Алеф. Прозові твори - Хорхе Луїс Борхес
450
Бібліотека для всіх (англ.).
451
Пурпуровий край (англ.).
452
Роки мандрів (нім.).
453
Роки навчання (нім.).
454
Загальна історія подорожей{855} (фр.).
455
Південь (ісп.).
456
Так в оригіналі, в українському перекладі Біблії: «Пісня над піснями». (Прим. перекладача.)
457
Всемогутній, всюдисущий, всевідаючий (лат.).
458
Творення з нічого (лат.).
459
У буддизмі картина повторюється. В ранніх текстах оповідається про те, як Будда, сидячи під смоковницею, передчуває нескінченну низку причин і наслідків Всесвіту, попередні та наступні втілення кожної істоти. В останніх, написаних через кілька століть, ідеться про те, що не існує нічого реального і будь-яке знання оманливе, і що, якби було стільки Ґангів, скільки піщинок на дні Ґанга, а тоді стільки Ґангів, скільки піщинок на дні нових Ґангів, все одно цих піщинок було б менше, ніж речей, невідомих Будді. (Прим. авт.)
460
Цей сон може видатися нам огидним, а проте для індусів слон — домашня тварина, символ покори; кількість бивнів не може прикро вразити глядачів, звиклих до мистецтва, яке, щоб довести всюдисущість Бога, робить фігурки з багатьма руками та обличчями; шість — число традиційне (шість доріг переселення душ, шість Будд — попередників єдиного Будди, шість сторін світу разом із зенітом і надиром; шість божеств, чиїми іменами Яджурведа{856} зве шість брам Брахми). (Прим. авт.)
461
Ця метафора, можливо, спонукала тибетців створити колеса для моління, що складаються із заповнених згортками із заклинаннями циліндрів, які обертаються навколо власної осі. Деякі з цих коліс ручні, інші схожі на великі млини, які рухає вода, або вітряки. (Прим. авт.)
462
Буддизм за пізніми канонічними текстами (нім.).
463
Релігія Будди (нім.).
464
В’єже{857}. «Китайські життя Будди» (фр.).
465
«Лалітавістара» — неканонічний життєпис Будди.
466
Світ як воля та уявлення (нім.).
467
Історія італійської літератури (італ.).
468
Естетика (італ.).
469
Дж. Ф. Вотс.
470
Нове життя (італ.).
471
Тут мається на увазі «Про втіху, яку дає філософія».
472
В реальності, насправді (лат.).
473
Оповідь лицаря (англ.).
474
Дружнє мовчання місяця (лат.).
475
Так тлумачать це Мілтон і Данте, судячи з деяких пасажів, де вони його, здається, наслідують. У «Божественній комедії» («Пекло», І, 60; V, 28) про темну місцевість сказано: «d’ogni luce muto у dove il sol tace» («там, де вогні мовчать і де німує сонце»); у «Самсоні-борці» (86—89):
The sun to me is dark
And silent as the Moon,
When she deserts the night
Hit in her vacant interlunar cave.
Тьмяніє сонце,
Мовчазне, як місяць,
Коли той залишає ніч,
Ховаючись в порожній грот затемнень.
Див. Е. М. W. Tillyard. «The Miltonic Setting» («Навколишнє оточення у Мілтона»), 101. (Прим. авт.)
476
Приємні п’єси (англ.) — цикл п’єс Б. Шоу.
477
Також у Сведенборґа. В «Man and Superman» («Людині та надлюдині») сказано, що Пекло — не каральна установа, а стан, що його обирають померлі грішники з міркувань душевної спорідненості, так само, як блаженні душі — Рай; у трактаті «De Coelo et Inferno» («Про Небо та Пекло»), надрукованому 1758 року, Сведенборґ висловлює цю ж теорію. (Прим. авт.)
478
Поезія і поет у наш час (нім.).
479
Зброя і людина (англ.).
480
Ніщо (лат.).
481
Дійові особи (лат.).
482
В одному з Платонових діалогів — у «Кратилі» — дискутується і, здається, відкидається прямий зв’язок між словами та речами. (Прим. авт.)
483
Гностики успадкували чи то віднайшли цей важливий висновок. Так було складено розлогий словник власних імен, що їх Василід (за свідченням Іринея) звів до одного немилозвучного циклічного слова «Каулакау», такого собі універсального ключа від усіх небес. (Прим. авт.)
484
Єгипетська релігія (фр.).
485
Ґоґ і Маґоґ{858} (нім.).
486
Хвалькуватий воїн (лат.).
487
Нічні думки (англ.).
488
Карлайл («Early Kings of Norway»)* невдалим додатком псує цей лаконізм. До шести футів англійської землі він додає «for a grave» («для могили»). (Прим. авт.)
* Перші королі Норвегії (англ.).
489
Діяння данців (лат.).
490
Сім стовпів істини (англ.).
491
Вони здобули славу (англ.).
492
До мене Часу не було, не буде після мене.
Зі мною народився він, зі мною вмре, напевне.
Даніель фон Чепко{859}. «Шістсот мудрих віршів» (нім., лат.).
493
Зведення до абсурду (лат.).
494
Південь (ісп.).
495
Суперечність у визначенні (лат.).
496
Немає жодного викладу буддизму, який не наводив би «Міліндапаньху» — теологічний твір II століття, що являє собою діалог царя Бактрії Менандра та ченця Нагасени. Останній стверджує: оскільки колісниця