Віщий сон, або Інтуїція - Софія Чайка

— Завтра ти зробиш аборт. Після цього ти пообіцяєш мені, що закінчиш навчання та підеш туди, куди я скажу. І ніколи — чуєш? — ніколи більше не зустрінешся з цим негідником. Інакше я відречуся від тебе.

Вона згодна на все, але ж Ед?

— А як з... ним.

Тремтіння в голосі жахливо дратувало, але не запитати вона не могла.

— Я винайму адвоката.

— Поживу у тебе трохи, Лялька, — не обертаючись, повідомив Ед.

— У мене не можна. — Він мовчки повернув до неї голову. Віка знала, що Ед більше не стане просити, тому заговорила сама: — Батько орендував цю квартиру. Я майже впевнена, що сусідка стежить за мною. Я обов'язково що-небудь придумаю, любий.

Ед не відповів. Загасив цигарку й повернувся в ліжко. Декілька хвилин лежав нерухомо. Потім навалився зверху, підійняв її руки над головою й поцілував — жорстко, на межі болю.

Віка зрозуміла, що Ед не сердиться на неї.