Українська література » Сучасна проза » Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун

Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун

Читаємо онлайн Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун
1 серпня

Еферту подобається розмахувати своїм протезом і розігрувати цілу виставу, знімаючи штучну ногу та прилаштовуючи її назад.

«Вона трохи тисне, гадаю, дам їй трохи відпочити», — каже він, а тоді тицяє пластикову половину ноги на стіл, якраз поруч із тістечками Джаффа[63].

Після кількох попереджень від працівників до Еферта підійшла директорка, щоби особисто повідомити йому, що у кімнатах загального користування нога постійно повинна знаходитися на своєму місці.

«Справді, це обов’язково? Так десь написано? У правилах та інструкціях?»

Стельваген вагалася, обмірковуючи, чи варто відповідати, а тоді лише загадково глянула на нього і пішла геть. Як тактика, її не варто недооцінювати. Вона припустилася кількох помилок, і відчуття часу в неї прекрасне.

Стельваген ніколи не відкриває всіх козирів, вона не надто емоційна і залишає брудну роботу іншим. Я маю виявити її слабину.

Сьогодні вранці Анья передала мені стос паперів. Наша Wikileaks![64] Сьогодні вдень збираюся почати ретельно переглядати їх, а для подальшого вивчення прихоплю їх з собою до Адена.


Сьогодні ввечері я був напарником Еферта в белоті. Він працював над ретельно продуманою системою сигналів, аби показати, яка масть має бути козирем.

«Звертай увагу лише під час непередбачених ситуацій і тільки з певними опонентами», — напучував він.

Моя доброчесна вдача противилася, однак інколи можна поступитися принципами, особливо якщо ми граємо проти пана Беккера та пані Пот і, здається, програємо. Саме так, вряди-годи заради вищої справедливості потрібно забути принципи.

П’ятниця, 2 серпня

Розсекречені документи аж ніяк не є надважливими, принаймні якщо висновувати із побіжного перегляду. На жаль. Однак подальше їх вивчення неодмінно відкриє кілька цікавих подробиць.

Наша шпигунка надала нам:


1. Протоколи останніх п’яти зустрічей правління.

2. Правила будинку.

3. Стос внутрішніх пам’яток.

4. Протокол на випадок смерті пожильця.

5. Інструкції для персоналу.


Я зробив комплект фотокопій для Еф’є. Користуючись фотокопіювальним пристроєм у супермаркеті, я почувався так, немовби всі тільки те й роблять, що витріщаються на мене, і від самого лише нервового збудження почав впускати папери на підлогу. Побоююся, що з мене навряд чи би вийшов добрий шпигун.

Я й справді не знаю, що тепер робити з нашим юристом, який звернувся за цими документами офіційними каналами, коли ми роздобули їх незаконним шляхом, але з надійного джерела.

Ми з Ефертом таки програли у белот, і це, мабуть, до кращого. Ми вже й так не надто популярні, а вигравши турнір з белоту, друзів точно не заведеш. У деяких старих людей дитячі ревнощі щодо буденних речей можуть сягнути майже патологічних розмірів. Люди не люблять приділяти вам час чи дарувати перший приз у картах, навіть якщо це лише клята ліверна сосиска.

Мабуть, девіз цієї маленької групи ображених скнар звучить так: «Як найефективніше ускладнити життя?». Так наче бути старим — це вже не задосить страждань.

Субота, 3 серпня

Я завжди непокоюся, коли проводжу час не вдома. Я вже дванадцять років не їздив у відпустку.

Всередині моєї дорожної сумки, ще із 70-х, наросла чорна пліснява приблизно такого ж віку. Саме час осучаснитися: тепер біля входу стоїть спакована брендова валіза на коліщатках.

Ян, Ефертів син, приїде по нас десь за годину й відвезе до Брабанта. Як стверджує Еферт, Ян чекає цього з нетерпінням, а невістка Естер вже три дні місця собі не знаходить, чекаючи на двох стариганів-гостей.

«За моїми підрахунками, їй знадобиться майже тиждень, аби звикнути до нашої присутності, тобто до нашого від’їзду».

Щодо цього я мав певні сумніви, проте Еферт сказав, що мені не варто хвилюватися.

«Її завжди щось дратує, тож хіба ми гірші від сусідського кота».

У нашому випадку ситуація ускладнюється ще й тим, що з нами їде ще й Мо, який також не надто кохається в котах.

Я востаннє силувався згадати, що ж забув узяти з собою.

Почуємося знову у п’ятницю, 9 серпня, за умови відсутності непередбачених обставин.

П’ятниця, 9 серпня

Аден вартий того, щоб туди з’їздити! Було весело. Приємний відпочинок від нудної рутини. Але я також радий знову опинитися вдома. Зв’язок зі спокійним маленьким світом притулку сильніший, ніж я очікував, хоча мені й боляче це визнавати. З роками здатність пливти за течією зменшується. До поїздки я вважав себе гнучкішим, а тут після якихось

Відгуки про книгу Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Хендрік Грун (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: