Війни художників - Станіслав Стеценко

Будьте ласкаві додати усно, що ми одержали достовірні повідомлення про неминучість удару англо-французьких збройних сил по узбережжю Данії й Норвегії й повинні були діяти негайно.

Запевніть, що території Швеції й Фінляндії нашою акцією порушені в жодному випадку не будуть. Імперський уряд дотримується думки, що ми діємо також і в інтересах Радянського Союзу, тому що реалізація англо-французького плану перетворила б Скандинавію на театр війни, а це, імовірно, призвело б до порушення фінського питання, у чому СРСР не зацікавлений.

Будь ласка, телеграфуйте негайно, як було сприйняте Ваше повідомлення.

Ріббентроп

9 квітня вермахт, за наказом Гітлера, діяв стрімко і рішуче. У Копенгагені, о 4 годині 20 хвилин за данським часом німецькі війська висадили великий десант. Десантники, практично без втрат, захопили всі головні мости й аеродроми країни. Данські вояки прокидалися від стусану прикладом або чоботом під ребра і, ще навіть не продерши очі, потрапляли у полон. Нечисленні сили данської авіації були знищені за кілька хвилин на аеродромах завдяки масованій атаці німецьких бомбардувальників. Розвідка адмірала Канаріса діяла відмінно. На детальні карти Данії, що їх мали німецькі пілоти, були нанесені всі до єдиного військові аеродроми. Через десять хвилин після висадки десанту, о 4 годині 30 хвилин, сухопутні війська вермахту перетнули данський кордон. О 6-й годині ранку данський уряд закликав свою нечисленну армію здатися. Король Крістіан Десятий, під загрозою бомбардування житлових кварталів данських міст, був змушений підписати капітуляцію. У результаті за день німецька армія захопила всю Данію, втративши одного вбитого на кордоні солдата. Він загинув випадково, автомат іншого німецького солдата, знятий із запобіжника, при падінні вистрелив. Куля поцілила солдату прямо в серце.

А о 5-й ранку німці атакували Норвегію, вони висадили десанти в найбільших норвезьких портах: Осло, Арендаль, Берген, Тронгейм і Нарвік. Але потомки вікінгів виявилися міцнішими горішками, ніж м’якотілі данці. У кількох місцях норвежці організували жорстку оборону, чим затримали висадку німецьких військ. Норвезькі спецслужби встигли евакуювати зі столиці і королівську родину, й золотий запас. Тим самим був зірваний аналогічний данському план вермахту — змусити короля підписати капітуляцію. Тут шантаж норвезького короля не дав жодних результатів, і міста, в яких дислокувалися норвезькі війська, були піддані сильним авіаційним бомбардуванням. Загинуло багато цивільного населення, міста були зруйновані. Але Норвегія продовжувала боротися.

9 квітня 1940 року

Москва

Т е л е г р а м а

№ 653 від 9 квітня

Посол Шуленбург — у МЗС Німеччини

Дуже терміново!

Секретно!

На Вашу інструкцію від 7 квітня (доставлену радником дипломатичної місії фон Заукеном) повідомляю наступне.

Інструкція стосовно інформування Молотова виконана сьогодні о 10 годині 30 хв. за європейським часом. Молотов заявив, що радянський уряд розуміє, що Німеччина була змушена вдатися до таких заходів: англійці, безумовно, зайшли надто далеко. Вони абсолютно нехтують правами нейтральних країн. На закінчення Молотов сказав буквально наступне: «Ми бажаємо Німеччині повної перемоги в її оборонних заходах».

Шуленбург

9 квітня 1940 року, 10 год. 50 хв.

Москва

Молотов почав телефонувати Сталіну, щоб повідомити про заяву Шуленбурга відразу після завершення зустрічі з ним. Сталін був на Ближній дачі. Довго не брав слухавку. «Мабуть, Власику чомусь незручно будити Хазяїна», — подумав Молотов. Або пив допізна і наказав не будити. Або розважався з Давидовою. Про роман Сталіна і прими Большого театру знало все Політбюро. Довелося подзвонити Власику і сказати, що справа абсолютно невідкладна.

— Значить, Норвегія і Данія, — сказав Сталін, якого на вимогу Молотова таки розбудив Власик. — Це гарна новина, В’ячеславе! З мене вино! Гітлер ударив на Захід, значить, ще поборемося!

Але щодо Давидової Молотов помилився. Валечка Істоміна — прислуга, нянька, наложниця — сиділа у ліжку вождя. Натягнувши ковдру по шию, запитально дивилася на Сталіна. Той кивнув на двері. Вона швидко ковзнула з-під ковдри. Натягнула нічну сорочку, халатик. Кинула швидкий погляд: чи дивиться? Ні, він не дивився, був заглиблений у себе. Вона не ображалася. На свого бога не ображаються. Йому служать і на нього моляться. Прочинила двері. Тихенько прослизнула повз Власика, що байдуже відвернувся до вікна.

— Власик, готуй машину. І викличи Берію в Кремль, — з’явився в дверях спальні Сталін.

9 квітня 1940 року, 13 год. 40 хв.

Москва

Сталін пройшов повз Поскрьобишева, ледь кивнув у відповідь на привітання. На привітання Берії взагалі не відповів. Лише сказав: «Зайди». Не запропонував сісти. Не знімаючи шинелі, ходив кабінетом з кутка в куток. Видно було, що Сталін знервований. Лише хижо блискали з-під кошлатих брів білки очей. Зняв кашкета. Кинув на стіл. Нарешті зупинився перед Берією і, втупившись йому в обличчя, цідячи слова крізь зуби, запитав:

— Лаврентію, чому розвідка НКВС не доповіла, що Гітлер готує напад на Норвегію й Данію? Чому розвідка НКВС дурно їсть народний хліб?!

— Кобо, ось у мене шифровка. — Берія брехав. Про напад Німеччини він дізнався з перекладів повідомлень англійського радіо, які йому щойно занесли з відділу перехоплення. Тільки встиг подумати: «Фітіна зітру на порох», — і тут йому зателефонував Поскрьобишев, негайно вимагаючи «на килим» до Сталіна. Всю дорогу він думав, як викрутитися з цього становища.

— Ах ти, суко! Мені вже про це доповів Молотов, а йому сказав Шуленбург! Розвідка НКВС — сліпі кошенята! За кордоном тільки п’ють і бабів тягають! —