Рент. Усна біографія Бастера Кейсі - Чак Паланік

Це пиздець як дивно чути, що хтось загинув завтра. Наче ти все ще можеш просто зараз зателефонувати нещасливому подорожньому до Москви та сказати: «Залишайся вдома!»

АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Якщо ви рухаєтеся на схід по об'їзній Медоуз в околицях Річмонда, то приготуйтеся до затору, утвореного любителями повитріщатися. Скиньте швидкість і витягніть шию подалі, щоб як слід роздивитися фатальне зіткнення двох авто в крайньому лівому ряді. Передня машина — «Плімут Роад Раннер» 1964 року кольору морської хвилі, з двигуном V8 об’ємом 10 літрів, з чавунним блоком циліндрів та чотирикамерним карбюратором. Оригінальний сніжно-білий салон. Водієм купе виявилася темпераментна двадцятичотирирічна особа жіночої статі: волосся світле, очі зелені, з хрестоматійним зміщеним переламом хребта в області атлантопотиличного суглобу та повним поперечним розривом спинного мозку. Усе це кумедні словечки, які значать, що кимось смикнуло так добре, аж шия кракнула.

Задня машина — хіповий дводверний седан «Нью-Йоркер Брум Сант-Реджис», укомлектований розкішним хромовим декором та нерухомими задніми бічними вікнами. Класна тачка. Коли будете витріщатися, проїжджаючи повз, зверніть свою увагу на те, що водій був двадцятишестирічною особою чоловічої статі з банальним поперечним переламом грудини, двобічним переламом ребер, а ці самі ребра проштрикнули йому легені, як воно зазвичай і буває, коли гарно впиляєшся у власну баранку. Плюс, як підказують мені тут хлопці зі швидкої, кілька внутрішніх кровотеч.

Отож, накиньте ремені та скиньте газ. Спеціально для передачі «Небозі в дорозі», Тіна Щосьтам…

Ехо Лоуренс: Ми порушили комендантську годину та державний карантин і котили крізь цю безмежну порожнечу. Я їхала спереду. Шот Даньюн — за кермом. Недді Нельсон сидів на задньому сидінні, читав якусь книгу та розповідав нам, як Джеку Різнику вдалося обдурити смерть: він повернувся в минуле, прирізав свою матусю і таким чином став безсмертним, і тепер він президент Сполучених Штатів або ж Папа Римський. Напевно, це якась пришелепкувата теорія, згідно з якою НЛО — це насправді звичайні люди, туристи з далекого майбутнього.

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Я думаю, ми їхали до Міддлтона, щоби побачити місця, про які Рент нам розповідав, та познайомитися з тими, кого він називав «мої». З його батьками, Айрін і Честером. З його найкращим другом, Боді Карлайлом, з яким він разом ходив до школи. З усіма цими сраними фермерами, Перрісами, Томмісами, Елліотами, про яких він без упину триндів. Більшість Руйнувальних Ночей ми так само їздили в машинах і базікали.

Ну й селюки. Нашою метою було оживити всі ті історії, розказані Рентом, побачити їх насправді. Дивно, скажіть? Я та Ехо Лоуренс із Недді на задньому сидінні його «Кадиллака Ельдорадо». Машини, яку купив йому Рент.

Еге ж, ще ми їхали для того, щоби покласти квіти й усе таке на Рентову могилу.

Ехо Лоуренс: Клацаючи кнопками радіо, Шот каже: «Ми так зовсім пропустимо Ніч Футбольної Матусі[9]…»

«Тільки не сьогодні, — каже Нед. — Подивися ще раз на календар. Сьогодні Ніч Учня За Кермом».

Шот Даньюн: Попереду срібне сяйво прокреслює обрій. Срібло шириться, перетворюється на білу палахку бульбашку, потім на півколо, потім на коло. Повня. Сьогодні ми пропускаємо розкішну Ніч Медового Місяця.

Ехо Лоуренс: Замість музики ми оповідали одне одному історії. Історії, які почули колись від Рента, про те, як він ріс. Історії про Рента — ми складали їх із деталей, які доводилося викопувати з найдальших закутків у найдальших закутках найдальших закутків наших мізків. Кожен додавав свої спогади про Рента, ми їхали, сплітаючи наші розповіді в одне.

Шот Даньюн: У Міддлтоні нас зупинив місцевий шериф, і ми сказали йому правду: ми здійснюємо паломництво до місць, де народився Рент Кейсі.

Такої-от ночі, коли все місто спить, малий Рент сидів би над своїм приймачем. У навушниках. Дитиною Рент у таку ніч зазвичай крутив движок радіо, налаштовуючись на новини дорожнього руху з Лос-Анджелеса та Нью-Йорку. Слухав про затори й зупинки руху в Лондоні. Уповільнення руху в Атланті. Про зіткнення трьох автівок у Парижі — французькою. Вивчав іспанську на термінах neumatico desinjlado[10] та punto muerto[11]. Здуті шини та затори в Мадриді. Imbottigliamento — затор у Римі. Het roosterslot — затор в Амстердамі. Saturation — затор у Парижі. Цілий невидимий світ дорожнього руху.

Ехо Лоуренс: Облиш. Роз’їжджаючи такими занюханими містечками між північчю та світанком, завжди ризикуєш. Поліція нічого особливого не робитиме, хіба що оглушить тебе своїми сиренами. Шериф Міддлтона розглядав наші права під променем ліхтаря, водночас читаючи нам нотації про місто. Про те, як переїзд до міста вбив Рента Кейсі. Усі мешканці міст були для нього вбивцями. Включно з нами.

Цей шериф явно саме форсував щось на кшталт «Техаського Рейнджера», підключеного та закільцьованого на хімію мозку якого-небудь Джона Вейна[12]. Пересприйміть прапора, що ганяє салаг на плацу, крізь нещадного суддю-вішальника, а тоді весь результат проженіть крізь доберман-пінчера — і отримаєте цього шерифа. Груди колесом, плечі прямі. Великі пальці засунуті за пряжку на ремені. І він гойдається туди-сюди на підборах своїх ковбойських черевиків.

Шот запитав: «Поки ніхто не з’являвся, щоби вбити Рентову маму?»

Шериф був одягнений у брунтану сорочку з латунною зіркою, пришпиленою до нагрудної кишені. Напис, викарбуваний на зірці, повідомляв: «Офіцер Бейкон Карлайл».

Ну давай. Поговори про найгірше з усіх питань, яке Шот міг тобі поставити.

Недді Нельсон: Скажіть мені, яким чином фізик сер Девід Брюстер у 1844 році знайшов металевого цвяха, повністю загрузлого в брилу піщанику девонського періоду, якій було понад 300 мільйонів років?

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: З повітря Міддлтон можна побачити, якщо летіти з Нью-Йорка до Лос-Анджелеса; і тоді неодмінно замислюєшся, як