За вуаллю брехні - Юлія Ковалевська
Вдалося. І Торіан одразу підхопив її на руки, пройшов кімнатою і разом з нею впав поперек м'якого ліжка. Тут було зручніше досліджувати вустами і язиком її оголене тіло, тому саме це він і почав робити, змушуючи дівчину тремтіти від збудження. Хотів змусити її благати нарешті почати, хоча сам не знав скільки ще так витримає.
Ессі не з тих, хто благатиме, вона з тих, хто діятиме. Тому вона скинула його з себе і сіла згори, водячи тремтячими холодними руками по його міцному тілу, цілуючи його, кусаючи, притискаючись, змушуючи його божеволіти. От і повернулась йому його ж монета. Він не міг змиритись із поразкою, тому знову нависнув над нею, хотів далі мучити, але дівчина повела рукою від лінії росту волосся на потилиці по грудях, пресу, а далі все нижче і нижче, лоскочучи і хитро посміхаючись. Досліджуючи рукою те, про що юній леді навіть думати не личить. Дівчина хоч і не досвідчена, але точно сором’язливістю не вирізнялась, коли кров кипить від збудження.
Йому довелось здатись.
Почувся перший протяжний стогін. Дівчина вигнулась, вчепившись у плечі свого чоловіка. Кілька секунд він дав їй на те, аби звикнути до нових дивних відчуттів і біль від першого разу притупився. Потім почав ритмічно рухатись, викликаючи хвилі задоволення, які накривали білявку з головою. Спочатку повільно, поволі набираючи швидкість.
Якщо їй зривало дах від тої пульсуючої важкості внизу живота при поцілунках, то те, що відбувається зараз вона навіть словами не описала б. Від цієї насолоди можна було б втратити свідомість, але дівчина не могла собі дозволити такої дурості, зриваючи горло.
Чоловік заткнув її поцілунком, стогнучи їй прямо у вуста, у шию, у груди. Лоскочучи збитим диханням. Дражнячи легенькими укусами ніжної шкіри.
Вогонь та насолода заполонили їх думки. Сьогодні вони втратили себе, але знайшли одне одного. Злились воєдино. Весь світ для них перестав існувати. Ніщо не було більше важливим, не мало жодної цінності. Усе навколо просто ілюзія.
Справжні лише вони.
Лише ця мить.
Лише ця насолода...
