної, яка облизує мої сідниці приємним холодом. - Що ти на мені хочеш бачити?
- Мені без різниці у чому ти будеш - я тебе все одно роздягну, - байдужо відповідає. - А тепер - відпочивай. До зустрічі.
- До зустрічі, - шепочу йому.
Роман вибиває дзвінок. І я сиджу в цілковитій тиші, яку за мить прорізує звук води. Набираю гарячу ванну, в якій сиджу вкрай довго - поки вода не вистигає, «годуючи» себе приємними мріями.