Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук
2. Наскок - не дає таких широких і вигідних можливостей застосування, як засідка, та за те він ще більше деморалізує й залякує окупанта та підносить на дусі населення. Для переведення наскоку на центри ворожого окупаційного апарату треба основнішої підготови та більших сил, як для засідки, та можливий лише в відповідному терені та часі. Наскок потягає теж за собою багато більше жертв. Мимо цього, УПА стосує досить часто цей засіб партизанської боротьби з огляду на його велике психологічно-політичне значення.
3. Атентат - тобто вбивство окремого представника окупаційної влади, можливий до переведення найменшою кількістю повстанців. Часто для безпосереднього виконання вистачає одна людина, очевидно - при належній підготові. Атентат переводить УПА звичайно в терені, в якому не можлива дія більшого повстанського відділу.
4. Саботажі - зривання мостів, нищення комунікаційних шляхів та засобів, переривання телефонічно-телеграфічних сполучень, нищення магазинів бензини тощо, - дезорганізують окупаційний апарат і не дають большевикам змоги закріпитись у терені. Самі саботажі не потягають за собою людських жертв зі сторони повстанців, тому УПА стосує цей засіб дуже широко. Погоні й облави, що приходять звичайно у висліді саботажів, використовують відділи УПА дуже часто для організування засідок.
5. Рейд зв'язаний завжди з найбільшими трудами й небезпеками, - відділ відривається під час рейду від своїх баз, що ускладнює питання прохарчування, постачання амуніцією та відсилки ранених до підпільних лікарень, - але за те дає найбільші політично-пропагандивні успіхи. Рейди віділів УПА, так по українській, як і по чужих територіях, практикуються в обох тактичних періодах боротьби УПА.
Оборонні форми партизанської тактики це, як ми згадували, прорив з окруження і конспірація.
Прорив з окруження це питання життя і смерти, з яким безупинно мусить зустрічатися кожний відділ і кожний окремий член партизанського відділу. Відомо, що в найбільшій небезпеці людина стає надзвичайно вигадливою. Тому теж прорив з окруження як форма боротьби став в руках УПА мистецтвом партизанської тактики. Про це говорить найкраще факт, що відділи УПА зуміли так багато разів прориватися з большевицького окруження, в якому большевики замикали даний ліс тісним перстнем кільканадцяти чи й кількадесятитисячної маси спец-частин НКВД, як це, наприклад, було під час великих облав 1945-46 рр. в Карпатах або 1947 р. на Закерзонні.
Конспірація в умовинах підпілля розуміється як заховування перед ворогом організаційних тайн. В умовинах партизанської боротьби УПА під конспірацією розуміється теж заховування перед ворогом фізичного перебування членів УПА. Річ у тому, що після розчленування відділів УПА, повстанцям доводиться разом із членами підпілля перебувати зиму в укритті. Для цього й будується спеціяльні бункри й криївки, при чому вони мусять бути так замасковані, щоб ворог під час обшуків не міг їх відкрити. Відкриття криївки в дев'яти на десять випадках кінчається загибіллю її залоги, яка, не можучи прорватись, обороняється до останнього й останнім набоєм стріляється, щоб не попасти живим у руки ворога.
Тому техніка будови бункрів і криївок розвинулася в УПА в окрему ділянку військової штуки. Бо ж ідеться про побудову землянки для перезимування кілька чи кільканадцяти осіб (бункри для 10-15 осіб, криївки 2-5 осіб), які були б досить просторі, забезпечені в свіже повітря, воду й харчі та хоронені перед вогкістю, але, ще важніше, й задовільно замасковані. Доводиться придумувати різні способи маскування самої будови криївки, входів, вентиляційних отворів, підходів тощо. Найдрібніше занедбання може коштувати життям цілу залогу криївки.
Зрозуміло, що ворогові, який розпоряджає величезним, знаменито вишколеним і вивінуваним поліційним апаратом, вдається час до часу розкривати й найкраще замасковаву криївку. Зі звідомлень УПА та збройного підпілля виходить, що большевикам вдається розкрити річно ок. сто бункрів та криївок членів УПА і збройного підпілля. Все ж таки тисячам українських повстанців вдається перебути в бункрах і криївках безпечно зиму.
Та найміцнішою зброєю УПА є - фізична загартованість на всі труди й невигоди і моральна сила духа кожного окремого її члена.
7. УПА І УКРАЇНСЬКИЙ НАРІД
Українська Повстанська Армія це всенародня армія, зложена з найкращих представників всіх верств і всіх прошарків українського народу, які борються за загальнонаціональні інтереси, а тому й пов'язана міцними моральнми зв'язками з найширшими масами української нації. Факт, що УПА вже десять літ існує і діє серед найжахливіших умовин большевицько-московського, а перед тим німецького терору доказує, що це не фраза, а глибока істина. Бо зовсім слушною є заввага, що "партизанська війна без політичної цілі неминуче мусить заломатися, подібно як у випадку, коли її політична ціль незгідна з цілями населення". І якщо б боротьба УПА не відповідала найглибшим бажанням найширших українських мас і якщо б вона не мала за собою симпатій та посуненої до найвищих меж жертвенности й посвяти, активної піддержки всього українського народу, то в підбольшевицьких умовах УПА не проіснувала б і одного місяця. Тільки завдяки цій подивугідній всесторонній піддержці всього українського народу, українських чоловіків і жінок, і навіть старців і дітей, Українська Повстанська Армія може до сьогодні успішно протиставитись величезній матеріяльній перевазі окупанта.
Про це джерело сили УПА знає добре окупант. І тому, навіть коли большевиків витиснули з України німецькі окупанти, большевицька Москва не забувала робити все можливе, щоб підірвати в українського народу його симпатії до УПА.
Про большевицькі провокативні намагання представити УПА як німецьку інтригу, ми згадували вже давніше. Тут хочемо навести ще один рід большевицьких провокацій, спрямованих на підривання авторитету та народніх симпатій до УПА. У споминах згадуваного вже викладача Старшинської Школи УПА, запрошеного з-поза УПА, читаємо про це:
"Єдність українського народу не була вигідна клятим ворогам української державности. В своїх зізнаннях з дня 10. 1. 44. головний агент большевицької розвідки на терен УПА-Північ Александер Чхєйдзе (псевдо Чапаєв) каже: "як начальник оперативного відділу я одержував уже безпосередньо інструкції для використання прірви, яка витворилась між українським визвольним рухом УПА і деякою частиною української інтелігенції з противного табору (мельниківці, бульбівці, уцеківці). Мені з Москви постійно нагадували про те, щоб я за допомогою всієї моєї сітки діяв в напрямі поглиблення цієї прірви. Можу сказати, що це мені досить легко вдалося з огляду на великий політичний примітивізм цього табору, що дуже легко давав собі вмовляти різні наші провокації. Всякі сплілки і видумки, на нашу велику радість, ці люди дуже швидко приймали і поширювали. Пригадую, що спеціяльно нашою видумкою про запрошення Бандери в склад українського радянського уряду ми наробипи дуже багато ідеологічної і
