Капітан Фракасс - Готьє Теофіль

Переносно — небезпечні місця.

11 В одному з епізодів "Енеїди" розповідається, як стерновий Палінур, заснувши за кермом, упав з корабля в море і загинув.

12 Вулиця в стародавньому Римі, дорога, якою ішов після перемоги полководець, піднімаючись до храму Юпітера.

13 Пресвітер Іоанн —легендарний могутній владика, якого вигадали в середні віки європейські християни.

14 Генріх IV, в час правління якого проводились основні роботи по будівництву Нового мосту. На майданчику біля мосту йому поставлено бронзовий монумент. .

15Аврелій М а р к — римський імператор (И ст.). Його кінну статую поставив у Римі видатний скульптор, архітектор, художник і поет Мікеланджело (XV—XVI ст.).

16 Генріхові IV не подобалося, що палац, який споруджував багатий вельможа де Невер, стоятиме перед королівською резиденцією. Будівництво його було припинене, і палац довго лишався недокінчений.

17 К а л в е р або Голгофа — гора поблизу Єрусалима, на якій нібито розп'яли Ісуса Христа. Згодом так почали називати будь-яке узвишшя, де ставили розп'яття й молилися. Біля Парижа це був пагорб Валер'єн; на його вершині побудували церкву і встановили три великі хрести — розп'яття Христа і двох розбійників (відповідно до євангельської легенди). У XVI—XVII ст. цей пагорб був місцем богомілля.

18 Палац із великим парком, резиденція французьких королів, частина комплексу Лувра.

19 Балкон Лувра, з якого король стежив за подіями Варфоломіївської ночі — масовим винищенням гугенотів (французьких протестантів) католиками в ніч на 24 серпня (день святого Варфоломія) 1572 р.

20 В часи правління Карла V (1364—1380) Лувр став офіційно королівською резиденцією.

21 Брама Конференції — ворота саду Тюїльрі, названі так на відзнаку переговорів між гугенотами і католиками в 1593 р.

22 Гіральда — дзвіниця собору в іспанському місті Севільї.

23 Описуючи зустріч з поетом Марком де Майє, автор припускається хронологічної неточності: дія роману відбувається в 30-х рр. XVII ст. (актори ставлять п'єси, вперше показані 1635 р.), а Майє помер 1628 р. — зустрітися з ним герої Готьє не могли.

24 М о р а — італійська гра, в якій один гравець виставляє руки, затиснувши кілька пальців, а інші повинні швидко відгадати, скільки пальців затиснуто.

25 Біблійний патріарх, який нібито прожив 969 років.

26 За давньогрецькою міфологією, у царя Діомеда були коні-людоїди, які пожирали подорожніх.

27 Будь-яким способом (лат.).

28 Філіпп II —— іспанський король (XVI ст.), фанатичний католик, людина похмура і жорстока; Е ску ріал— величний і похмурий палац поблизу Мадріда, побудований для Філіппа II.

29 На місці Парижа ще до н. е. було поселення галльського племені паризіїв Лютеція. В III—IV ст. н. е. його почали називати "місто паризіїв", звідки згодом пішла нинішня назва.

30 Триктрак — старовинна гра з шашками і костями.

31 Волоока (давньогр.).

32 Фортеця в Парижі, де була тюрма.

33 Адоніс — в античній міфології — дуже вродливий юнак, улюбленець Афродіти (Венери). Переносно — красень-юнак.

34Сірано де Бержерак — французький поет XVII ст.; дотепний і хоробрий чоловік, характерною рисою зовнішності якого був величезний ніс.

35 Лейде кнехт, басета — азартні ігри в карти.

36Ларідон, Цезар — собакія, персонажі однієї з байок Ла-фонтена, перший — нерозумний і улесливий, другий — хоробрий і гордий.

