Консуело - Жорж Санд
33
Морських чайок (італ.).
34
Щасливої ночі (італ.).
35
Бриґелла — персонаж комедії дель арте, перший із двох типів «дзанні» (служників), хитрий і спритний хлопець, виверткий, який не гребує ніякими засобами. Зазвичай протистояв іншому дзанні — простакуватому й безпомічному Арлекіну.
36
Із адвокатом, з німцем, з дияволом (італ.).
37
…пригодами лицарів плаща та шпаги. — Маються на увазі герої побутової іспанської комедії епохи Відродження, яка дістала свою назву за типовим дворянським убранням того часу. Комедії плаща та шпаги, які відзначалися швидким темпом дії, були насичені різноманітними пригодами, сценами дуелей, переслідуваннями, переодяганнями.
38
Церква Сан-Фантіно розташована в центрі Венеції, неподалік від площі Святого Марка. Тут, поблизу Корте-Мінеллі, мешкала й сама Жорж Санд під час своєї подорожі до Венеції 1834 року.
39
Спінет — невеликий клавесин чотирикутної, рідше трикутної форми.
40
Спадкоємицю (італ.).
41
«Софі була одноока, а Каттіна кульгава». — Руссо, «Сповідь», кн. 7.
42
П'яццетта — «мала площа», слугує мовби переддвер'ям, яке сполучає площу Святого Марка з морським каналом.
43
Свята Цецилія — згідно з католицькою легендою, знатна римлянка, що прийняла мученицьку смерть за християнство. Вважалася покровителькою музики, особливо церковної.
44
Ґассе Йоґанн-Адольф (1699–1783) — один з найвидатніших і найбільш плідних оперних композиторів XVIII ст. Народився в Гамбурзі. Молодість провів в Італії, де здобув музичну освіту й уславився своїми першими операми. 1731 р. Ґассе разом з дружиною — співачкою Фаустіною Бордоні — вирушив до Дрездена і став капельмейстером придворної італійської опери. 1763 р. переїхав до Відня, 1773 р. повернувся до Італії. Помер у Венеції.
45
Фарінеллі (справжнє ім'я — Карло Брості, 1705–1782) — співак-сопраніст, який дістав у себе на батьківщині прізвисько «дитя». Співав в оперних театрах Італії, Відня, Лондона та Мадрида. Уславився не тільки як співак-віртуоз, але і як видатний актор.
46
Кафареллі (Кафаріелло; справжнє ім'я — Ґаетано Майорано, 1710–1783) — співак-сопраніст, пожинав лаври в Лондоні, Відні та Парижі. Портрет Кафареллі дано в другій половині роману, де описується життя героїні у Відні.
47
Салімбені Феліче (бл. 1712–1751) — сопраніст, виступав в Італії, Відні, Берліні, Дрездені.
48
Уберті Антоніо, прозваний Порпоріно (1696–1783) — контральтист, за походженням німець (справжнє ім'я — Губерт), був придворним співаком прусського короля Фрідріха II.
49
Фарінеллі, Кафареллі, Салімбені, Уберті (Ж. Санд називає останнього Уберто) — знамениті співаки-кастрати. Оскоплення з метою збереження дитячого голосу стало широко практикуватися в Італії з кінця XVIII ст., після нечуваного успіху кількох співаків, яким у ранньому віці зробили цю операцію. У залежності від голосу вони називалися сопраністами або контральтистами.
50
Мінґотті Реджіна (1722, за іншими даними 1728–1807) дебютувала у придворному театрі Дрездена, де суперничала з Бордоні-Ґассе, виступала разом із Фарінеллі в Мадриді, співала в Лондоні.
51
Ґабріеллі Катаріна (1730–1796) виступала у Відні, Пармі, Петербурзі, Венеції та Мілані.
52
Мольтені Бенедетта Емілія (1722— бл. 1780) була співачкою Берлінської опери.
53
Карл VI (1685–1740) — австрійський імператор (1711–1740). Захоплювався музикою, протегував композиторів і співаків.
