Макуха - Дмитро Чобіт
Вищенаведені історії свідчать, що про багатьох бютівських «воїнів світла і справедливості», зокрема таких як Юрій Триндюк, романи можна писати. Проте ми вимушені обмежитись, бо праця виходить занадто великою, та й читача такими важкими історіями можна перевтомити, тому далі про бізнес-політичних партнерів Ю. Тимошенко розповімо лаконічніше.
IV. Генерал чи салдафон?У нас найрадикальніший молодий генерал Андрій Кожемякін, який щодня категорично вимагає припинити балаган у парламенті і замкнути Верховну Раду на замок.
Юлія Тимошенко [156].Як вам, шановний читачу, такий комплімент вождя стосовно одного із своїх підлеглих? А може узагалі жити без парламенту? Бо навіщо воїнам світла така непосильна робота?
Із генералом А. Кожемякіним мене познайомив О. Турчинов у травні 2005 р. Він мав вести справу щодо перекачуванняза кордон великих сум фірмою «Славутич», генеральним директором якої трудився Б. Губський. Аби не повторюватися, відправляю шановного читача до розділу про Богдана Володимировича.
Генерал, під керівництвом А. Турчинова, так прискіпливо розслідував справу, що разом із своїм підопічним опинився у списку БЮТ. Про вкрай цікавий епізод із А. Кожемякіним я вже розповів у книзі «Фарисеї», але вважаю не зайвим його нагадати ще раз.
Із достовірних джерел автору цих рядків стало відомо, що А.Кожемякін в останній день своєї роботи на високій державній посаді дав команду знищити матеріали справ щодо злочинної діяльності, зокрема, у газовій сфері, які СБУ вело впродовж багатьох років, у тому числі ті, що стосуються так часто згадуваних О.Турчиновим «РосУкрЕнерго» та особи Семена Могилевича.
Документи почали нищити вранці, а наприкінці дня вийшов указ Президента про увільнення першого заступника голови СБУ генерал-лейтенанта А. Кожемякіна з посади. Коли нове керівництво дізналося про скоєне, за цим фактом порушили кримінальну справу.
Вже після проведення у Києві презентації моєї книги «Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ» мене запросили взяти участь у програмі «Свобода слова», яку вів на каналі ICTV відомий тележурналіст Савік Шустер. З лютого 2006 року передача була присвячена темі «Скільки чесних людей потрапить до Верховної Ради України?» Від Блоку Юлії Тимошенко на передачу прийшли Олександр Турчинов і Анатолій Кожемякін. Аби переконатись у достовірності інформації щодо знищення в СБУ важливих документів про криміналітет, я дав екс-голові спецслужби О. Турчинову запитання. Цитую за стенограмою телепередачі: «Шановний Олександре Валентиновичу, я б міг вам дати дуже багато запитань щодо списку БЮТ, але я вам задам одне запитання, яке стосується вашої роботи як голови СБУ. Чи відомо вам про те, що в даний час в СБУ розслідується кримінальна справа за фактом знищення вашим заступником паном Кожемякіним, який сидить зараз у цій студії, матеріалів справи щодо мафіозного угрупування, членом якого був відомий вам Семен Могилевич. Матеріали цієї справи були знищені в останній день роботи пана Кожемякіна на посаді. Користуючись тим, що і ви тут присутні, і пан Кожемякін, я б хотів почути відповідь на це запитання, адже Кожемякін зараз балотується по списку БЮТ під 25 номером. Прошу дати пояснення всьому залу щодо цієї справи» [157]. Далі ведучий Савік Шустер запропонував дати відповідь О.Турчинову: «Пожалуйста». Я подивився на Олександра Валентиновича. Його обличчя було розгубленим, він щось напружено думав сильно морщив чоло, сіпав щелепою — і не відповідав. У цей момент на допомогу шефу прийшов А.Кожемякін, лоб якого враз спітнів. До речі, так сильно, що піт заливав очі і дівчина з персоналу студії витирала цьому бойовому генералу обличчя тампоном. Однак цей епізод, на жаль, не пішов в ефір.
Так ось наводжу дослівну відповідь потомственного чекіста і генерала, теж за стенограмою: «Бывший заместитель председателя Службы безопасности Украины, начальник главного управления по борьбе с коррупцией и организованной преступностью Кожемякин Андрей Антонович. Спасибо вам за этот вопрос. Я знаю, уважаемый господин Чобит, что Служба безопасности проводит несколько служебных расследований по моей деятельности, которую я вел с февраля месяца по сентябрь. Только не 8-го сентября или там 9-го, 10-го, когда, как вы говорите, было закрыто то, о чём вы рассказали…» [158] «Я был намного позже уволен, 22 сентября [159]. Так я хочу сказать, что вот то, что вы говорите — это прекрасное подтверждение тому, что я делал правильно и боролся с коррупцией правильно и честно. Потому сейчас именно в отношении меня и расследуется, проходят эти внутренние расследования Генеральной прокуратурой и новым руководством СБУ.» [160]
