Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа - Альфред Деблін
ISBN 978-617-7585-13-7
УДК 821.122.24)6-31
Про автора
Альфред Деблін
/Alfred Döblin/
(1878–1957) — німецький письменник, відомий передовсім завдяки експериментальному роману «Берлін Александерплац» (1929), який сьогодні вважається одним із найважливіших німецькомовних прозових творів XX століття, а також завдяки роману «Гори моря і велети» (1924), створеному на перетині футурології, фантастики, антиутопії та абсурду.
В «Берлін Александерплац» Деблін демонструє досить своєрідне й оригінальне бачення техніки романної оповіді, в якій він використовував прийоми колажу, потоку свідомості та відтворення справжнього питомого мовлення вулиці, без звичної авторської літературної обробки.
Лікар-невропатолог за професію, Деблін практикував у східному Берліні двадцятих років минулого століття, цей досвід і ліг в основу «Берлін Александерплац», дозволивши його автору буквально зробити зліпок життя тогочасного Берліна і перенести його на сторінки роману у всьому його калейдоскопічному багатогранному різноманітті. Роман був кілька разів екранізований і ліг в основу однойменного культового фільму Райнера Вернера Фассбіндера (1980).
Примітки до електронної версії
Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником
с. 13: <…> чотири [року] => роки добігли кінця <…>
с. 13: <…> позирав із дедалі більшою [відразю] => відразою <…>
с. 44: <…> а вона й досі [трималатйого] => тримала його руку <…>
с. 62: <…> його дружина [зоміла] => зомліла.
с. 69: <…> не варто на них [сподіватся] => сподіватися,
с. 76: <…> стариганя, який [порадав] => порадив йому <…>
с. 102: Та йдіть уже, Біберкопфе, [давате] => давайте, йдіть, заради бога <…>
с. 107: <…> вони намагаються [вхопти] => вхопити його, але не можуть дістати <…>
с. 113: [Начальних] => Начальник робить обхід <…>
с. 131: [Вн] => Він повів коротуна Людерса <…>
с. 133: Власне з Францом [Біберкопфон] => Біберкопфом не сталося ніякої біди.
с. 157: <…> будинок буде знесено, змінилася [коньюнктура] => кон'юнктура.
с. 167-168: Ґернер [простягнає] => простягає йому руку.
с. 200: <…> про що вона до цього дня навіть не [здогадувался] => здогадувалася.
с. 208: <…> курс [омолодженя] => омолодження за Штайнахом пройшов.
с. 243: Тепер ви [бачете] => бачите Франца Біберкопфа <…>
с. 248: А якщо мертвий — [той] => то й поготів <…>
с. 250: <…> видно, що вона, по-перше, [немає] => не має грошей <…>
с. 265: На сходах вони зіткнулися з [Шрайберома] => Шрайбером, що біг як очманілий.
с. 268: Шрайбер мене ледь не застрелив, але [дзузьки] => дзуськи, не бути цьому. Франц підняв свою єдину руку, яка в нього залишилася: [дзузьки] => дзуськи, не бути цьому!
с. 287: А працювати — [дзузьки] => дзуськи!
с. 290: Він упирається, каже: та знаю я [тут] => ту дівку <…>
с. 292: Каже, що проспала, але [Фрац] => Франц відчуває: щось із нею не так.
с. 296: Знаєш, Франце, Міца аж [розміялася] => розсміялася.
с. 299: Міца у своїй [білі] => білій сукні сидить на ослінчику <…>
с. 300: <…> то який же вітрюган на морі мусить [буди] => бути?
с. 304: <…> судді мають [буди] => бути республіканськими, справедливими <…>
с. 304: <…> соціальному [закріпачення] => закріпаченні робочого люду.
с. 311: <…> назавтра знову гуляє з тим [пройдисвідом] => пройдисвітом <…>
с. 315: <…> а та все ще замріяно [усміхаєтся] => усміхається сама до себе.
с. 322: «[Марксистьке] => Марксистське таємне судилище»
с. 329: Франц [здригнувя] => здригнувся: «Що?!»
с. 345: <…> на [возкалі] => вокзалі Алекс заледве можна проїхати <…>
с. 358: Зонненбурґ — [красивна] => красива назва, та для відпочинку це місце не дуже годиться <…>
с. 358: Та на волі залишилося багато інших, і [незадаром] => незабаром вони візьмуться за роботу.
с. 362: О десятій починають [порбиратися] => пробиратися вниз <…>
с. 382: [Невтримий] => Невтримний потяг бити, бити, бити.
с. 415: Похвалив [померих] => померлих.
с. 431: <…> коли його допитували в поліцейському [управліні] => управлінні <…>
с. 436: <…> мені треба [купути] => купити собі нове вбрання <…>
с. 465: Сходами тупотять троє [поліцейський] => поліцейських <…>
с. 466: Все [даремо] => даремно, все даремно!
с. 533: Фредеріці якраз [виповинилося] => виповнилося сімнадцять років <…>
с. 540: Чи пише епік в презенсі, в [імперекті] => імперфекті чи в перфекті <…>
с. 556: Деблін [закінує] => закінчує гімназію <…>
Примітки
1
Трамвайний маршрут № 41 — Деблін під час написання роману послуговувався схемою транспортних маршрутів та планом міста Берліна за травень 1928 року.
2
Бе Цет — скорочення від назви «Берлінська газета». Це видання досі існує в Берліні.
3
Район Розенталерплац на північ від вокзалу Александерплац Деблін називав «темною, підозрілою місцевістю», оскільки там мешкали представники Берлінського «дна».
4
Ашинґер — пивна кнайпа на Розенталерштрасе, один з чотирьох берлінських закладів родини Ашинґер.
5
Універсальний магазин Тіца — насправді магазин Тіца був розташований на північному боці Александерплац, на розі Розенталерштрасе стояв магазин Вертгайма.
6
Майже дослівна цитата з прусського тюремного статуту 1923 року, який був узятий за основу для статуту Теґельської в'язниці. В романі використовується багато цитат і парафраз із нього.
7
Перший рядок патріотичної пісні Макса Шнекенбурґера «Варта на Райні» (1840). Ця пісня є одним із лейтмотивів роману.
8
Книга Естер 2, 5–7.
9
Припис із Вавилонського талмуду.
10
З єврейських правил кошерного харчування, за Книгою Левит 11 та 17.
11
Єремія 51, 9; 50, 8; 50, 35.
12
Ґеорґ Кастріоті Скандербеґ (1405–1468) — національний герой Албанії, лідер антиосманського повстання.
13
«Без батьків» — фільм Франца Гофера, що вийшов на екрани Німеччини 1927 року.
14
Початок народної німецької пісні «Королівські діти» зі збірки «Чарівний ріг хлопчика».
15
Пародійне переінакшення першого рядка патріотичної пісні-тосту, або Баварської польки.
16
Перший рядок рефрену пісні «Варта на Райні».
17
Пародіювання рефрену з оперети Вальтера Колло «Уявний барон».
18
Цитата з рефрену шляґера «Учора перед прогулянкою» з ревю «Гріхи світу».
19
Цитата з німецького варіанту пісні Ірвіна Берліна «Always» (1925).
20
Лікер на травах однойменної фірми, що мала осідок у Берліні.
21
Берлінська лічилка.
22
На картині зображено події 2 вересня 1870 року, коли Наполеон III після поразки під Седаном передав свою шпагу королю Вільгельму І, якого 18 січня 1871 року проголосили у Версалі німецький кайзером.
23
Перший рядок вірша «Відповідь солов'я» (1844) Гофмана фон Фаллерслебена (1798–1874), автора «Пісні німців».