Провалля - Євгеній Шульженко

​Відчула неймовірний сум, перемішаний з болем. Заплющила очі, гніваючись на себе. «Що я накоїла? – спитала себе в думках, - Але я так цього хочу! Знову і знову!». Зітхнула та розвернулась спиною до Вʼячеслава, готуючись до свого виходу. «Хай темрява провалля поглине новенького, - благала, затремтівши, - нехай це все буде не правдою. Нехай я просто це вигадала собі, як тих котів, що бачила вище».

​- Олесь, Олесь! – почули голос Міри що грала свою роль, - Де ти? Мені страшно!

​Подруга по сходах збігла на перший рівень. Діана опустила голову, закривши своїм волоссям. Це був її вихід, хоча думками вона була далеко. Там, де лише вона та Вʼячеслав. Там, де їх чекають бажання та насолода.

​Закінчивши зйомки, друзі зааплодували, а Міра кланялась в усі сторони. Швидко переглянули ключові моменти. Почали жваво обговорювати фільм, спецефекти. Арсеній навіть запевнив, що в нього є знайомий редактор. Він зробить з записів справжню короткометражку.

​Несподівано, Макар взяв Діану за руку та потягнув в сторону. Відійшовши на декілька кроків, опустив голову ближче до дівчини. Сумно всміхнувся, розглядаючи грим.

​- Ді, кохана, - тихо мовив, дивлячись в очі, - вибач мені. Я розумів, що накоїв багато лиха. Я змусив тебе страждати, плакати, - він помовчав, підбираючи слова, - понад усе на світі, я боюсь втратити тебе. Я бовдур, ідіот, паскуда, - потягнувся рукою до себе в кишеню, - я виправлюсь і це не просто слова. Я обіцяю тобі, що ти дуже скоро навіть перестанеш згадувати мою кислу міну. Віриш мені?

​Діана мовчала, сумно розглядаючи хлопця. Несподівано Макар дістав обручку. Невпевнено всміхнувся та ніжно надів її на палець своєї дівчини. Пояснив, що коли втік до торгівельного центру, натрапив на ювелірну крамницю.

​- Я не вважаю, що з подарунком ти пробачиш мені, - прошепотів, побачивши здивоване обличчя Діани, - це просто символ мого перевтілення на кращу версію. Я понад усе на світі хочу бути поряд з тобою, - Макар торкнувся рукою обличчя дівчини, провівши пальцем по її вустах.

​- Слава, - несподівано засміявся Арсеній, посвітивши ліхтариком на друга - а чому у тебе губи в чорній помаді?