Берлін Александерплац. Історія Франца Біберкопфа - Альфред Деблін

На початку серпня панове нальотчики сидять тихо, зачаїлися, відпочивають та зайняті всілякими дрібними справами. Коли надворі більш-менш хороша погода, то, принаймні, спеціалісти й професіонали на справу не йдуть і не надто напружуються. У них робота починається взимку, тоді вони вилазять зі свого барлога. Ось, приміром, відомий фахівець зі зламування сейфів, Франц Кірш, два місяці тому, на початку червня, разом з товаришем утік із Зонненбурської в'язниці. Зонненбурґ[188] — красивна назва, та для відпочинку це місце не дуже годиться, а в Берліні він добре відпочив, провів тут вісім доволі спокійних тижнів, напевне, вже подумує про якусь роботу. Але, як це завжди в житті буває, трапилася з ним одна пригода. Треба було йому кудись на трамваї поїхати. Аж тут на зупинці Райнікедорф-Вест заходять поліцаї, знімають його з трамвая — і це на початку серпня! — і кінець відпочинку. Й нічого тут уже не вдієш. Та на волі залишилося багато інших, і незабаром вони візьмуться за роботу.

Але спершу я швиденько передам прогноз погоди від Берлінського метеорологічного центру. Загальний прогноз: антициклон, що рухається із заходу, поширить свій вплив аж до Середньої Німеччини, що зумовить повсюдне покращання погоди. В південній частині антициклон уже йде на спад. Тож треба чекати скорого погіршення погодних умов. У суботу погода в нас все ще визначатиметься антициклоном, буде доволі погідно. Тим часом циклон, який утворюється над Іспанією, у неділю досягне наших широт і чинитиме вплив на нашу погоду.

Сьогодні в Берліні й околицях: хмарно з проясненнями, вітер слабкий, поступове підвищення температури; в Німеччині: на заході та півдні — хмарно, на решті території — хмарно з проясненнями, на північному заході слабкий вітер, поступове потепління.

За такої дуже непевної погоди банда Пумса, до якої тепер пристав Франц, поступово взялася до справи; навіть панії, що входять до її складу, виступають за те, щоб кавалери трохи розім'ялися, а то паніям доведеться вийти на вулицю, а ніхто з доброї волі, коли нема доконечної потреби, цього робити не бажає. Але кавалери кажуть, що спершу треба вивчити ринок, знайти клієнтів для збуту, якщо готовий одяг не користується попитом, доведеться переключитися на хутряні вироби, панії гадають, що такі речі можна зробити за одну мить, самі вони постійно займаються тим самим, їхньому ремеслу довго вчитися не треба, а ось хай би спробували зреагувати на зміну кон'юнктури — на таке їхніх мізків не вистачить, тож говорити з ними про це марно.

Пумс познайомився з одним бляхарем, який тямить на різці автогеном, отже, мають тепер ще одного, а згодом до них прибився якийсь прогорілий крамар, з виду елегантний, працювати, ледар, не бажає, тож матір вигнала його з дому, але темні діла облагоджувати він навчився, до того ж він знає всі крамниці, його скрізь можна послати, він усе може роздивитися й підготувати чергову справу. Пумс каже ветеранам своєї банди: «Загалом, конкурентів нам боятися нічого, звичайно, конкуренція тут є, як і скрізь, але ми одне одному не заважаємо. Та якщо в нас не буде тямущих людей, які знають свою справу й обізнані з усім необхідним обладнанням, то можна добряче погоріти. Тоді вже краще красти поодинці, коли кожен сам за себе, а не працювати компаніями по шестеро чи восьмеро чоловік».

Банда спеціалізувалася на готовому одязі та хутрах, тож усі мали бігати містом, щоб знайти такі крамниці, де можна легко збути товар, щоб було без зайвих запитань і щоб кримінальна поліція туди не часто навідувалася. Все можна переробити, перешити, врешті просто спершу приховати. Але такі місця ще треба знайти.

Зі своїм перекупником у Вайсензее Плумс ніяк не домовиться. Той так працює, що з ним у жодній справі не можна дійти згоди. Живи й давай жити іншим. Добре. Але він каже, що буцімто минулої зими зазнав великих збитків, бо довелось йому із власної кишені доплачувати, і тепер він має борги, а Пумсові хлопці влітку байдикували й розважалися, тому він вимагає заплатити йому наперед і постійно нарікає, що прогорів, а якщо він прогорів, то сам винний. Раз прогорів, то він просто осел, комерсант з нього нікудишній, він нічого не тямить у ґешефті, тож із таким краще не мати діла. Треба знайти іншого. Але це легше сказати, ніж зробити, до того ж такими справами займається в банді лише старий Пумс. Дивна річ, але хоч кого спитаєш, усі переймаються тим, щоб збути товар, адже від самої крадіжки ситим не будеш. Але тільки в Пумсовій банді хлопці полюбляють розслабитися й кажуть: «Ну а Пумс для чого, він цим і займеться». Він, звичайно, цим займеться і справді все робить. А от коли Пумс більше не зможе? Пумс не вічний. З ним також може щось статися, він теж тільки людина. Тоді побачите, як то є, зрозумієте, що тільки від того, що вкрав, ще жодної користи немає. Сьогодні одним зубилом та автогеном не обійдешся, сьогодні ще й комерсантом треба бути.

Тож Пумсові доводиться думати не лише про автоген, і хоча надворі тільки початок вересня, але вже зараз треба зміркувати, куди прилаштувати товар, кому його збути. Свої пошуки він розпочав іще наприкінці серпня. І якщо хочете знати, хто такий Пумс, то скажу вам, що він має пай у п'ятьох хутряних крамницях та кушнірських майстернях. В яких саме? То байдуже. А ще він вклав гроші у кілька «американських прасувалень», це такі заклади з прасувальними дошками перед вітринами, біля яких стоїть кравець, він бере рукав сорочки, кладе на його дошку, притискає іншою — пара кужелем, а в задній кімнатчині висять костюми — власне, у цьому вся суть: як хто запитає, звідки вони, завжди можна сказати, що від клієнтів, якраз учора принесли, попросили випрасувати й перешити, а на той випадок, коли зазирне якийсь поліцай, — будь ласка, ось квитанції з адресами, все чисто. Так наш старий добрий Пумс підготувався до зими, тож, маємо сказати, що тепер уже можна й за діло братися. А коли що й трапиться, то даруйте, всього ніхто передбачити не може, у будь-якій справі потрібен ще й талан. Але не варто наперед перейматися такими речами.

Отже, далі за текстом. Зараз уже початок вересня, і ось наш елегантний аферист — він ще й голоси тварин уміє імітувати, та послухати його нагоди в нас не буде, а зветься цей пройдисвіт Вальдемар Геллер, він і справді геллер[189] — порознюхував у