Алеф. Прозові твори - Хорхе Луїс Борхес
Чепурун (англ.).
348
Майстер чудовиськ (лат.).
349
Сфінкс (англ.).
350
Віяло леді Віндермір (англ.).
351
Один з Христом, самотній, залишений людьми (англ.).
352
Намети кочовиків (фр.).
353
Оселя повії (англ.).
354
Симфонія в жовтому кольорі (англ.).
355
Душа людини за соціалізму (англ.).
356
Критик як митець (англ.).
357
Балада Редінгської тюрми (англ.).
358
З глибини» (лат.) — назва заупокійної молитви.
359
Порівн. цікаву тезу Ляйбніца, що так обурила Арно: «Поняття індивід а priori містить усі події, що стануться з ним у майбутньому». Згідно з таким діалектичним фаталізмом, смерть Александра Македонського у Вавилоні — така ж риса цього царя, як і зарозумілість. (Прим. авт.)
360
Вислів Реєса, застосований ним до мексиканського характеру («Сонячний годинник», стор. 158). (Прим. авт.)
361
Зворушливі комедії (фр.).
362
Тому що не звільняє Він
І дерево від страху…
Честертон. «Друге дитинство» (англ.).
363
Примхливість (фр.).
364
Акробатичні номери (фр.).
365
«Людина, котра забагато знала», «Поет і сновиди», «Парадокси містера Понда» (англ.).
366
«Про Лондон невеликий, білий, чистий» (англ.).
367
Майстер чудовиськ (лат.).
368
Розвиваючи думку Аттара («Повсюди ми бачимо лише Твоє обличчя»), Джалаледдин Румі{847} написав вірші, які переклав Рюкерт (Werke, IV, 222), де йдеться про те, що в небі, в морі і в сновидіннях існує один — Єдиний і цей Єдиний прославляється за те, що він звів воєдино чотирьох норовливих тварин — землю, вогонь, повітря та воду, які везуть колісницю світу. (Прим. авт.)
369
Людина, котра була четвергом (англ.).
370
Як я знайшов надлюдину (ангя.).
371
Зазвичай автори детективних романів ставлять собі за мету пояснити не незбагненне, а заплутане. (Прим. авт.)
372
Образ багатьох дверей, які розташовані за іншими дверима, заступаючи грішнику путь до блаженства, є в «Зогарі». Див.: Глатцер{848}. «In Time and Etemity» («У часі та вічності»), 30; також Мартін Бубер. «Tales of the Hasidim» («Легенди хасидів»), 92.
373
Перші люди на Місяці (англ.).
374
Він вигадує! (Фр.)
375
Велс у «The Outline of History» («Нарис історії», 1931) високо оцінює твори двох інших попередників: Френсіса Бекона та Лукіана із Самосати. (Прим. авт.)
376
Острів доктора Моро (англ.).
377
Людина-невидимка (англ.).
378
Онтологічний доказ (лат.).
379
Машина часу (англ.).
380
Розповідь Платтнера (англ.).
381
Те, що він справді великий поет, доводять такі рядки:
Licence my roving hands and let them go
Before, behind, between, above, below.
O my America! My new-found-land…
(Elegies, XIX). (Прим. авт.)
Дозволь снувати скрізь моїм рукам:
Вперед-назад, вниз-вгору, тут і там…
Моя Америко! Тебе відкрию я…
(Елегії, XIX).
382
Твори (англ.).
383
Самогубство — не такий гріх, який не може бути чимось іншим (англ.).
384
Див. Надгробну епіграму Алкея Мессенського{849} («Грецька антологія», VII, 1). (Прим. авт.)
385
Порівн.: Де Квінсі. Writings, VIII, 398; Kant. Religion innehalb der Grenzen der Vemunft*, II, 2. (Прим. авт.)
* Релігія в межах розуму (нім.).
386
Квінтесенція праху (англ.).
387
Мисляча тростина (фр.).
388
Скільки царств про нас і гадки не мають (фр.).
389
«Релігія лікаря» (лат.).
390
«Наскільки я пам’ятаю, в історії не зафіксовані конічні, кубічні чи пірамідальні боги, хіба що ідоли. Навпаки, форма сфери досконала і відповідає божеству (Цицерон. «De natura deorum» («Про природу богів», II, 17). Сферичним був Бог для Ксенофана й для поета Парменіда. На думку деяких істориків, Емпедокл (фрагмент 28) і Меліс{850} сприймали його як нескінченну сферу. Ориґен уявляв, що мертві воскреснуть у сферичній формі; Фехнер{851} («Vergleichende Anatomie der Engel» — «Порівняльна анатомія ангела») надав цю форму, що належить органу зору, — ангелам. До Паскаля видатний пантеїст Джордано Бруно («Про причину, початок та єдине», V) застосував до матеріального Всесвіту визначення Трісмегіста. (Прим. авт.)
391
«De coelo et inferno» («Про небо та пекло»), 535. Для Сведенборга так само, як і для Бьоме («Теософські питання», 9, 34), небо та пекло — стани, які вільно шукає людина, а не запроваджена покара чи ласка. Порівн.: Бернард Шоу. «Man and Superman» («Людина і надлюдина»), III. (Прим. авт.)
392
Видання Захарі Турньора (Париж, 1942). (Прим. авт.)
393
Заклад, парі (фр.).
394
Хочу намалювати не лише нескінченність… але й обмеженість атома… (Фр.)
395
Кажан (фр.).
396
Якась піщина незначна, мала —
Це цілий світ, в якому стільки зла
Й ненависті, мов