54
Нікколо Порпора давав там уроки співу й композиції принцесі Саксонській, пізніше французькій дофіні, матері Людовіка XVI, Людовіка XVIII і Карла X. (Прим. автора.)
55
…до Лондона, де… мав честь суперничати із самим великим Генделем… — Запрошення Порпори до Лондона (1733) було пов'язане з боротьбою, яку вели проти Генделя його супротивники, підтримувані принцом Уельським. Опера Порпори «Аріадна» йшла одночасно з «Аріадною» Генделя і взяла гору завдяки більш сильному складу виконавців. Порпора намагався змагатися з Генделем і у створенні ораторій, протиставивши його «Деборі» «Давида і Вірсавію». До 1737 р. оперна трупа Порпори розпалась, і він змушений був повернутися до Венеції.
56
…посів місце директора вже іншої консерваторії. — Ідеться про Ospedale della Pieta.
57
Иомеллі Нікколо (1714–1774) — видатний композитор, творчість якого сприяла оновленню традиційного жанру італійської серйозної опери (опери-серіа).
58
Лотті Антоніо (бл. 1667–1740) — венеціанський композитор, писав оперну та церковну музику.
59
Каріссімі Джакомо (1605–1674) — композитор, капельмейстер і органіст; був відомий своїми ораторіями.
60
Ґаспаріні Франческо (1668–1727) — композитор і капельмейстер. Створив понад шістдесят опер і велику кількість творів церковної музики. Викладав у Ospedale della Pieta.
61
Коккі Джоакіно (1715–1804) — оперний співак. Викладав музику у Венеції та в Лондоні.
62
Буїні Джузеппе Марія (бл. 1695–1739) — поет і композитор, представник опери-буфу, яка зароджувалася в Італії на початку XVIII століття.
63
Ґалуппі Бальдассаре (1706–1785) — композитор і капельмейстер, один із найвидатніших майстрів опери-буфу. Значну кількість його творів написано на лібрето Ґольдоні. Працював у багатьох містах Європи, в тому числі в Петербурзі, де в 1743–1748 pp. керував придворною співочою капелою.
64
Кьодзетто (справжнє ім'я — Джованні Кроче, бл. 1537–1609) — плодовитий венеціанський композитор, який писав мадригали, канцонети, гумористичні пісеньки (капричі).
65
Мартіні Джованні Баттіста (1706–1784) — композитор і теоретик контрапункту, автор тритомної «Історії музики».
66
Дуранте Франческо (1684–1755) — неаполітанський композитор і педагог, писав переважно церковну музику.
67
Монтеверді Клаудіо (1567–1643) — найвидатніший італійський композитор XVII ст. Створив новий тип опери, що відзначалася емоційною схвильованістю, глибиною музично-психологічних характеристик, багатством ансамблевих і аріозних форм.
68
Марчелло Бенедетто (1686–1739) — композитор і поет. Писав опери, кантати, меси, ораторії; уславився написанням музики до 50-ти псалмів, перекладених віршами Джіроламо Асканіо Дзустіньяні. Є автором сатири «Модний театр» (бл. 1720 p.), написаної у формі іронічних порад оперним композиторам.
69
Лео Леонардо (1694–1744) — неаполітанський оперний композитор, який виявив себе як у жанрі опери-серіа, так і в жанрі опери-буфу.
70
Нехай твій поцілунок буде жертовним вогнем на вустах Ісайї… — До Ісайї, якому належало стати пророком, явився серафим з палаючим вугіллям у руці і, доторкнувшись до його вуст, очистив його від гріха (Ісайя, VI, 6–7).
71
…тричі уславив — і як композитор, і як письменник, і як державний діяч. — Див. прим, до стор. 56. (Марчелло).
72
«І cieli immensi narrano» — цей псалом Марчелло не раз виконувала подруга Жорж Санд — знаменита співачка Поліна Віардо.
73
Безмірнеє небо глаголить
Творця-Вседержителя славу;
І звід променистий віщає
По всьому безмежному світу
Про