Буфонада, або Більше не самотні - Курт Воннегут

— Привіт, дідусю, — сказала вона.

Він завагався на якусь мить. Потім допоміг їй стати на прямі ноги.

— Ласкаво прошу! — сказав він. — Заходь, влаштовуйся.

• • •

Д-р Свейн не знав у той час, що він зачав сина, коли зрікся трибензомане-рамілу в Урбані. Він припустив, що Мелоді була просто випадкова жебрачка й шанувальниця. Ця перша зустріч не пробудила в ньому жодних мрій про якихось нащадків. Він ніколи не мав особливого бажання розмножуватися.

Тому, коли Мелоді надала йому соромливі, проте переконливі докази, що вона справді його кревна родичка, у нього виникло відчуття, як він згодом пояснив Вірі Бурундук-5 Заппі, «ніби мій корабель дав велику течу. І з цього зненацького, безболісного отвору виповзло зголодніле дитя, вагітне, з затис-нутим у ручках канделябром дрезденської порцеляни».

Гей-го.

• • •

Історія Мелоді звучала так:

Її батько, позашлюбний син д-ра Свейна і вдови з Урбани, був один з тих небагатьох, хто пережив так звану Урбанську різанину. Потім його примусили служити барабанником у війську ініціатора тієї бійні, герцоґа Оклахомського.

Хлопець породив Мелоді, коли мав чотирнадцять років. Її мати була сорокарічна праля, яка пристала до війська. Мелоді отримала середнє ім’я Іволга-2, що ґарантувало їй пощаду, якби її захопили в полон вояки Стюарта Іволги-2 Мотта, короля Мічиґану, головного герцоґового супротивника.

Вона й справді потрапила в полон, маючи всього шість років, після битви при Айова-Сіті, в якій загинули її батько й мати.

Гей-го.

• • •

Так, і король Мічиґану на той час вже так деґрадував, що завів собі гарем з полонених дітей, які мали одне з ним середнє ім’я, а саме — Іволга-2. Маленьку Мелоді долучили до того злощасного звіринця.

Та в міру того, як її примусові обов’язки ставали дедалі огидніші, вона почала гартувати в собі внутрішню силу з передсмертних слів свого батька: «Ти принцеса. Ти онука Короля канделябрів, короля Нью-Йорка».

Гей-го.

• • •

І тоді однієї ночі вона вкрала канделябр дрезденської порцеляни з намету сплячого короля.

Потім Мелоді виповзла з намету на залитий місячним сяйвом довколішній світ.

• • •

Так почалася її неймовірна подорож на схід, весь час на схід, у пошуках того леґендарного дідуся. Його палац був однією з найвищих споруд на Землі.

Вона всюди подибувала родичів — якщо не з іменем Іволга, то принаймні самих цих пташок або якихось людей.

її годували і вказували шлях.

Хтось подарував їй дощовик. Хтось ще дав светр і магнітний компас. Хтось ще — дитячий візочок. Хтось ще — будильник.

Хтось ще подарував їй голку з ниткою, а ще й золотий наперсток.

Хтось ще переправив її на човні через річку Гарлем на Острів Смерті, ризикуючи власним життям.

І все таке решта.

КІНЕЦЬ

— Das Ende —

Примітки

1

Вільям Шекспір. «Ромео і Джульетта», ІІ, 2. Переклад Ірини Стешенко.

2

Енді Гамп — безхарактерний, пихатий хвалько, якого безнастанно цькує його дружина. Головний персонаж серії коміксів «Гампи», яка виходила у США від 1917-го до 1959 р. — Тут і далі — примітки перекладачки.

3

Бальний танець під музику реґтайм, популярний у США в 1920-х рр.

4

«Великий Кам’яний Лик» — містичне оповідання Натаніеля Готорна про кам’яну постать старого, що виходила з гори.

5

Типове звертання прислуги до дітей-підлітків у багатих родинах.

6

«Маленький лорд Фаунтлерой» — роман для дітей англо-американської письменниці Ф. Г. Бернетт про бідного, але чемного хлопчика, який несподівано виявився спадкоємцем великого маєтку.

7

«Храм-гора» у вигляді ступінчастої піраміди, з багатим скульптурним оздобленням, поблизу міста Сіємреап у Кампучії.

8

Латинська назва дрімлюги, що складається з двох слів: capra — коза та mulgeo — доїти. З цим пов’язана гра слів, якою послуговується автор — дрімлюга, що доїть козу.

9

21-й президент США, 1881—1885 рр.

10

Релігійна течія, яку 1866 року створила Мері Бейкер Едді під офіційною назвою Церква Христа-науковця; наголошувала на важливості молитов у зціленні хворих.

11

Вільям Шекспір. Сонет 39. Переклад Дмитра Паламарчука — зі змінами.

12

Американський першопоселенець і мисливець, чиї пригоди зробили його одним з перших народних героїв США.

13

Євангеліє від Матвія, 6, 34 у перекладі Івана Огієнка.