Вітчим для падчерки - Віта Кросс

 - Можливо, - ха, він навіть не заперечує, - але тебе ж ніхто не змушує її курити. Та й пити теж. Просто добре проведеш час.

 Ну, не знаю. Тусуватися з такими хлопцями не дуже хотілося. Я приблизно знаю чим закінчуються подібні вечірки, і спостерігати за тим, як вивергають нутрощі однокурсники не було ні найменшого бажання.

 - Спасибі, звичайно, я подумаю, але обіцяти не буду.

 - Гей, Ноа, я зараз від спраги помру, де ти пропав, кошенятко?

Я не змогла приховати відрази від такого прізвиська. А моя гримаса не сховалися і від хлопця. Упс. Він посміхнувся і протягнув Дженні стакан.

 - Пробач, заговорився з твоєю сестрою. Запросив її на вечірку до Ханту.

 - Вона не піде, - замість мене вирішила сестриця і блиснула в мою сторону прищуленим поглядом. Я так і читала в ньому "Тільки спробуй піти, змішаю гречку з сочевицею і змушу перебирати".

 - Чому? - Ноа запитально підняв брови.

 - Не любить вона подібні збіговиська. Плюс це зовсім не для неї. Ось кухня - її місце.

Ось даремно Дженні це сказала. Якщо до цього моменту я дійсно не збиралася йти, то тепер образа і бажання довести, що я годжуся не тільки для кухні та прибирання приміщення загорілися яскравим полум'ям.

Говорити їй я про це звичайно, не стану . Краще влаштую сюрприз. Вже уявляю як перекоситься її обличчя, коли ми з дівчатами заявимося на вечірку.