Ти будеш моєю - Еммі Берн

Амелія

Проходячи третій раз біля одних й тих самих дверей, я остаточно упевнилась що заблукала.Я хотіла заглянути в середину, але там було зачинено. Ну от чому я собі завжди знайду проблеми на свою голову. Хвилювання зростає і з кожним зробленим назад кроком, я намагаюсь вийти знову до кабінету Стаса та нічого не виходить. Це дійсно лабіринт якийсь, от чому мені в кімнаті не сиділось.

Відчай став все сильнішим, я не стримувала своїх сліз. Я настільки занурилась у свої переживання, що не замітила охоронця який пройшов повз мене. А коли до мене дійшло, я швидко обернулась і побігла до чоловіка який відходив все далі.

— Зачекайте, прошу. Мені потрібна допомога - та чоловік не зупинявся ніби не чув мене, я старалась йти швидко та біль не давав мені цього робити.

Поки я йшла то охоронця вже й слід простив. У мене не було сил, мені потрібно відпочити. Біль у боку ставала все сильнішою, тому я присіла на холодну підлогу. Надіюсь Стас помітив мою відсутність та вже шукає мене. У голові почало сильно паморочиться, я вирішила прикрити на пару хвилин очі, та не зрозуміла як заснула.

Прокинулась я вже у знайомій кімнаті, де на мене вже не довірливо поглядав якийсь чоловік.

— Ви хто? Де Стас? - чоловік тільки фиркнув на мої запитання, та перевів свій погляд у телефон, я зрозуміла, що він набирав комусь повідомлення.

За пару хвилин у кімнату зайшов Стас, він був одягнений тільки у спортивні штани. На грудях ще була пов'язка із бинта. Та це не псувало ту прекрасну картину яку я спостерігала. Я знову милувалась його широкими плечима, сильними руками на яких прекрасно виднілись випуклі вени, у середині від цієї картини розгоралось полум'я. Я перевела свій погляд, на ідеальні кубики пресу, штани було спущені так що виглядала кромка трусів. У голові був ураган, я настільки скучила за цим прекрасним тілом, мені хотілось доторкнутись до нього своїми пальчиками. Відчути на подушечках його шкіру, бачити його бажання, відчувати поцілунки по усьому моєму тілу. Напевно я дуже красномовно думала, або мої бажання були написані на моєму обличчі. Адже погляд Стаса став темнішим за ніч, я знову тонула у його синіх мов океан очах. Перевівши погляд на його губи, я машинально облизала свої. Мені почало бракувати кисню, немов своїм поглядом він його перекрив.

— Вийди - грубий наказ, і чоловік миттю випарувався із кімнати. Та мій погляд все ще був у полоні океану.

Він мов хижак повільно наступав до своєї жерти, серце билось неймовірно швидко. У голові була тільки одна думка, одне бажання. Все що мені було зараз потрібно, це відчути його губи на своїх. Відчути аромат тіла, його важке дихання, бачити як він також згорає від бажання заволодіти мною.Я вже настільки сильно горіла бажанням, що як тільки Стас опинився на ліжку, я тут же повалила його на спину. Мені захотілося відчути владу над чоловіком, яку він мені це дозволив. Я сіла зверху, його член впирався мені між моїми скалочками, я дуже вдало присіла. Сильніше прогнувшись у спині, я почала повільно ковзати сідницями, приносячи собі приємні відчуття. Я відчувала який він збуджений, та не могла більше чекати тому припала до таких бажаних губ. Наш поцілунок розпалював полум'я все більше, він був пристрасний наповнений найпотаємнішими бажаннями. Одна рука Стаса була вже на потилиці міцно стискаючи моє волосся, а друга проскочила під піжаму та стискала мої груди. Крізь поцілунок я стогнала від задоволення, мені хотілося більшого, набагато більшого. Стас ніби читав мої думки, тому різко перевернув мене на спину і опинився зверху, я бачила полум'я в його очах.

— Стас - все що я могла сказати, у середині мене з'явилося сильне почуття, до цього чоловіка. Я зрозуміла це коли у нього вистрілили, тоді моя душа залишилась із ним. Але я так боюсь озвучити йому свої почуття, хочеться від нього першого кроку.

Ми мовчки дивились одне одному в очі, несилу відвести погляд. Від з такою ніжністю гладив мене по щічках далі його палець перемістився на носик, губи.

— Куди ти ходила ? - крізь пелену я почула його питання, та через своє бажання яке у мені зараз горіло не змогла нічого зрозуміти. Напевно це читалось на моєму обличчі, тому Стас перепитав вдруге.

— Якого чорта ти опинилась у іншому крилі будинку - тон став набагато серйозніше, всі думки від цього збились у суцільну кашу.

— Я шукала тебе, знайшла та ти був зайнятий. А коли хотіла повернутись назад, попала у якийсь лабіринт. - нічого не може бути краще ніж правда. Я вже почала налаштовувати на якусь суперечку між нами. Але Стас тільки посміхнувся та знову ще збільшую пристрастю мене поцілував.

Я випала у іншу реальність від цього, він просто фантастично цілується. Не стримуючи своїх рук, я почала досліджувати його ідеальне тіло. Від моїх дотиків появлялись мурашки, а коли руки опинились біля початку штанів, Стас почав рвано дихати. Його мурашки перенеслись і на моє тіло, тільки от бурчання мого живота зіпсувало усю романтику.

— Вибач я зовсім забув, пішли нарешті їсти - ну ось знову, на самому цікавому моменті все зупиняється. Я знову сумно видихую від чого у Стаса появляється прекрасна посмішка.

— Не смійся з мене - надуваючи губки вдаю, що образилась.

— Ходімо - Стас не звертає на це ніякої уваги, просто протягує мені руку.

— Ти ось так підеш ? Щоб на тебе всі витріщались? - Е ні дивитися і пускати слину на цього чоловіка можу тільки я.

— А що ти ревнуєш ? - ще сильніше засміявся Стас, а мене це тільки сильніше розсердило.

— Вдягни футболку, а то я зніму свою - бачу як його погляд міняється, та я не боюсь, знаю що не дозволить мені ходити голою біля стількох мужиків.

— Знімай - не такої відповіді я очікувала.

— Що значить знімай? - ні це вже безглуздя якесь, він ж не серйозно. Я не хочу роздягатись, у мене ж мереживна білизна.

— А те що мною ніхто керувати не буде попелюшко, я все одно піду так - ах так значить. Добре, сам напросився.

Знімаю верх своєї піжами і залишаюсь тільки в шортах та мережевому бюстгальтері. Який нічого не прикриває, він майже прозорий, тому мої соски добре видно. Я бачу як міняється очі Стаса, він не може відірвати свого погляду від них.