Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років - Бодо Шефер
Відповідальність — це здатність дати правильну відповідь. Ми постійно відповідаємо за нашу реакцію й інтерпретацію. Звісно, важко визнати, що ми завжди маємо владу над нашою реакцією. Особливо, якщо обрана реакція була неправильною. Сперечатися лише тому, що хтось інший розпочав це робити, — беззмістовно. Ми можемо відповісти чимось іншим, аніж суперечками або війнами. Якщо переслідувати отруйну змію, що нас вкусила, це лише пришвидшить розповсюдження отрути організмом. Краще негайно вжити заходів із знезараження. Замість того, щоб вступати в суперечку, ми можемо поміркувати, адже від нас залежить інтерпретація того, що трапилось. Наприклад, ми можемо спитати себе, наскільки дія нашого партнера є лише реакцією на наше погане ставлення до нього в минулому.
Наша реакція — це відповідь на подію. І саме за неї ми відповідальні.
Англійською відповідальність — responsibility. Це слово приховує response (відповідь) і ability (вміння). Відповідно, англійською відповідальність означає: вміла відповідь. Відповідати суперечкою на суперечку й війною на провокацію — однозначно не оптимальне рішення. Більшість людей перекладає з себе відповідальність. Знову й знову ми чуємо три причини, чому люди не хочуть бути відповідальними:
1. «Винні гени».
2. «Винні батьки».
3. «Винне оточення».
Молодий хлопець убив двох чоловіків. Згодом декілька журналістів розпитали його про життя та мотиви цього вчинку.
Він розповів їм, що виріс у неблагополучній родині. Скільки він себе пам’ятає, його батько, напившись, бив його матір. Жили вони з речей, які украв батько. Природно, що в шість років він теж почав красти. Після арешту через замах на вбивство сталися два вбивства. Свою розповідь він завершив словами: «Як з мене могло вийти щось інше за таких обставин?».
Цей юнак мав брата-близнюка. Коли журналісти довідалися про це, то відвідали і його. На їхній подив, той був прямою протилежністю свого брата. Той був авторитетним адвокатом, мав хорошу репутацію та був обраний до міської і церковної ради. Він був одружений, мав двох маленьких дітей і, очевидно, — щасливе сімейне життя.
Журналісти були спантеличені. На питання, як він пішов шляхом такого розвитку, той розповів ту саму сімейну історію, що і його брат, і завершив розповідь словами: «Після того, як я роками спостерігав, до чого це все веде, як за цих обставин із мене могло вийти щось інше?».
Ті самі гени, ті самі батьки, таке саме виховання й оточення, проте інакше тлумачення й зовсім інша реакція. Як можуть дві людини за однакових обставин піти настільки різними шляхами? Можливо, обоє були знайомі з особою, яка могла справити на них позитивний вплив. Мабуть, один із них слухав, а другий — ні. Можливо, до рук обох із них потрапила книжка, яку вони розпочали читати. Мабуть, один продовжив читати, а інший — ні. Цього ми не знаємо. У будь-якому разі, вони розвинулися в абсолютно протилежних напрямках.
Ми є відповідальними, незважаючи на всі перешкоди. Ми вирішуємо, як тлумачити ситуації та як реагувати на них. Уявіть собі, що сьогодні в людей заберуть усі їхні гроші й урешті-решт кожен отримає лише 5000 €. Що станеться? Уже ввечері в деяких людей стане на 3000 € менше, інші ж у такий спосіб здобудуть більше коштів. За декілька тижнів дехто знову буде багатим, а інші — бідними. Науковці стверджують, що приблизно за рік гроші знову будуть поділені так, як це було з самого початку.
Як ви відповідаєте на цю книжку?
Між іншим, оскільки ми якраз говоримо про відповідальність, я відповідальний за те, що повідомляю в цій книжці. Ви ж відповідальні за те, що черпаєте з неї. Те саме стосується й моїх семінарів. Ми знову й знову дізнаємося, як люди після мого семінару змогли підвищити свій дохід. Деякі його навіть подвоїли. Більшість заощадила щонайменше 20 % і почала розбудову свого статку.
Багато хто почав займатися спортом, здоровіше харчуватися й правильніше жити. Спільна медитація призвела до того, що велика кількість людей перейняла цю щоденну 15-хвилинну звичку й завдяки цьому більше не зазнавала стресу. Нам телефонують учасники, які вже протягом багатьох років отримують в середньому більше 12 % прибутку від своїх інвестицій. Особливо ми радіємо, коли бачимо, що люди явно змінили своє ставлення до грошей і за допомогою отриманих статків чинять добро. Почули б ви задоволення в їхніх голосах. Вони позбулися боргів та виявили нові джерела доходу. Більшість навчилася любити гроші й добре почуватися з ними.
Однак є люди, які відвідали мої семінари, але згодом так нічого й не зробили. Мабуть, вони сподівалися, що я махну над ними якоюсь чарівною паличкою, що змінить їхнє життя та наповнить їхні підвали золотими злитками.
«Інші є винними…»
Нещодавно я знову зустрів одного юнака, який кілька років тому був на нашому семінарі «Прорив до фінансового успіху». Він привітав мене фразою: «Воно не працює. Те, що ви розповідаєте, мені не допомогло». Оскільки я від щирого серця хотів допомогти та причинитися до позитивних змін, це мене сильно зачепило. Та тоді хлопчина розповів: «Спочатку все було чудово. Уже першого року я заробив на 13 500 € більше та заощадив 2,5 %. На другий рік я мав 30 000 € активів і виплатив усі свої борги. З двома друзями я заснував клуб заощаджень — саме так, як ви порадили. Ми вклали спільні кошти й отримували в середньому 17,3 % річного прибутку. Але якось усе призупинилось і я перестав заощаджувати. І знаєте, що я зробив із заощадженим? Він стоїть ззовні, перед дверима. Чудовий “Порше”…»
Чоловік змінив свої переконання. Він контролював фінанси два роки й розпочав будувати багатство. Він побачив, що це спрацювало й для нього, проте згодом став необережним і зарізав свою «золоту гуску», щоб придбати авто. Але він не хотів бути винним.
Хто за це відповідальний? Хіба це не типово — перекладати провину на інших? Вирішальним є те, що: ви наділяєте владою того, кого звинувачуєте. Звинувачувати інших — так легко й так спокусливо. Тоді ми знову добре виглядаємо. Винною є фірма, я не можу розвиватися, мій партнер винний, мені не дозволяє моє здоров’я… Ви хочете, щоб фірма, партнер і наше здоров’я мали над нами владу? Подумайте: той, хто винен, має владу. З цієї причини я охоче візьму провину на себе, адже мені подобається контролювати власне життя.
Наслідки й помилки
А що робити, якщо ми помилялися в минулому? Як тоді виглядає ситуація з відповідальністю? Приклад подій із минулого, які мають наслідки й сьогодні: чоловік розлучився й повинен виплачувати аліменти. Хтось зруйнував здоров’я і зобов’язаний дотримуватися дієти.