Адвокат негідників - Джон Гришем

літак, і з задоволенням пропонує його надати. До 19:00 дня, в який вона мала б завершувати свою жахливу роботу в «Атласі» і готуватися всю ніч показувати стриптиз і танцювати на столах, Джиліана Кемп раптом летить додому. Про неї дбає бортпровідниця, яка згодом скаже, що Джиліана плакала всю дорогу. 18.

Арч Сванджер вкотре вислизає із розставлених сітей. Відколи він зник у полі кукурудзи, він ніде не засвітився. Поліція думає, що могла б зловити його там і тоді, але оскільки їм було наказано зачекати до завершення рейду, вони його упустили. Очевидно, у нього був спільник. Від знаку «Стоп» у Джоубзі, де я підібрав його, до реклами доктора By обабіч шосе — близько сорока миль. Хтось мав бути за кермом автомобіля для втечі.

Сумніваюся, що це був останній раз, коли я мав із ним справу.

19.

Коли западають сутінки, ми з Напарником їдемо до в’язниці — веземо Тадео втішні новини. Йому запропонують угоду з угод — поблажливий вирок, менш суворий виправний заклад, гарантію раннього звільнення за гарну поведінку. Якщо обставини складуться сприятливо, він зможе повернутися на ринг через два роки, слава колишнього в’язня і те знамените відео тільки зміцнять його кар’єру. Мушу визнати: думки про його повернення мене просто заводять.

Я з великим задоволенням викладаю усі карти на стіл. Принаймні більшість із них. Деталі пригод, пов’язаних зі Сванджером, упускаю, натомість наголошую на своїй майстерності переговірника й адвоката у непростих справах.

На Тадео це не справляє враження. Він каже «ні». Ні!

Намагаюсь пояснити, що він не може просто відмовитись. На нього чекає десять чи й більше років у суворому виправному закладі, і я пропоную угоду настільки фантастичну, що головуюча суддя не може в це повірити. Отямся, хлопче! Ні.

Я приголомшений, власним вухам не вірю.

Він сидить, схрестивши руки на грудях, самовпевнений малий засранець, знову й знову каже «ні». Ніяких угод. Він за жодних обставин не визнає провину. Він бачив присяжних і після деяких сумнівів знову впевнився, що вони не визнають його винним. Він наполягатиме на тому, щоб стати на місце свідка і викласти свою версію подій. Він нахабний і впертий, і роздратований моїм прагненням добитися, щоб він визнав провину. Стримуючи емоції, повертаюсь до основного — обвинувачення, докази, відео, непевність свідчень нашого експерта, склад журі, нещадний тиск, який чекатиме на нього на перехресному допиті, ймовірність десятирічного терміну, словом, до усього цього. На нього нічого не діє. Він — невинна людина, що якимось чином випадково вбила рефері самими лише голими руками, і він усе це може пояснити присяжним. Він вийде вільною людиною, і коли це станеться, ну, тоді настане час розплати. Він підшукає нового менеджера і нового адвоката. Він звинувачує мене у зраді. Це мене розлючує, і я кажу йому, що він здурів. Питаю, кого він там слухає у своїй камері. Ситуація все гіршає й гіршає, і за годину я вихором вилітаю з кімнати.

Я думав, що цієї ночі висплюся, та тепер, здається, у мене буде звичне для періоду перед процесом безсоння.

20.

О п’ятій ранку в четвер п’ю міцну каву і читаю «Кронікл» онлайн. Усе тільки про визволення Джиліани Кемп. Найбільше фото на головній сторінці — таке, як я прогнозував: за трибуною мер Вуді у всій красі, поруч із ним Рой Кемп, позаду них — шеренга полісменів у формі. Джиліани на фото немає, зате є набагато менша фотографія, на якій вона виходить з літака в аеропорту. Бейсбольна кепка, великі темні окуляри, піднятий комір, багато не скажеш, але виглядає вона цілком добре. Написано, що вона відпочиває вдома у колі рідних і друзів. Стаття про секс-торгівлю займає кілька сторінок, а операція ФБР, звичайно, триває й досі. Арешти відбуваються по всій країні. На цей момент звільнено приблизно двадцять п’ять дівчат. У Денвері сталася стрілянина, але обійшлося без серйозних поранень.

На щастя, у статті жодного слова про героїнову залежність Джиліани чи про втрачену дитину. Одне жахіття закінчилося, інші тривають. Можливо, я мав би почувати певне задоволення від того, що причетний до усього цього, але таких відчуттів у мене нема. Я обміняв інформацію на переваги для клієнта. От і все. Тепер той клієнт здурів, і я не отримаю ніякої угоди.

Чекаю до 07:00, щоб надіслати текстові повідомлення Максу Манчіні і судді Фабіно. Текст такий: «Після ґрунтовного обговорення мій клієнт відмовляється приймати угоду про визнання провини, пропоновану прокуратурою. Я наполегливо радив йому прийняти угоду, але безуспішно. З огляду на це, процес має продовжуватися — після того, як одужає суддя. Перепрошую. С.Р.»

Манчіні відповідає: «Тоді