Маг - Джон Роберт Фаулз

вузька й довга кімната — двадцять на вісімдесят футів. Ще один водозбірник, тільки з нижчою стелею. Посередині стояв білий кіноекран, такий самий, як у «Бурані». Зразу за ним простягалася на всю ширину кімнати чорна розсувна завіса. Понад нею виднів верхній край стіни. Щось схоже на каплицю біля Муци, ось тільки замість іконостаса тут завіса. Ну а я — навпроти неї, під самою стіною, прикутий до рами. Трохи попереду й праворуч стояв портативний кіноапарат на шістнадцятиміліметрову плівку. Темряву в кімнаті розсівало світло, що падало з відчинених дверей.

Трійця чорносорочечників не марнувала часу. Вони зразу ввімкнули проектор, перевірили, чи правильно заряджена плівка, й запустили моторчика. На білому екрані з’явилося чорне колесо — мабуть, фірмовий знак кінокомпанії. Один з охоронців навів різкість. Адам став переді мною — на відповідній віддалі, щоб не дістати стусана ногою — і оголосив:

— Остаточна дезінтоксикація.

Зрозуміло. Мене спонукали дати «знак помилування», аби потім зазнати останнього приниження — хльости. Якщо й не фізичної, то моральної.

Отже, я ще не сягнув дна.

Я залишився наодинці зі стрекотливим апаратом і з чимсь або кимсь за чорною завісою. Колесо на екрані поступилося місцем напису:

«ПОЛІМ ФІЛМЗ» ПРЕЗЕНТУЄ

Якусь мить екран світив пусткою. А тоді:

ГАНЕБНА ПРАВДА

Чорне колесо. Напис:

З УЧАСТЮ СЛАВЕТНОЇ ПОВІЇ

ІО

АСТАРТИ

КАЛІ

Довга пауза.

У РОЛІ ЧАРІВЛИВОЇ ЛІЛІ МОНТҐОМЕРІ

Короткий кадр. Лілі стоїть навколішки за якимсь типом. Сценка вже добігала кінця, коли я впізнав у тому типові самого себе. Хтось — мабуть, Кончіс — зняв нас за допомогою телеоб’єктива, коли Лілі декламувала монолог із «Бурі». Пригадую, вона навіть попередила, що в Кончіса є таке причандалля.

У РОЛІ НЕЗАБУТНЬОЇ ЖАДАНОЇ ЖУЛІ ГОУМЗ

Ще один короткий епізод. Я цілую Жулі під статуєю Посейдона. Того самого сонячного дня.

У РОЛІ ВІДВАЖНОЇ ВЧЕНОЇ ВАНЕССИ МАКСВЕЛЛ

Цього разу тільки фото. Вона сидить за лабораторним столом, заваленим паперами. Пробірки у штативах. Мікроскоп. Така собі мамзель Кюрі.

А НИНІ — В ЇЇ НАЙБІЛЬШІЙ РОЛІ

На мить з’явилося чорне колесо.

САМОЇ СЕБЕ!

Порожній екран.

Тоді наплив. Джо в масці шакала біжить стежкою до вілли. Демон серед білого дня. Набігає на об’єктив і затемнює кадр.

А ТАКОЖ ЗА УЧАСТИ МОНСТРА З МІССІСІПІ

Білий екран.

ДЖО ГАРРІСОНА

Чорне колесо.

В РОЛІ САМОГО СЕБЕ

А далі — напис у надто вже оздобній рамці:

ЛЕДІ ДЖЕЙН, ЮНА РОЗПУСНА АРИСТОКРАТКА В ГОТЕЛЬНОМУ НОМЕРІ

Отже, я дивитимусь порнографічне кіно.

І почалося. Багато вмебльована, крикливо-розкішна спальня в едвардіанському стилі. З’явилася Лілі в пеньюарі, з розпущеним волоссям. У пазусі пеньюара манячить геть недоречний чорний корсет. Лілі зупинилася біля стільця. Поправляє панчоху — стара як світ штучка виставити напоказ ніжку. Завдяки великому плану видно шрам на зап’ястку. Раптом вона зиркає на двері й щось гукає. Входить готельний слуга з тацею. Лілі бере з таці листа, слуга виходить. Наступний кадр — героїня розпечатує конверт, презирливо усміхається й кидає його під ноги. Великим планом показано лист на підлозі.

Фатальна якість. Фільм погано синхронізовано, зображення нечітке й сіпається, як у старому німому