Талановитий містер Ріплі - Патриція Хайсміт

очима, з розтуленими губами. Усе виглядало дуже натурально, бракувало тільки уривчастого дихання. Йому пригадалась Мардж. Він також побував у візантійському палаці та бібліотеці Палермо з відомими картинами та старими розтрісканими манускриптами у скляних вітринах, вивчив будову гавані, детально окресленої у його путівнику. Знічев’я зробив замальовку картини Гвідо Рені[74] і вивчив напам’ять довгу цитату Тассо[75], написану на одній із будівель. Він написав у Нью-Йорк Бобу Делансі та Клео. Для Клео він склав довгого листа, так вигадливо описуючи свої мандри, тутешні розкоші й різноманітні знайомства, що нічим не поступався Марко Поло та його опису Китаю.

Але він був самотнім. То було геть не так, як у Парижі, коли він був сам-один, але зовсім не почувався самотнім. Він уявляв себе у великому колі нових друзів, з якими розпочне нове життя з новими поглядами, манерами та звичками, набагато кращими та благороднішими за ті, що були в нього все життя. А тепер він зрозумів, що цьому ніколи не бувати. Йому доведеться триматися подалі від людей довіку. Може, йому й удасться освоїти нові манери та звички, однак йому ніколи не знайти нового кола друзів — хіба що в Стамбулі або на Цейлоні — та яка йому користь від таких знайомств? Він був самотнім. Він сам обрав цю гру та прирік себе на самотність. Друзі становили для нього загрозу. Виходить, йому судилося мандрувати світом наодинці. Ну й нехай. Значить, менше шансів, що його викриють. У всьому можна знайти щось позитивне, подумав Том, і це його трохи підбадьорило.

Він трохи змінив свою поведінку, налаштовуючись на роль самотнього й вільного споглядача життя. Він досі поводився вельми поштиво й посміхався незнайомцям, які в ресторані просили дати їм подивитися газету, і службовцям у готелях, але тепер завжди тримав голову високо й без потреби не розкидався словами. Його огортав серпанок смутку. Йому подобались такі зміни. Він думав, що схожий на молодого чоловіка, який переживає нещасливе кохання чи ще якусь душевну травму й намагається зцілити свої рани, відвідуючи найгарніші куточки планети.

Це нагадало йому про Капрі. Погода була не найкращою, але Капрі — це теж Італія! Тоді, разом із Дікі, він бачив острів лише мигцем і тільки нагнав собі апетиту. Господи, яким же занудним був Дікі того дня! Може, йому варто зачекати до літа, подумав Том, аби зайвий раз не викликати інтерес у поліції. Та більше за Грецію, за Акрополь, він хотів провести бодай кілька щасливих днів на Капрі, а культурні пам’ятки нехай зачекають. Він читав про зимову погоду на Капрі — сильний вітер, дощ і жодного туриста. Але ж це Капрі! Там є водоспад Тиберія, Лазуровий грот і площа Умберто І, хай безлюдна, але це та сама площа. Він міг би вирушити вже сьогодні. Він поквапився до готелю. Навіть без туристів Лазуровий берег не втратив своєї принадності. Можна б полетіти літаком. Він чув, що з Неаполя на Капрі можна дістатися гідропланом. Якщо в лютому немає рейсів, можна було винайняти гідроплан тільки для себе. Для чого тоді гроші?

— Buon giorno! Come sta? — привітався він зі службовцем на рецепції і посміхнувся.

— Синьйоре, для вас лист. Urgentissimo[76], — сказав службовець і теж посміхнувся.

Лист був від неаполітанського банку Дікі. Усередині був ще один конверт від трастової компанії з Нью-Йорка. Том почав із листа від банка.

10 лют., 19_______

Вельмишановний синьйоре!

Трастова компанія «Уенделл» із Нью-Йорка повідомила нас про свої сумніви щодо справжності вашого підпису на розписці про отримання п’яти сотень доларів, датованої січнем цього року. Ми поспішаємо повідомити вас про це, аби, у разі необхідності, вжити відповідних заходів.

Ми вважали за потрібне повідомити поліцію, а від вас чекаємо підтвердження висновків нашого експерта з підписів, а також експерта з підписів трастової компанії «Уенделл». Будемо вдячні за будь-яку інформацію і просимо якомога швидше зв’язатися з нами.

З повагою, ваш покірний слуга,

Еміліо ді Браґанзі,

генеральний секретар банку Неаполя

P. S. У випадку, якщо ваш підпис дійсний, ми все одно просимо вас якомога швидше відвідати наш офіс у Неаполі й повторно надати нам зразок вашого підпису для реєстрації. Ми також додаємо листа, який отримали на ваше ім’я від трастової компанії «Уенделл».

Том роздер конверта з листом від трастової компанії.

5 лют., 19_______

Шановний містере Ґрінліф!

Департамент перевірки підписів повідомив нас про те, що, на його думку, справжність вашого підпису на чеку № 8747 для отримання щомісячної плати, датованому січнем цього року, викликає сумніви. Припускаючи, що ви могли з якоїсь причини не звернути уваги на відсутність чека, ми поспішаємо повідомити вас про цю обставину, щоб ви могли підтвердити або підписання цього чека, або нашу підозру про те, що ваш підпис підробили. Ми також повідомили про це банк Неаполя.

Додаємо до листа реєстраційну картку, на якій просимо залишити зразок вашого підпису й повернути її нам.

Просимо якомога швидше зв’язатися з нами.