Українська література » Сучасна проза » Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун

Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун

Читаємо онлайн Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун
нещасних п’яти днів мені вже захотілося повернутися у маленьку кімнатку в будинку, де повнісінько старих людей. Я втішав себе думкою, що міг не настільки закостеніти, як інші співпожильці.

Ян, Ефертів син, кісточка і латочка від свого батька. Бунтар. Але після п’яти днів настає час, коли починаєш думати, що й одного Еферта задосить. На щастя, пора було прощатися.

Ми багато сміялися, щодня ходили кудись, грали в карти, мінігольф чи монополію, а онук-підліток навчив нас основам відеоігор і як працювати з «Вієм»[65]. Це відкрило мені новий світ. На жаль, відсьогодні він знову закритий для мене.

Естер, дружина Яна, передбачила важкий тиждень. Мати нараз під одним дахом свого респектабельного та бездоганного будинку і незграбного чоловіка, і вайлуватого тестя — то моторошна перспектива. Моя роль, заздалегідь узгоджена з Ефертом, полягала в тому, щоби змусити її трохи відтанути. Спрацювало.

Поміж цих двох невихованих грубіянів мені було неважко зіграти роль чарівного, улесливого, вихованого старого пана.

«Припини вже, старий підлабузнику, — цикав на мене Еферт кілька разів. — Мене від тебе аж верне».

Субота, 10 серпня

Я придумав дещо непогане для клубної екскурсії: гольф-клуб. Очевидно ж, що гольф — це спорт, який найкраще пасує громадянам похилого віку, хоча мені цікаво, чи пасуватиме він таким престарим шкапам, як ото ми. Насправді, я так не думав, але гадаю, що міні-гольф мав би трохи ображати людей із почуттям власної гідності.

Сьогодні вранці я телефонував у місцевий гольф-клуб. Я пояснив, хто ми і чого хочемо: денне заняття з легким відтінком змагань. Пані на іншому кінці лінії співчутливо вислухала мене і сказала, що може дещо організувати. Я був трохи шокований, почувши, що це коштуватиме 55 євро з людини; кава і тістечка включені, але вино чи закуски — за додаткову оплату.

«Не проблема», — десь звіддалеки почув я свій голос.

Ведення перемовин — то не моє. Мені завжди бракло мужності почати торгуватися.

За цю суму ми отримуємо три години, включно з інструктажем, практичною сесією й одним раундом курсу для початківців.

Звучало доволі цікаво, аби вкласти трохи власних коштів, щоби зробити його доступним і для бідніших учасників. Непоганий час почати зменшувати свої заощадження, які зараз складали близько 5000 євро.

Мене трохи непокоїло, як все вирішити з Ефертом, але телефонна пані сказала, що у них іноді грають люди з обмеженими можливостями. Вона зарезервує нам два гольф-карти. За тридцять євро.

Я забронював для нас 13 вересня.

Неділя, 11 серпня

Завтра я забираю свій новий брендовий червоний скутер. Я у захваті, наче мала дитина.


Учора Грітьє подарувала мені великий букет квітів і подарунковий ваучер на книгу. Коли я запитав, чим заслужив це, вона показала мені буклет про недоумкуватість, в якому підкреслила наступне речення: «Недуга робить хворого на недоумкуватість заледве здатним цінувати все, що ви робите для нього».

— Я завчасно дякую тобі.

— У цьому нема потреби.

— Так, нема, але я це все одно роблю.

Я був дуже зворушений.

А ще вона дала мені буклет «Догляд за хворим на Альцгеймер». Я мав прочитати його та вивчити кілька корисних порад.

Не лише я отримав подарунок від Грітьє. Я дізнався про це за чаєм з Еф’є.

Наше чаювання тет-а-тет — милий антракт. Нічого вигадливого: чашка чаю, ліниве пощипування якогось печива, трохи приємних розмов та інколи щось трохи сердечніше. Іншого разу ми слухатимемо музику чи обговорюватимемо книгу чи DVD. Ми дуже насолоджуємося товариством одне одного.

Понеділок, 12 серпня

Я щойно забрав свого нового скутера і приїхав на ньому додому. Задоволений, наче хлопчик з новим велосипедом. Їздить чудово. Я випробував його в парку, заощадивши час. Вгору на пагорб, з пагорба вниз, різко вліво, різко вправо. Прискорення, гальмування. Я їхав по траві, потім через багнюку. Був ранок понеділка, тож навколо — ні душі. Скутер вже й без того повністю задовольняв мене, проте хотілося ще більше швидкості. Якщо вірити нашому експерту у скутерах, пану Хогдалену, зробити це просто. Наступного тижня ми домовилися поїхати до майстерні його сина в Іст-Сайді.


Я почав перебирати в газетах та Інтернеті ідеї щодо подорожей для людей похилого віку. Є чимало чудових пропозицій.

«Тіп-Топ Старі мандрівники» організовує дванадцятиденний тур узбережжям Швейцарії вартістю 2000 євро. Припускаю, що «тіп-топ» стосується ціни. Наша відпустка має бути коротша й дешевша. Упродовж наступних кількох тижнів я намагатимусь з’ясувати, скільки коштуватиме розкішний мікроавтобус на вісьмох пасажирів і водій для п’ятиденної поїздки. Потім залишиться єдине — знайти в Шампані готель з привабливими цінами, і перша закордонна відпустка «Старих, але ще не мертвих» готова.

Попрошу Еф’є допомогти мені з організацією.

Відгуки про книгу Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: