Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років - Бодо Шефер

4-й рівень. Спілкуючись із іншими людьми та займаючись самим собою, ви переосмислюєте власний світогляд. Окуляри, через які багато хто дивиться на світ, перетворюють його в джунглі, у яких кожен має боротися проти кожного.

Приклад. Існують люди, які нікому не довіряють. Вони кілька разів розчарувалися й з того часу постійно насторожі. Такі люди дивляться на все й усіх скептично й у всьому шукають притичину. Здебільшого вони власноруч створюють перешкоди, адже характер у них не з приємних, через що від них відвертаються інші.

Рецепт виглядає так: нові окуляри, нові скельця, крізь які світ виглядає інакше. Існує не лише одна реальність, проте вона існує в такому вигляді, як ми її сприймаємо. Коли ми дивимося крізь нові окуляри, світ починає складатися з нових шаблонів.

Відомий бізнес-тренер Стівен Кові описує таку подію: якось він їхав потягом на захід, де мав виступати. Час поїздки він хотів використати для того, щоб підготуватися до виступу. Раптом у його вагон ввійшов чоловік із трьома дітьми. Діти відразу почали бешкетувати. Вони галасували й стрибали по сидіннях, надокучаючи іншим пасажирам. Чоловік — очевидно, батько цих дітей — не робив нічого. Він лише байдуже витріщався у вікно.

Діти ставали все більше й більше неслухняними. Вони тупотіли по сидіннях і навіть тягнули деяких пасажирів за одяг. Врешті-решт вони вчепилися одній жінці за волосся, та батько й тоді не втрутився. Чаша терпіння Стівена Кові переповнилася. Ледь опановуючи себе, він вирішив зробити зауваження. Кові енергійно встав, щоб краще привернути увагу батька: «Перепрошую, шановний. Хіба не бачите, що ваші діти дуже докучають усім пасажирам? Будь ласка, закличте їх до порядку!».

Гордий своїм самоопануванням та вимогою, яку доніс із силою, Кові знову сів. Батько повільно звільнився від своїх думок, нарешті звернувся до мовця й відповів тихим голосом: «Так-так, мені шкода, що мої діти так поводяться. Я цього не помітив. Моя дружина, мати цих дітей, померла кілька годин тому. Я ще не знаю, як мені з цим впоратися. Ми всі не усвідомили до кінця, що трапилося. Я думаю, мої діти переживають це по-своєму… Будь ласка, вибачте».

Звісно, існують окуляри, які зроблять нас самих й інших щасливішими. Не потрібно дивитися на дійсність лише через чорно-білі скельця. Є окуляри, що показують можливості, а не помилки й падіння. Існують і такі, крізь які гроші виглядають як щось, що створює зброю, провокує війни, спричиняє жадібність і робить самотнім. Ми маємо усвідомити, що справа тут лише в окулярах. Так само можемо інакше поглянути на гроші. Ми здатні одягнути окуляри, що показують, як за допомогою грошей будують лікарні, зменшують масштаби голоду й створюють медичні передумови для подовження життя. З грошима можливо створити кращі умови життя. З грошима можна зробити багато добра.

Як думаєте, з якими окулярами ви легше здобудете гроші та станете щасливішими?

5-й рівень. Найбільшої переміни ми добиваємося тоді, коли змінюємо свою ідентичність, сприйняття самих себе.

Приклад. Хайнц Хартіг — продавець. Він старанно працює й володіє усіма необхідними прийомами. Він — особистість, а люди охоче перебувають у його товаристві.

Хайнц Хартіг не розглядає клієнтів виключно як джерело збагачення. Відповідно, він не думає про те, щоб «зрубати якнайбільше й втекти». Він консультує своїх клієнтів і насолоджується їхньою довірою. Це таки добре, але нічого надзвичайного.

Клієнти самі до нього не приходять. Найбільша різниця полягає в тому, як Хайнц Хартіг сприймає самого себе. Якщо він бачить себе продавцем, то має йти до клієнтів, якщо ж він вважає себе експертом, то клієнти мають іти до нього.

Його рішення часто змінюються залежно від того, чи бачить він себе продавцем, а чи сприймає себе як експерта. Зрештою, наше уявлення про самих себе — пророцтво, що реалізується саме собою.

Якось у мене був бізнес-партнер, який охоче бачив себе в ролі жертви. Він був упевнений, що нікого не обдурюють та не обраховують так часто, як його. Тому він надягнув «усі-є-злими» окуляри.

Одна фірма його справді тричі надурила, чого він не міг довести, хоч і втратив багато коштів. Це посилило в ньому віру, що він магічним чином притягує обман. Він вважав, що є занадто добрим для цього світу. На жаль, він не міг звільнитися від цієї фірми через умови договору, хоча цього й не прагнув, що чудово підтверджувало його роль жертви.

Незабаром він почав негативно налаштовувати мене: «Пане Шефер, ми недостатньо обережні». Трохи пізніше я піймав себе на тому, що разом із ним розробляю «план захисту». Як перший крок новоствореного підприємства це було щонайменше нерозумно. Щоб захищати оборот, його треба мати. По-друге, це не відповідає моєму уявленню про себе: у кожній невдачі я хочу бачити позитив. Я твердо вірю, що все має позитивний бік.

Отож я вдарив по столу й сказав: «Досить. У цьому напрямку я думати не буду. Довідаймося, що було доброго в тому, що вас тричі надурили». Мій партнер почервонів і ледь не задихнувся: «Доброго? Ви що, узагалі з глузду з’їхали?».

Щоб не затягувати історію: ми шукали, що доброго було в його провалах, і таки знайшли. Врешті-решт керівники фірми були готові піти нам назустріч. За одну невелику розмову ми спромоглися «заробити» велетенську суму грошей.

Чудо відбувається на п’яти рівнях

Якщо ви хочете заробити мільйон за допомогою декількох прийомів швидко й без особливих зусиль, я змушений вас розчарувати. Ця книга — не готова страва, яку лише потрібно розігріти, що значить — прочитаєте, і ви вже багаті. Причина, чому це не працює, полягає в тому, що найважливіші зміни можуть і повинні відбуватися на всіх п’яти рівнях. Якщо ж ви звертаєте увагу на всі п’ять рівнів — чудо можливе.

Одного дня Святий Петро прийшов до Ісуса й сказав: «Учителю, у нас проблема. Завтра ми маємо платити податки, а в нас немає грошей». Ісус відповів: «Не проблема». Петро був дещо роздратованим: «Учителю, ти не розумієш, я сказав, що завтра ми маємо платити податки, а в нас немає грошей. Це проблема». Ісус знову відповів: «Не проблема».

Це добре — оточувати себе людьми, які роблять усе необхідне для того, щоб вирішити проблему. Вони встають так рано й ідуть до ліжка так пізно, як це потрібно. Вони читають стільки фахових статей та книжок, скільки необхідно. Вони опитують так багато людей, скільки потрібно, і продовжують так довго, як це необхідно для вирішення їхньої проблеми. Це люди, в