Ліна та пригоди в Половецькому замку - Ірина Литвин

– Як мені потім повернутися назад? – запитала Ліна.

– Подумки скажеш: “стань собою”.

Ліні було трохи страшно, але вона не хотіла, щоб це помітила тітка. Дівчинка заплющила очі, бо так їй було легше сконцентруватися, і почала думати про книгу. На цей раз вона уявила шелестіння сторінок. Вона так довго думала про нього, що відчула це шелестіння десь у своєму тілі, а потім їй здалося, що вона стискається, зменшується і опускається вниз. Бути книгою виявилося дуже дивно. Вона ще ніколи не відчувала себе такою маленькою.

“Стань собою”, – подумки сказала Ліна і, одразу ж, знову почала збільшуватися, аж доки не стала дівчинкою.

Тітка Реґіна задоволено спостерігала за Ліною.

– В тебе вийшло набагато краще, ніж я очікувала, – сказала вона.

Після таких перетворювань в Ліни жахливо розболілася голова. Вона ледве дійшла до крісла. Ноги і руки теж аж гуділи. Реґіна відчинила одну зі своїх шафок і дістала звідти флакончик з якимось зіллям. Вона взяла зі столу склянку, наповнила її водою, додала три краплі зілля і дала все це випити Ліні. Від зілля дівчинці одразу стало краще.

– Це лише перший раз при перетворенні такі відчуття. Потім буде простіше, – сказала Реґіна, – Думаю,  на сьогодні з тебе досить.

Ліна цьому лише зраділа. Вона швиденько встала і хотіла вже йти з бібліотеки.

– До речі, – зупинила її тітка, – завтра нікуди не йди, в нас буде одна важлива справа.

– Яка справа? – запитала Ліна.

Тітка пройшлася кімнатою і зайшла за величезну шафу з книгами. Ліна пішла за нею, бо хотіла ще дещо запитати, але раптом зупинилася. За шафою не було нікого.

“І як тітка це робить? Постійно десь зникає” – подумала про себе Ліна. Аж раптом дівчинка помітила парасольку в кутку. Їй здалося, що ручка парасольки якось неприродно зігнулася, а потім знову випрямилася. Ліна посміхнулася.

– І чому ви так не любите зі мною розмовляти? – запитала вона, звертаючись до парасольки.

Але та нічого не відповіла. Тож Ліна вийшла з бібліотеки і вирішила навідати Олега, адже вихідний тільки почався і не можна було його так просто згаяти.