Расмус-волоцюга - Ліндгрен Астрід

До речі, ви брудні, як поросята. Ану гайда до озера купатися.

Оскар зітхнув.

— Починається, — сказав він.

Расмус вибіг надвір. Як добре, що тут є й озеро… Це був день дивовиж, нечуваних дивовиж.

Він зупинився за порогом і почекав на Оскара. Он на сонечку спить його кошеня. Так, це день дивовиж! Він отримав і озеро, і кошеня, і батька, і матір. Він має домівку. Ця домівка — сіра стара хатина. Колоди, з яких вона збудована, від старості і вжитку аж блищать, наче шовк.

Він несміливо погладив грубі колоди. Маленькою брудною рукою погладив хату, що стала його домівкою.

Примітки

1

Ленсман — начальник поліції.