XII. "КОРОНОВАНА РЕДИСКА"

1 Так кажуть про нерішучу людину, яка вагається у виборі між якимись рівноцінними предметами тощо. Французький філософ Жан Бурідан (XIV ст.), заперечуючи свободу волі, нібито твердив, що осел, перебуваючи на однаковій відстані між двома однаковими в'язками сіна, не зміг би без якоїсь додаткової спонуки вибрати ту чи другу і, не зрушивши з місця, здох би з голоду.

2 Йдеться про взяті з міфології та історії випадки, коли герої зазнавали від любові великої шкоди. Деяніра, дружина Геракла, мимоволі вбила чоловіка, давши йому отруєний одяг; Самсон і Даліла — див. прим. 30 на стор. 420; римський воєначальник Марк Антоній (І ст. до н. е.), одружившись із єгипетською царицею Клеопатрою, виступив проти Риму, зазнав поразки й покінчив життя самогубством.

3 П у б л і й О в і д і й Н а з о н (43 р. до н. е. — 18 р. п. е.) — римський поет; найвизначніший його твір — поема "Метаморфози", в якій розповідається про різноманітні міфічні перетворення богів та героїв (у рослини, в камінь, у тварин і т. д.).

4 Побудовані з нахилом старовинні (XII ст.) вежі в італійських містах Пізі та Болоньї; вежу в Болоньї названо іменем її творця — архітектора Азінеллі.

6 Французька королева Катерина Медічі (XVI ст.), з роду флорентійський правителів, привезла з собою до Франції багатьох італійських художників, архітекторів, поетів.

6 Р і к е-Ч у б ч и к — герой однієї з казок відомого французького письменника XVII ст. Шарля Перро.

7Філіда, Тирсис — герої пасторальної драми італійського письменника Бокареллі "Філіда з острова Скірос" (XVII ст.), ідеальні закохані. Т і т и р — закоханий пастух, оспіваний в одному з віршів Вергілія.

8 Любовні. Слово походить від імені давньогрецького поета Анакреонта (VI—V ст. до н. е.), який оспівував земні радощі, любов, вино, бенкети і т. д.

9 Пастушка, оспівана у вірші Вергілія, юна красуня.

10 Давньогрецький філософ Епікур (IV—III ст. до н. е.) вважав за найвище благо розумну пасолоду радощами життя.

11 Юний воїн з поеми Вергілія "Енеїда", відданий друг.

12 Вірний Ахат (лат.), щирий друг Енея, героя "Енеїди".

13 Закохані красуні, персонажі багатьох творів французької літератури XVII ст. Тут — повії.

14 Лінія — старовинна міра довжини, близько 2,5 мм.

15 Смаглявку (ісп.).

16 Агронавти — у давньогрецькій міфології — мореплавці,які на кораблі "Арго", щоб знайти золоте руно (вовну) чарівного овна (барана), здійснили подорож до далекої Колхіди (Чорноморське узбережжя Закавказзя).

17 Йдеться про оду французького поета Франсуа Малерба (1555—1628), в якій він втіщає засмученого батька —пана Дюпе-р'е — в горі від смерті дочки.

18 Бербери — група народів країн Північної Африки.

19 Каторжникам ставили клеймо у формі лілеї, геральдичної квітки в гербі французьких королів.

20 До ваших послуг (ісп.).

21 Озеро в Італії; в давнину вважали, що то вхід у царство мертвих.

22Лари, пенати — у давньоримській міфології — покровителі жител, дому. Переносно — дім, домашнє вогнище.

23 Біблійний персонаж Іаков бачив у сні драбину, по якій спускались і піднімалися ангели.

24 Стайні царя Авгія з давньогрецької міфології, в яких утримувалось кілька тисяч голів худоби, не чистились ЗО років. Геракл очистив їх, спрямувавши туди течію річки Алфей.

XIII. ПОДВІЙНИЙ НАПАД

1 Харити — три давньогрецькі богині краси й радості (у римлян — грації).

2Вуе Симон (1590—1649) — придворний художник Людові-ка XIII.

3 Персонаж із сатиричної комедії французького письменника Жана Батіста Мольєра (1622—1679) "Тартюф", тут — добродушна стара жінка; Масетта —стара звідниця з твору Матюрена Ре-ньв (1573—1613), французького поета, відомого своїми сатирами.

