Алеф. Прозові твори - Хорхе Луїс Борхес
30
Боабділ (Абу Абдаллах) (1460—1526) — останній мусульманський правитель Гранади.
31
Есбері, Герберт (1891—1963) — дослідник гангстерського світу Нью-Йорка.
32
Сахеми — політичні боси (англ.).
33
Волгейм, Луїс (1880—1931) — американський актор.
34
Хунін — місто на південному заході Перу, поблизу якого 6 серпня 1824 року об’єднана армія аргентинських, колумбійських, перуанських і чилійських патріотів під проводом Симона Болівара завдала поразки іспанським колоніальним військам.
35
Монфокон — місцевість поблизу Вердена, де 27 вересня 1918 р. американський загін здобув перемогу над німецьким військом.
36
Бауері — вулиця в Нью-Йорку, відома бандитськими кублами й будинками розпусти.
37
Янґ, Брайґем (1801—1877) — глава релігійної громади американських мормонів, у якій було поширено багатоженство.
38
Ако — японський феодальний клан.
39
Мітфорд, Алджернон Бертрам Фрімен (1837—1918) — англійський сходознавець і письменник, чия книга «Легенди старої Японії» стала джерелом для оповідання Борхеса «Неґречний церемоніймейстер Котсуке-но-Суке».
40
Єдо — центр династійного правління дому Токугава у середньовічній Японії.
41
Хорасан — провінція на північному сході Ірану.
42
Аль Балазурі (IX) — арабський історик.
43
Аббасиди — династія арабських халіфів (750—1258).
44
Ібн Абі, Таїр Тайфур (819?—893) — арабський письменник і історик.
45
Горн, Пауль (1863—1908) — німецький сходознавець.
46
Сайкс, Персі Молворт (1867—1945) — англійський сходознавець і мандрівник, автор «Історії Персії», до якої звертався Борхес під час написання оповідання «Хакім із Мерва…».
47
Мур, Томас (1779—1852) — ірландський поет.
48
Хіджра — переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини в 622 р., від якого бере відлік мусульманське літочислення.
49
Нішапур — місто в Східному Ірані.
50
Аль Махді, Мухаммад — халіф (775—785) із династії Аббасидів.
51
Аморім, Енріке (1900—1960) — уругвайський письменник.
52
Паредес, Ніколас — один з т. зв. буенос-айреських поножовщиків, сучасник Борхеса.
53
Мате — парагвайський чай.
54
Ібарра, Нестор — перекладач творів Борхеса на французьку мову, автор книги «Борхес і Борхес».
55
Меланхтон (справжнє ім’я — Філіпп Шварцерд, 1497—1560) — німецький гуманіст, теолог і педагог, діяч Реформації.
56
Хуан Мануель (1282—1348) — іспанський письменник, племінник короля Альфонсо X, Мудрого; брав участь у боротьбі з маврами.
57
Бертон, Річард Френсіс (1821—1890) — англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.
58
Кордофан — передмістя Каїра.
59
Платон (427—347 до н. е.) — давньогрецький філософ, основоположник одного з фундаментальних напрямків античної філософії.
60
Парменід (VI—V ст. до н. е.) — давньогрецький поет і філософ, основоположник елейської школи.
61
Шопенгауер, Артур (1788—1860) — німецький філософ-ідеаліст.
62
Еріуґена (Іоанн Скот Еріуґена, бл. 810—після 877) — середньовічний філософ, один з провідних представників тогочасного філософського реалізму.
63
Плотін (бл. 205—270) — грецький філософ, основоположник неоплатонізму.
64
Унамуно, Міґель де (1864—1936) — іспанський письменник і філософ.
65
Бредлі, Френсіс Герберт (1846—1924) — англійський філософ, провідний представник абсолютного ідеалізму.
66
Елеати — давньогрецька філософська школа, створена Ксенофаном (VI ст. до н. е.).
67
Расел, Бертран (1872—1970) — англійський філософ, логік, математик, громадський діяч, основоположник філософії логічного атомізму.
68
Номіналізм — філософське вчення, представники якого вважали реальними лише поодинокі предмети, стверджуючи, що універсалії існують не в дійсності, а лише в мисленні.
69
Іриней Ліонський (бл. 130—200) — єпископ, християнський проповідник.
70
Сократ (469—399 до н. е.) — давньогрецький філософ і мораліст.
71
Хронос — за давньогрецькою міфологією, уособлення часу.
72
Малон де Чайде, Педро (1530?—1596?) — іспанський поет-містик, чернець-августинець, автор трактату «Навернення Магдалини».
73
Гопкінс, Міріам (1902—1972) — американська актриса.
74
Кітс, Джон (1795—1821) — англійський поет.
75
Августин Блаженний Аврелій (354—430) — християнський філософ, теолог і письменник, автор «Сповіді» й трактата «Про Град Божий».
76
Марк Аврелій Антонін (121—180) — римський імператор (161—180) і філософ-стоїк.
77
Гностики — представники гностицизму, релігійно-філософської течії доби пізньої античності та раннього Середньовіччя.
78
Данте Аліг'єрі (1265—1321) — італійський поет, автор ряду філософсько-політичних творів.
79
Паулін (святий Павлін Ноланський (353—431) — церковний діяч.
80
Тейлор, Джеремія (Єремія, 1613—1667) — англійський священик.
81
Сведенборґ, Емануель (1688—1772) — шведський учений, філософ-містик і теолог.
82
Альберт Великий (бл. 1193—1280) — німецький філософ, теолог і природознавець; за всеосяжні знання отримав почесний титул «doctor universalis»; канонізований католицькою церквою.
83
Універсалії — філософський термін для визначення загальних понять.
84
Іоанн Богослов — улюблений учень Христа, автор четвертої Євангелії та Апокаліпсиса.
85
Боецій, Аніцій
