Українська література » » Чорний дім - Стівен Кінг

Чорний дім - Стівен Кінг

---
Читаємо онлайн Чорний дім - Стівен Кінг
чоловік приймає це на тій підставі, що це втішає його дружину.

— Я розумію, — це єдине, що може зараз Джек сказати лікарю. — Ви, у свою чергу, маєте знати, що всі свої розмови з Маршаллами я веду на неофіційній підставі позаштатного консультанта відділку поліції Френч Лендінґа і капітана Дейла Ґілбертсона.

— На неофіційній підставі.

— Капітан Ґілбертсон попросив мене допомогти зібрати інформацію в розслідуванні справи Рибака, і два дні тому, після зникнення Тайлера Маршалла, я нарешті погодився зробити все, що в моїх силах. У мене немає абсолютно ніякого офіційного статусу. Тож я просто допомагаю капітану і його поліцейським, тому що маю чималий досвід.

— Дозвольте запитати прямо, лейтенанте. Тож ви ввели в оману Маршаллів, що вам знайомий вигаданий фантастичний світ місіс Маршалл?

— Я відповім вам так, лікарю. Зі стрічки ми знаємо, що Рибак справді тримає Тайлера Маршалла в полоні, тож можна сказати, що він більше не в цьому світі, а у світі Рибака.

Лікар Шпіґельман зводить брови.

— Думаєте, цей монстр живе в тому ж всесвіті, що й ми? — запитує Джек. — Я так не думаю, і ви теж. Рибак живе у своєму власному світі, світі, що функціонує за правилами, які він запозичив або вигадував роками. За всієї поваги, у мене набагато більше досвіду роботи з такими випадками, як у Маршаллів, ніж у поліції, ба навіть у вас, хіба що вам часто доводиться мати справу з психопатичними злочинцями. Вибачте, якщо це звучить зарозуміло, я не це мав на увазі.

— Ви говорити про профільність? Я правильно розумію?

— Кілька років тому мене було запрошено на спеціальні профільні курси ПРЗНЗ, які проводило ФБР, і я багато чого там навчився, але те, про що зараз говорю, виходить далеко за межі профільності. — Це набагато серйозніше, — каже Джек сам собі. — Тепер м’яч на вашому полі, лікарю.

Шпіґельман повільно киває. В лінзах його окулярів спалахує далекий відблиск.

— Думаю, я вас зрозумів. — Він роздумує, зітхає, схрещує руки на грудях і розмірковує далі. Тоді підводить очі і зустрічається поглядом із Джеком. — Гаразд, я дозволю вам із нею побачитись. Наодинці. У моєму кабінеті. Протягом тридцяти хвилин. Я не хочу ставати на шляху прогресивних слідчих дій.

— Дякую, — каже Джек. — Це принесе чималу користь, обіцяю.

— Я надто довго пропрацював психіатром, щоб вірити в такі обіцянки. Лейтенанте Сойєр, але сподіваюсь, ви досягнете успіху у справі порятунку Тайлера Маршалла. Дозвольте, я проведу вас у свій кабінет. Ви зможете зачекати там, доки я піду за пацієнткою і приведу її іншим коридором. Так буде трохи швидше.

Лікар Шпіґельман прямує до кінця темного коридору, тоді звертає ліворуч, тоді знову ліворуч, витягує з кишені чималу в’язку ключів і відчиняє непідписані двері. Джек іде за ним у кімнату, яка, очевидно, була створена шляхом об’єднання двох маленьких кабінетів у один. Половину кімнати займають довгий дерев’яний стіл, стілець, журнальний столик зі скляною поверхнею, що завалений журналами, і шафа для документів. В іншій половині стоять диван і шкіряне крісло. Стіни прикрашають копії робіт Джорджиї О’Кіф. Збоку стола знаходяться двері, які, за припущенням Джека, ведуть до маленької комірчини, вони якраз навпроти крісла, посередині між двома половинами кабінету — двері, які, здається, ведуть до сусідньої кімнати.

— Як бачите, — каже лікар Шпіґельман, — я використовую це приміщення і як офіс, і як оглядовий кабінет, тож я приведу сюди місіс Маршалл. Дайте мені дві чи три хвилини.

Джек дякує, і лікар поспішає за двері кімнати для очікування.

У маленькій комірчині Венделл Ґрін витягує касетний диктофон з кишені піджака і прикладає його, а також вухо до дверей. Він тримає палець на кнопці «ЗАПИС», серце шаленіє. Знову найвидатніший журналіст західного Вісконсину виконує свій обов’язок перед кожним пересічним громадянином. Як шкода, що в бісовій комірчині так темно, але бути засуненим у чорну діру — це не перша жертва Венделла у його святому покликанні, крім того, все, що йому треба побачити, — це маленьке червоне світло на диктофоні.

Аж раптом, хоча лікар Шпіґельман залишив кімнату, чується його голос, який кличе лейтенанта Сойєра. Як цей послідовник Фрейда зміг повернутись не відчиняючи і не зачиняючи дверей і що сталося з Джуді Маршалл?

«Лейтенанте Сойєр, мені треба поговорити з вами, візьміть слухавку, до вас дзвінок і, здається, терміновий».

Достоту — голос звучить з телефону внутрішнього зв’язку. Хто б це міг дзвонити Джеку Сойєру і чому терміново? Венделл сподівається, що Золотий Хлопець натисне кнопку з написом «ГУЧНОМОВЕЦЬ», але, на жаль, він цього не робить, і Венделл змушений задовольнятися тим, що чує лише один бік розмови.

— Дзвінок? — каже Джек. — Від кого?

— Від того, кому ви сказали, що будете у відділенні «Г».

Шнобель, з новинами про Чорний Дім.

— Як я можу отримати дзвінок?

— Просто натисніть кнопку, що світиться, — каже лікар. — Перша лінія. Я приведу місіс Маршалл, коли побачу, що ви закінчили розмову.

Джек натискає кнопку і каже:

— Джек Сойєр.

— Дякувати Богу, — каже Шнобель Сент-Пір улесливо-хриплим голосом. — Думаю, вам варто приїхати до мене, якомога швидше. Усе перемішалося.

— Ви знайшли його?

— О так, ми знайшли Чорний Дім. Він нас не дуже радо зустрів. Це місце хоче залишатися захованим і чітко дає це зрозуміти. Декого з хлопців поранено. З більшістю з нас усе гаразд, але Мишеня, я не знаю. Він підхопив щось жахливе від укусу собаки, якщо це був собака, у чому я особисто сумніваюся. Док зробив усе що зміг, але… Дідько, він здається божеволіє і не дозволяє нам відвезти його в лікарню.

— Шнобелю, чому ви не відвезете його силоміць, якщо це йому так необхідно?

— Це не в наших правилах. Мишеня не ступав на поріг лікарні з того часу, як його батько помер в одній із них. Він удвічі більше боїться лікарень, ніж того, що сталося з його ногою. Якщо ми спробуємо доставити його до головної лікарні Ла-Рів’єр, то він, мабуть, сконає ще в кареті швидкої.

— А якщо не помре, то ніколи вам цього не пробачить.

— Саме так. Коли ви зможете приїхати?

— Мені досі треба побачитись із жінкою, про яку я вам казав. Можливо,

Відгуки про книгу Чорний дім - Стівен Кінг (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: