Три шляхи до одного серця - Катря Вивір

 І Леонід Сильвестрович у характерній йому розсудливій манері нарешті розповів дівчині про те, що компанія «Роженський і партнери», якій належить мережа магазинів «Родж» і багато інших, націлені на завоювання нового ринку. Планується відкриття щонайменше трьох магазинів у західній Україні, в районі гірськолижних курортів. Спеціалізацією крамниць стане преміальний спортивний одяг для катання на лижах, походів в гори і активного відпочинку. Першою локацією призначено курорт Буковель, потім село Ясіня (куди приїжджають всі охочі підкорити Говерлу та інші вершини), а також експериментальна локація — село Мигове у Чернівецькій області (Леонід Сильвестрович мав інформацію з надійних джерел, що декілька серйозних інвесторів планують розбудувати там респектабельний гірськолижний курорт). За кілька днів Тіна має вирушити у Буковель, щоб зайнятись адміністративною роботою, а саме: закупити касове та операційне обладнання, все налаштувати, прийняти товар, найняти кількох співробітників, оформити торгову залу і ще зробити безліч тому подібних речей.

— Тіно, відкриття за місяць і не днем пізніше. В приміщенні ми вже майже завершили ремонт. Вам необхідно буде зібратись і поїхати туди на цьому тижні, краще за все завтра. — Леонід Сильвестрович уважно зісканував приголомшений стан дівчини. — Я розумію Ваш шок, люба, та ми тільки вчора змогли нарешті підписати той клятий довгостроковий договір оренди. Навіть ремонт довелося, на свій страх і ризик, почати робити в орендованому на два місяці приміщенні. Поки не підписані папери, самі розумієте, ніякого розголошення. Конкуренти всюди, дихають у потилицю. Я все життя граюсь у ці ігри, а для Вас такі новини, як сніг на голову. Тіно, Ви отримаєте серйозну фінансову та моральну підтримку від компанії, не турбуйтесь. Ви готові до нового виклику?

 У Тіни в голові промайнули тисячі думок за секунду: «А як же моя квартира? Я ніколи не жила в горах. На скільки мене збираються виселити зі столиці? А раптом я не впораюсь? Невже цей самозакоханий бовдур поїде зі мною?» — вона зміряла Ігоря холодним поглядом.

— Мені треба подумати до завтра — стримано відповіла дівчина, хоча її серце калатало, а скроні пульсували від напливу нових і нових думок.

— Так, завтра у Вас вихідний. Прошу надати мені об одинадцятій ранку відповідь, щоб секретарка встигла забронювати білети на вечірній потяг та підготувати теку з деталями проєкту.

 Раптом у Тіни задзвонив телефон. Вона глянула на час і полегшено зітхнула:

— Мушу йти, необхідно забрати їжу для корпоративу, вже кур’єр телефонує. Було дуже приємно з Вами поспілкуватись — промовила Тіна до Леоніда Сильвестровича зі своєю фірмовою усмішкою на вустах, а Ігоря просто проігнорувала так, ніби він був частиною умеблювання кімнати.

 Святкування дня народження бутика «Родж», першого з цілої мережі магазинів, хоча й було коротким, проте, як завжди, шумним і веселим. Однак Тіна мала дивне відчуття, ніби вона не перебувала в моменті, а спостерігала за всім, що відбувається, зі сторони. Вже оголосили про призначення нового адміністратора, Тіну всі почали обіймати на прощання, хоча офіційно не було повідомлено ні про її звільнення, ні про перехід на іншу посаду. Однак всі колеги, та і сама Тіна, якось інтуїтивно зрозуміли, що вона більше сюди не повернеться. Шляху назад немає: або дівчина кинеться у цю авантюру з переїздом в гори і звалить на свої плечі зелений, нашвидкуруч підготовлений проєкт, або шукатиме нову стабільну роботу тут, у столиці. І Тіна не знала, яке рішення стане правильним для неї та її кар’єри, однак силою вмовила себе хоч трошки востаннє повеселитись зі своїми колегами, а про все інше подумати вже завтра.