Консуело - Жорж Санд
215
Ах я нещасна! (Італ.).
216
Ґравіна Джан Вінченцо (1664–1718) — італійський учений-правознавець, письменник і літературний критик. Першим виявив талант Метастазів і, всиновивши молодого поета, всіляко сприяв його творчому зростанню.
217
Святий Вінсент — Вінсент де Поль (1576–1660), французький чернець, засновник добродійних товариств та установ. Дбав про полегшення долі засуджених, надавав допомогу сиротам і літнім людям.
218
Серце моє розривається… (Італ.)
219
Кальдара Антоніо (бл. 1670–1736) — плодовитий композитор, який працював у Відні, Римі та Мадриді. Створив понад 80 опер та 36 ораторій.
220
Предієрі Лука Антоніо (1688–1769) — оперний композитор, понад двадцять років служив придворним капельмейстером у Відні.
221
…новий Альбані… — Очевидно, мається на увазі знаменитий італійський художник Франческо Альбані (1578–1660), прозваний «Анакреоном живопису».
222
…не написав жодної п'єси для Порпори… — Ідеться про час перебування Порпори у Відні. В попередні роки на тексти Метастазів ним було написано вісім опер.
223
Буонончіні Джованні Баттіста (1670–1747) — композитор і віолончеліст. Виступав у Відні, Берліні й Лондоні. Автор опер, ораторій і великої кількості творів симфонічної та камерної музики.
224
Мотет — жанр вокальної багатоголосої музики, в якому поєднуються кілька самостійних мелодій із різними текстами.
225
…після упертої боротьби з Генделем… — Суперництво між Буонончіні й Генделем, яке тривало протягом десяти років, набрало вигляду політичного конфлікту. Буонончіні підтримували впливові аристократи, які групувалися навколо родини герцога Марлборо, а Генделя — король і королева.
226
…важко було… уявити собі його Дідоною або Галатеєю. — Йдеться про ліричні драми Метастазів «Покинута Дідона» (1724) і «Галатея» (1722).
227
Іди, сину мій, ти перший музикант світу (італ.).
228
Тезі (Тезі-Трамонтіні) Вітторія (1700–1775) — видатна італійська співачка.
229
Ах, дорога! (італ.)
230
Дочко моя (італ.).
231
…які терзаються такою «жадобою апробації»… — Йдеться про осіб, які прагнуть слави, загального схвалення. Термін «жадоба апробації» («апробативність») був в обігу в поборників френології — хибної теорії про зв'язок між формою черепа та духовними якостями людини. Так, відомий критик Теофіль Торе, автор «Словника френології та фізіономіки для художників», стверджував, що жадоба апробації властива людям, які мають череп, витягнутий угору й назад.
232
«Поліфем» — опера Порпори на сюжет Паоло Антонів Роллі, вперше поставлена в Лондоні 1735 року.
233
Фузінські лагуни — лагуни біля міста Фузіни, за шість кілометрів од Венеції.
234
…змучений тією самою іпохондрією, якій незабаром судилося знищити Жан-Жака Руссо… — В останні роки життя у Руссо з'явились ознаки манії переслідування.
235
Лаїса — ім'я кількох грецьких гетер.
236
Вільгельміна Прусська — Софія-Фрідеріка-Вільгельміна, маркграфиня Байрейтська (1709–1758), старша дочка Фрідріха-Вільгельма І. Її мемуари, написані французькою мовою, було видано 1810 року.
237
Кауніц Венцель-Антон (1711–1794) — австрійський державний діяч і дипломат.
238
Медуза — в античній міфології страховисько, змієволоса діва, погляд якої перетворював людей на камені.
239
Ґурон — герой філософської повісті Вольтера «Простодушний» (1767 p.).
240
Пані Гольцбауер — співачка Розалія Андрейдес.
241
Те, що я тобі розповім… — Історію принцеси Кульмбахської взято Жорж Санд із мемуарів Софії-Фрідеріки-Вільгельміни, маркграфині Байрейтської.
242
Імператриця Амалія — дружина імператора Карла VII.
243
«Визволена Бетулія». — Бетулія — місто, обложене ассирійським полководцем Олоферном і врятоване прекрасною Юдіф'ю. Спокусивши Олоферна, Юдіф уночі відрубала йому голову.
244
Иосиф //(1741–1790) — австрійський імператор (з 1780 р.), один із головних представників «освіченого абсолютизму».
245
Це Юдіф? (Італ.)
246
Замислений (італ.).
247
Пряхи біля хреста (нім.).
248
Стихар — довга одежа з широкими рукавами, яку одягають під час богослужіння.
249
«Аттілій Реґул» (італ.). «Аттілій Реґул». — В основу сюжету опери покладено історію римського полководця Аттілія Регула (III ст. до н. е.), який потрапив у полон до карфагенян. Опери на текст Метастазіо писали Ґассе (1740, постановка 1750 р.) і Йомеллі (постановка 1753 p.).
250
Римляночка! (Італ.)
251
Першого придворного поета (італ.).
252
Найласкавішу подругу (італ.).
253
Альтханн Марія-Анна-Йозефа (1689–1755) — дочка іспанського маркіза Піньятеллі, що мала великий вплив при віденському дворі; покровителька Метастазіо.
254
«Щоб він міг зберегти свої очі» (італ.).
255
«Виявлення дружніх почуттів набагато цінніше золота!» (Італ.)
256
Весна настала знову,
Природі всій цвісти,
І віє тихий вітер
І в лісі шелестить.
Дерева зеленіють,
Луг в травах на виду,
Лиш я в сумному серці
Спокую не знайду (італ.).
257
Російська цариця — імператриця Єлизавета Петрівна, яка царювала з 1741 по 1761 рік.
258
Помпадур (Жанна-Антуанетта Пуассон; 1721–1764) — маркіза, фаворитка Людовіка XV, що мала необмежений вплив на короля й фактично правила Францією.
259
Фавар Шарль Сімон (1710–1792) — французький драматург, писав п'єси для Театру комічної опери.
260
«Антігон». — В основу сюжету опери покладено розповідь про македонського царя Антігона, котрий поступився єгипетською княжною Беренікою, яку він кохав, синові Деметрію.
261
…найбільш невдячного з усіх учнів… — Мається на увазі суперництво між Порпорою та Ґассе в Дрездені, про яке згадується в 70 розділі роману.
262
Ісмєна — дочка Антігона, що любила його ворога — епірського царя Александра.
263
Ні, Береніко, усього твого серця ти не відкриваєш… (Італ.)
264
…А тобі мало того, що ти знаєш про мої пригоди? (Італ.)
265
…А тобі мало того, що ти знаєш про стільки пригод? (Італ.)
266
«Зенобія». — Сюжет опери грунтується на оповіданні Тацита. Дочка вірменського царя Мітридата Зенобія любить парфянського принца Тіридата, але за наполяганням батька стає дружиною Радаміста, сина царя Іберії. Вбивство Мітридата змушує Радаміста й Зенобію втікати. Радаміст, якого наздогнали вороги, заколює дружину й кидає її у хвилі Араксу. Пастухи рятують Зенобію і приводять до Тіридата, але вона залишається вірною Радамісту.
267
…його ліра, занедбана й забута під час війни… — Мається на увазі війна за австрійську спадщину.
268
Антігона — героїня трагедій Софокла «Едіп у
