Мальви. Орда - Роман Іванович Іваничук
Єпіфаній сидів біля Лебедиці на камені, замість хреста тримав у руці палицю. Втім, почувся стогін — оглянулися обоє. Неподалік, над самим Сеймом, конав козак, вбитий на палю. Сивий чуб упав на його обличчя, мов хвіст полковницького бунчука, він вистогнував:
— Чи ж то я Месія, що гину за спасіння народу? Скажи мені, всечесний отче… А коли так, то запиши до своєї євангелії мої муки і будь моїм апостолом первозванним…
Підвелися. Мотря сперлася рукою на плече Єпіфанія, а він — на палицю; довго вдивлявся чернець в обличчя замученого козака, намагався згадати, де бачив його; потім обоє перехрестилися, помолилися за упокій козацької душі й рушили вниз берегом Сейму, щоб іти від села до села, від міста до міста й мовчки заглядати в людські обличчя, — а ще хтось подасть шматок хліба.
Помилуй нас, Боже, по велицій милості твоїй!..
Львів — Київ — Батурин,
1989–1991
Примітки
[1] Магометанське літочислення, що починається з 622 року — дати переселення Магомета з Мекки до Медини. За нашим літочисленням — 1640 рік.
[2] Фреката — веслове турецьке судно.
[3] Меддах — турецький співець, оповідач.
[4] Шагін–Ґірей — татарський полководець із роду Ґіреїв, що 1624 року вигнав турецьких васалів із Кафи.
[5] Мубашири — рахівники, що відраховували данину для султана.
[6] Священний вислів пророка Магомета.
[7] Грецькі даскали — грецькі вчителі.
[8] Кизилбаші— турецькі повстанці проти султанів.
[9] Ускок — сербський повстанець.
[10] Клефт — грецький повстанець.
[11] Хаджі Бекташа — монах, який заснував у XIV ст. орден дервішів–бекташів.
[12] Такіє— дервішський монастир.
[13] Джихад — священна війна проти християн.
[14] Аксакал — сивоборода, шанована людина.
[15] Висока Порта, Високий Поріг — султанський уряд Туреччини.
[16] Шиїт — мусульманська секта, визнана в Ірані й Іраку. В Туреччині — сунніти.
[17] Хафіз — вчений богослов, що знає Коран напам’ять.
[18] Міндер — підвищення вздовж стіни для спання.
[19] Фередже — жіноче покривало поверх плаття в туркень.
[20] Тепе–оба — у перекладі з татарської — вершина–гора.
[21] Азан — заклик до молитви.
[22] Намаз — молитва.
[23] Хатиби — мусульманські проповідники.
[24] Мюрид — послушник.
[25] Оp–капу — Перекоп, у перекладі з татарської — двері фортеці.
[26] Від Бористену до Гнилого моря — від Дніпра до Сиваша.
[27] Мушарабії— ґратки на вікнах у гаремах і на галереях у мечетях, де моляться жінки.
[28] Шейх — глава дервішського монастиря.
[29] Тімар–хане — будинок для божевільних.
[30] Джаври — ґяури, погордлива назва християн.
[31] Яшмак — заслона на обличчях у мусульманок.
[32] Ґяур яман — проклятий ґяур.
[33] Ашхам хайр олсун — добрий вечір (татар.).
[34] Спаґії — воїни турецької національної кавалерії.
[35] Диван — верховна рада при султанові чи ханові.
[36] Чорбаджі — яничарський полковник.
[37] Урхан — султан Урхан Газі, який сидів на престолі у XIV ст., створив військо «йені–чері» (нове військо) з вихованих у спеціальних закладах християнських хлопчиків.
[38] Ворота Баб–і–гамаюн — ворота султанського палацу, перед якими виставляли голови страчених достойників.
[39] Кадіаскери — верховні судді обох бейлербейств — Анатолії і Румелії.
[40] Валіде — мати султана.
[41] Ода–баші— начальник яничарської казарми.
[42] Бедестан — центральний критий ринок у Стамбулі.
[43] Мангал — жаровня.
[44] Медресе — школа.
[45] Тімаріоти — турецькі землевласники, що за землю відбували службу в спаґіях.
[46] Аллах акбар — великий Боже (араб.).
[47] Тати — степові татари називають гірських татами (віровідступниками).
[48] Калга — молодший брат хана, воєнний міністр.
[49] Ак–мечеть — теперішній Сімферополь.
[50] Калям — тростинкове перо.
[51] Газелі— ліричні вірші.
[52] Чаїри — полонини і поляни.
[53] Сеймени — ханські стрільці, татарські яничари.
[54] Гетьман Грицько Чорний розгромив татар під Бурштином у 1629 році.
[55] Даї — дядько (татар.).
[56] Шагін — у перекладі з татарської — сокіл.
[57] Дастархан — килимок, на якому розкладають їжу.
[58] Чінґяне — циган (татар.).
[59] Кушак — крамовий пояс.
[60] Чауш — посланець.
[61] Ат–мейдан — іподром.
[62] Петроні — квартал Стамбула.
[63] Селямлик — чоловіча половина турецького дому, султанського палацу.
[64] Дефтердар — міністр фінансів.
[65] Бостанджі–баша — шеф субашів — охоронців громадського порядку в османській Туреччині.
[66] Орта — яничарський полк.
[67] Улем — вище юридичне духовенство.
[68] Кизил ельмада герюшюрюз! — Ми зустрінемося в країні золотого яблука! (турецьк.)
[69] Тюрбе — гробовець.
[70] Тюрбедар — цвинтарний сторож.
[71] Фатиха — перша сура Корана.
[72] Каурма — суп із баранини.
[73] Якши джигіт, біюк бакшиш — хороший юнак, великий бакшиш.
[74] Оджак — яничарський корпус.
[75] Яничарка — яничарська рушниця.
[76] Пищаль — ручна гарматка — зброя яничарів.
[77] Корпус яничарів ділився на три з’єднання — булуки. Стамбульський булук складався з 60 орт.
[78] Аджем–оґлани — іноземні юнаки (турецьк.).Яничари–школярі.
[79] Сардар — полководець. Так називали яничара–аґу.
[80] Чаушлар — наглядач за поведінкою яничарів у бою. Чаушлари їздили на фарбованих конях, щоб виділятися серед воїнів.
[81] Бесмеле — постійний вступ до сур Корану, до проповідей.