4 Герцог Букінгемський, англійський посол у Парижі (XVII ст.), наполегливо залицявся до французької королеви.

5 Ламаю, сам не ламаючись (лат.).

6 Герой давньогрецької міфології, який переміг чудовисько Медузу й відрубану голову її причепив до свого щита.

7 В античній міфології — кохана Ерота (Амура), жінка, якій боги дарували безсмертя.

* Межа, найвищий ступінь досконалості (лат.).

XIV. ЛАМПУРДОВА ПОРЯДНІСТЬ

1 Демосфен нібито готувався до своїх виступів на березі моря, змагаючись із шумом хвиль.

2 Французький гравер і графік XVII ст., автор популярних гротескних малюнків.

3 Легендарний давньогрецький байкар (VI ст. до н. е.), який нібито був горбатий.

4 За всіма правилами мистецтва (лат.).

5 Роланд — герой французької епічної поеми "Пісня про Роланда" (XII ст.), Дюрандаль — його меч (назва за прізвищем зброяра), так само, як Тизон, Отеклер — мечі Сіда і Амадіса Гальського (див, прим. 7 на стор. 417 і прим. 23 на стор. 414).

6 Друге "я" (лат.).

XV. МАЛАРТИК ЗА РОБОТОЮ

1 Тобто на людей, котрі нічому не вірять. Хома невірний — євангельський персонаж, один з учнів Ісуса Христа, який не вірив, що Христос воскрес, доки не побачив його і не доторкнувся до його ран; П і р р о н — давньогрецький філософ (IV—III ст. до н. е.), основоположник античного скептицизму, піддавав сумніву можливість пізнання світу.

2 П'єса П. Корнеля.

3 Танець святого Віта — нервове захворювання, супроводжується судорожним смиканням якоїсь частини тіла.

4 Коней цієї породи розводили у французькому окрузі Перш, від якого й походить назва.

5 Місто (тепер передмістя Парижа), а також побудований у XIV ст. замок біля нього, який довго був літньою резиденцією французьких королів. Згадувану далі каплицю з мінаретами споруджено в XVI ст. (архітектор П. де Монтеро).

6 Легенда розповідає, що відомий своїми судовими реформами французький король Людовік IX (XIII ст.), якого прозвали Святим, правив суд під дубом.

7 Жінка, оспівана в оді французького поета XVII ст. Франсуа Мейнара "Стара красуня".

8 Мадригал — невеликий ліричний вірш з компліментом жінці.

9 В Біблії розповідається, що благочестивий і смиренний Іов, навіть втративши все своє добро, хвалив бога, сидячи яа гноїську.

10 В поемі італійського поета-гуманіста Алігієрі Данте (1265— 1321) "Божественна комедія" є епізод, де розповідається про грішників-лицемірів, які, попавши в пекло, мусили носити позолочений свинцевий одяг.

11 Стародавні римляни.

12 ВевиНог (лат.) — вершник, який на ходу перестрибує з одного коня на другого і виконує різні гімнастичні вправи.

13 Кентавр — у давньогрецькій міфології — лісовий демон, на-півлюдина-напівкінь.

14 Легенда розповідає, нібито молодому Гераклові явилися в пустелі дві жінки — втілення доброчесності і розпусти, — й кожна намовляла юнака піти за нею.

15 Капаней — герой давньогрецької міфології, один із семи вождів, які воювали проти міста Фів.

16 Гермес — давньогрецький бог торгівлі і скотарства, покровитель мандрівників, вісник богів.

XVI. ВАЛОМБРЕЗ

1 Сент-Аман Марк Антуан Жірар — французький поет XVII ст., серед творів якого в т. зв. "вакхічні" оди, де оспівуються веселощі, бенкети і т. д.

2 Плутарх — давньогрецький письменник І—II ст., автор багатьох творів про видатних грецьких і римських діячів.

3 Знатна римська жінка; зганьблена царевичем, покінчила життя самогубством.

XVII.