Син - Філіп Майєр
Гурт ліпанів сім разів розділявся, намагаючись заплутати сліди, на кам’янистих ділянках ґрунту. Вони проїхали тут кілька тижнів тому, проте напередодні їхнього нападу на мій дім пройшов сильний дощ. Земля після цього висохла досить швидко, і тому сліди апачів застигли в ній не гірше, ніж відбитки лап доісторичних тварин. І, якщо я й вірю десь у глибині душі в Творця, то саме з цієї причини… Отже, вершників-ліпанів було дванадцятеро; сліди їхніх непідкованих поні вели до води.
Швиденько переправившись через річку, ми опинилися в Мексиці. У Коауїлі слід апачів обірвався — суцільна суха й тверда земля. Та я, навіть не злізаючи з коня, читав у ній, мов у розгорнутій книзі: ось я — Тошавей, а тепер — Пізон… а зараз — один із апачів, які бояться озирнутися. Бояться, що їх уб’ють, навіть коли небезпеки немає. І думають лише про те, щоб їхнє плем’я завдяки вкраденим ними поні змогло пережити наступний рік.
Щодо моїх супутників, жоден із них не бачив анічогісінько. Скорботний вершник на чалому коні. Їх вела лише віра.
Коли стемніло, ми вже стояли на верхівці пагорба, споглядаючи останнє у світі селище ліпанів-апачів, які жили на цих землях п’ятсот років. Ми чекали, допоки згаснуть усі їхні багаття.
Ось лунають вибухи динаміту — і тіпі падають, індіанці ж розбігаються хто куди. Але їх швидко заспокоюють наші кулі. Ось біжить уперед високий, стрункий воїн, озброєний лише кишеньковим ножем. Він співає Пісню Смерті. Старий сліпець, вистреливши з мушкета, падає мертвий; його донька наставляє на нас уже розряджену зброю, а за якусь мить — падає, убита, поряд із батьком. Зустрічають свою загибель останні з племені апачів — скво, каліки й немічні старигани. Наша зброя стріляє наче сама по собі; обмотавши ганчірками цівки рушниць, ми все одно обпікаємо собі руки.
Повбивавши людей, ми також зарізали всіх їхніх собак і коней. Я взяв із тіпі останнього вождя ліпанів кисет для тютюну, зроблений з оленячого сечового міхура (він був ретельно видублений та прикрашений різнокольоровими намистинками). Між двома шарами шкіряного щита вождя були натикані папірці, вирвані з книжки «Занепад і крах Римської імперії» Ґіббона.
Коли зійшло сонце, ми вгледіли хлопчика років дев’яти. Живого. Залишили його як свідка. Доїхавши до річки (це було близько опівдні), знову побачили його, озброєного саморобним луком. Двадцять миль він біг, не відстаючи від нас, вершників. Біг, намагаючись наздогнати власну смерть.
Така дитина в наші дні — варта тисячі дорослих чоловіків. Ми поїхали далі, а хлопчик стояв на березі річки, не спускаючи з нас очей. І я знаю… я відчуваю, що він і досі розшукує мене.
Інформація видавця
УДК 821.111(73)
ББК 84(7Спо)
М14
Перекладено за виданням:
Meyer Р. The son / Philipp Meyer. — New York : Ecco / HarperCollins Publishers, 2013. — 576 p.
Переклад з англійської Тетяни Скрипник
Майєр Ф.
М14 Син / Філіпп Майєр ; пер. з англ. Т. Скрипник. — X. : Віват, 2017. — 576 с.
ISBN 978-617-690-888-3 (укр.)
ISBN 978-0-06-212039-7 (англ.)
© Philipp Meyer, 2013
© ТОВ «Видавництво “Віват”», видання українською мовою, 2017
Літературно-художнє видання
МАЙЄР Філіпп
Син
Головний редактор О. С. Кандиба
Провідний редактор І. О. Іштван
Редактор Я. В. Скосарьова
Технічний редактор І. В. Бойко
Коректор І. А. Коломіець
Дизайнери та верстальники А. Ю. Жога, В. О. Верхолаз
Підписано до друку 05.04.2017
Формат 60x84/16 Гарнітура РТ Serif
Друк офсетний. Ум. друк. арк. 33,6
Наклад 2000 прим. Зам. № 2876
Термін придатності необмежений
ТОВ «Видавництво “Віват”»
Свідоцтво ДК 4601 від 20.08.2013
Придбати книжки за видавничими цінами
та подивитися детальну інформацію про інші видання
можна на сайті
www.vivat-book.com.ua
Замовити книжку можна листом
Поштова адреса: 61037, Україна, м. Харків, вул. Гомоненка, 10
e-mail: [email protected]
З питань оптових поставок звертатися:
тел. (057) 714-91-73
Поштова адреса: 61037, Україна, м. Харків, вул. Гомоненка, 10
e-mail: [email protected]
Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом
у друкарні «Фактор-Друк»
61030, Україна, м. Харків, вул. Саратовська, 51,
тел. +38(057)717-53-55
Про автора
Філіпп Майєр — американський письменник, лауреат численних літературних премій. За свій перший роман, «Американська іржа», отримав нагороду від «Los Angeles Times», а також стипендії Ґуґгенгайма та Добі Пайсано. Щотижневик «The New Yorker» увів його до двадцятки найкращих американських письменників віком до сорока років. Другий роман Майєра, «Син», дійшов до фіналу Пулітцерівської премії та став бестселером у восьми країнах світу.
З рецензій
Неперевершено… «Син» означає для літератури те саме, що картини Гойї — для живопису.
The Sydney Morning Gerald
* * *
Досконалий твір, хвилює душу. Лише в найвизначніших історичних романах ми відчуваємо як подих минулого, так і власну причетність до гріхів наших предків. Тепер до цих книжок додався і «Син» Майєра.
The New York Times
* * *
Епічний твір у традиціях Фолкнера та Мелвілла, написаний автором, який перебуває на вершині своєї письменницької майстерності.
Кевін Пауерс
Примітки до електронної версії
Помилки набору, виявлені та виправлені верстальником
С. 277: Наприкінці [кінці] => кінці літа відбулася знаменна подія: ми впіймали молодого мисливця на бізонів
С. 469: Два з них — кріки й семіноли — воювали на боці Союзу; що ж до черокі, чікасів та [чортів] => чоктів, ці племена підтримували конфедератів.
Примітки
1
Об’явлення. 6:6, пер. І. Огієнка.