За межами кохання - Тетяна Калинова

   - Кет. -    схвильовано    оглядає     мене     а      потім    шипить.  -    Мінді.   Сука.    Я     її    знищу.    Ти    як    мила? -    підходить    і     обіймає    мене. 

    - Нормально.    Як    ти    дізнався?    

    - Подруга    твоя,    Дейзі  ,   бачила    як     вони     заштовхнули    тебе    в    туалет    і     прибігла   мені     сказала.  -    він    стягує     через    голову     свою    толстовку ,     залишаючись    в    футболці    і     натягує    на    мене. -    Так   краще.     Ходімо. -     каже    і     бере    мене     за    руку.   

     - Кевіне ?  - зупиняюсь    і    дивлюсь    на    наші     переплетені    пальці.    

     - Кеті,  вони   не     перестануть     пліткувати,     то   хай    дізнаються  ,   що    все    в    нас    серйозно .     Можливо    так    заспокояться     і    залишать    тебе    в    спокої.     Все    одно    дізнаються ,     не    сьогодні,    то     через    тиждень.    Розумієш?  -    киваю.    Можливо    він    має    рацію.  -  З    цього     часу,    на    кожній    перерві     я     буду    поруч.     Хоча    б    перший    час  .        Поруч     зі     мною ,    ніхто   не    посміє     й   поглядом     тебе    образити.    

     - Дякую. - знов     обіймаю.  Ми     виходимо     в     коридор,    в    якому     зібралась    добра    половина     універу,     щоб    подивитись     чим    все    закінчиться.      Але    я     ніяк     не    очікувала    того,     що     зробив     Кевін.     Зупинившись  ,    він     розвернув     мене     до     себе,      взяв    моє     обличчя     в     долоні,     лагідно     погладив     великими     пальцями     і    ледь    посміхнувшись ,    ніжно     поцілував     мене     в    губи .     Я    спочатку     шоковано     завмерла,     а    потім    в    голові     промайнуло     "помирати,    то    з    музикою"    і     обійнявши    Кевіна     за     шию,    відповіла    на     поцілунок.    

     - Ого!     Клас!     То    це    правда!    Гарно!  -     почула     я    з     різних     сторін.     А     хтось     взагалі     в    долоні    плескав.    Я     зрозуміла,    що     далеко     не    всі     розділяють   думку    Мінді,     щодо     нас    з    Кевіном.     

     - Кохаю    тебе. -     прошепотів     Кевін    і    знов     переплівши    наші    пальці ,     повів    мене    в    мою     аудиторію.     Уявлення     не    маю,     чим     це    закінчиться,     та     зараз     мені    реально     стало    легше.     Біля    аудиторії    він     чмокнув     мене     в     губи     і     нагадав,     що    на     наступній     перерві    зайде     за     мною     і    ми     разом    підемо    в    їдальню.   

      - Кеті,     це     так    круто. -     пискнула    Дейзі   і     заплескала     в    долоні.     -    "Він    наче     Бетмен    врятував    її,   потім    пристрасно      поцілував,     а    далі ,     вони     жили     довго     і     щасливо".  -    вона    театрально ,    одну     долоню    поклала    на     серце ,     іншу      на    чоло. -    Ти     б    бачила ,     я     навіть     не     встигла     йому     договорити,     як     він     наче    куля     полетів     тебе     рятувати.     Це     так     романтично.   -     я     посміхнулась.    

      - Дякую     тобі    Дейзі.     Якби     не    ти... -    важко    видихаю.    

    Як    і    обіцяв ,     Кевін   на     перерві     чекав     мене     біля     аудиторії.     Щойно     я     вийшла,    взяв     мене     за     руку     і     ми     пішли     в     їдальню.     

     - Все    добре? -    запитав.

     - Так. -     мені     трохи     незручно,    всі     погляди    зараз     звернені     на     нас,     але     я     намагаюсь     поводити     себе     спокійно    і     впевнено.      Щойно    ми    зайшли     в    їдальню,    я     почула    як     щось    впало     на    підлогу.     Розвернувшись    в     ту    сторону  ,   побачила     як     на     нас    з     відкритим     від    шоку    ротом     дивилась     Мінді ,     а     біля    її    ніг     лежала     таця    з    її    обідом.      Це     мене    порадувало.       Обломись     стерво . -    хотілось     сказати,   та    я    стрималась.   

     Після    пар ,    ми     попрощались    з     Дейзі    і     пішли     до     автомобіля.     Біля    нього    Кевін     притис     мене     до    себе    і     жадібно     поцілував.   

     - Як     же    мені     подобається,    що     тепер     можна     не     стримуватись ,     обіймати     і     цілувати     тебе,    коли    і    де     заманеться. -    каже    Кевін.   

     - Так,    мені    теж.    Але...     Через     кілька     днів     повернуться    наші     батьки ...      Мені     трохи    страшно.    

     - Не    треба.     Не    бійся     мила   .     Все     буде     добре,     вір    мені.     Я    все    вирішу.     -   цілує     в    чоло     і    обіймає.     

     - Мені    так    добре    з    тобою     Кевіне. -     муркочу    йому     в    шию.  -    Так    спокійно.     Я    кохаю     тебе.    

     - І     я    кохаю    тебе    Кет.    Моє     кошенятко.      Їдемо     додому?  -    киваю. 

    Щойно    ми    зайшли    в    будинок,    я     відразу     пішла     в    душ.    Хотілось    відмитись     від    пліток     і     спробувати     змити     з    грудей    маркер.     Та    щойно    я     ввімкнула    воду,    як    до    мене     зайшов    Кевін.   

     - Я    тобі    допоможу. -     посміхнувся,     поцілував     в    губи     і     накрив     мої    груди    гарячими     долонями.     

     Замість     того,    щоб    змивати     напис      залишиний     Мінді,     ми    кохались.    Спочатку    в    душі ,    а    потім     в     кімнаті.    Не     могли     насититись     один     одним.     Здавалось ,     що    це     наші     останні     дні     разом     і     ми    хочемо     встигнути      націлуватись     і    накохатись     на    довгий      час    наперед.    Кевін     сьогодні    дуже    ніжний     і     весь    час     повторює,     як    сильно     мене     кохає     і    як    я    йому     потрібна.     Хотілось    щоб    цей     вечір,     ці    миті    не     закінчувались     ніколи.     Зараз    я     щаслива.    По - справжньому     щаслива    і     шалено    закохана     в    свого     зведеного     брата.