Українська література » Публіцистика » Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

Читаємо онлайн Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук
поставі українські народні маси єдиною лавою станули за своїми самостійницько-революційними керівниками за своїм Революційним Політичним Проводом та спільними силами високо підняли самостійницькі прапори боротьби, незламно документуючи всьому світові тверду волю Українського Народу жити вільним і незалежним життям.

А коли терор німецько-гітлерівських наїзників і большевицько-партизанських парашутних зайдів почав щораз дужче наступати на життя і майно громадян України, Український Нарід покликав до житгя своє зброине рам'я, свою славну Українську Повстанську Армію (УПА), що перейняла на себе охорону українських народніх мас перед насильствами гітлерівсько-сталінських імперіялістів.

І вкрились ліси і гори, балки і чагарники України повстанчими загонами новітніх українських козаків, месників за ворожий терор і борців за волю народу. І промовило болотнисте Полісся та розлога Волинь, заговорили лісисті Карпати, озвались таємні Дніпрові плавні, а за ними й широкі українські степи. З усієї України, з усіх її закутків озвалась тверда мова кулеметів, що стала відповіддю українських народніх мас на ворожі намагання закувати їх у кайдани.

І почавши з зими 1942-43 рр. на цій твердій мові розмовляє Український Нарід зі своїми ворогами до сьогодні і розмовлятиме на ній так довго, доки остання нога імперіялістичного наїзника не зникне з України! Бо Український Нарід ніколи не зрезигнує зі своєї боротьби за волю, а раз розпалене полум'я підпільної самостійницької збройної боротьби українських народніх мас проти наїзників - ніколи не потахне!

Воно не потахло досі, цебто майже по півторарічній новій большевицькій окупації України. Сьогодні знову, як і в минулих роках, Україна в розгарі своєї революційно-визвольної боротьби.

І саме це хотіли б ми, наші Брати й Сестри на еміграції, довести до Вашого відома. Ми хочемо, щоб Ви і весь свободолюбний світ дізналися про те, що український нарід не тільки не зрезигнував із своїх політичних цілей, але якраз в умовах найважчого сталінсько-большевицького терору скріпив і посилив свою революційно-визвольну боротьбу. Сьогодні знову ліси, гори й степи України повні тих, що волі прагнуть, і, що за народні інтереси постояти готові. Сьогодні громадяни України знову станули на захист своїх політичних і соціяльних прав, в боротьбі за власну державу, а кожна українська душа й кожна українська хата стоять нездобутими твердинями в боротьбі проти кривавого сталінсько-большевицького наїзника.

Зокрема цей факт єдности і спільної боротьби Українського Народу проти ворогів, хотіли б ми, наші Брати й Сестри на чужині, довести до Вашого відома. Незалежно від усіх підступних спроб сталінсько-большевицьких загарбників та їхніх платних підбрехувачів, всі ми тут на українських землях, стоїмо в одній лаві боротьби, в єдиному всеукраїнському фронті, у дружньому змаганні українських селян, робітників і трудящої інтелігенції за здійснения наших найвищих національних ідеалів, за відбудову Української Самостійної Соборної Держави. Нас тут не ділять кордони, нас не роз'єднують жодні територіяльні, віроісповідні чи психологічні різниці, ні партійні спори, бо партій тут немає! Тут є тілький єдиний Український Нарід, який страждає, але бореться в єдиному революційиому фронті! Його і нас усіх єднає наша свята ідея, а кріпить незламна віра в перемогу!

І звертаючись до Вас, наші Брати й Сестри, в оцей важкий, але героїчний час, ми - як Найвищі Керівники революційно-визвольної боротьби Українського Народу на рідних землях, кличемо Вас пом'янути великі дні цієї історичної боротьби, що тепер ведеться на степах України. Ми кличемо Вас передусім склонити Ваші голови перед кращими синами Українського Народу, впавшими героями нашої революційно-визвольної боротьби. Водночас ми взиваємо Вас, що є синами того самого Українського Народу, стати гідними Ваших братів і сестер, Ваших батьків і матерей, що всі по своїй силі в єдиному фронті боряться за відбудову Української Держави. Зокрема взиваємо Вас стати гідними тисячів отих знаних і незнаних борців - стрільців і старшин УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (УПА), що день-у-день і ніч-у-ніч захищають свій нарід від ворожого насилля, що в повній відданості й посвяті щодня і кожної години глядять у вічі смерті та боронять чести українського жовніра, а як треба, гідно вмирають за друзів і за нарід свій. Ми взиваємо Вас бути гідними синами народу, який видав із себе УКРАЇНСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ АРМІЮ (УПА), армію, що в повній незалжності від яких небудь зовнішніх сил та в оперті виключно на власні сили Українського Народу, безперервно бореться від трьох майже років, зброєю реалізуючи одиноко правильну вповні незалежну українську самостійницьку політику та за цей час виросла до ролі серіозяої військово-боєвої та політичної сили і стала могутнім чинником нашої визвольної політики.

Довкруги УПА, що в сучасний момент являється дорогоцінним скарбом та власністю всього Українського Народу і довкруги нас, як Найвищого Політичного Керівництва Українського Народу, в його революційно-визвольній боротьбі, об'єдналися найширші маси всієї україни, українські селяни, робітники й трудова інтелігенція, створивши єдиний незалежний фронт спільної боротьби.

Тому звертаємось до Вас в оцей історичний момент, наші Друзі на еміграції, кличемо Вас також так у далеких краях Европи і всього світу, станути єдиним спільним фронтом за велике спіпьне діпо, за відбудову Української Самостійної Соборної Держави. Нехай підуть у непам'ять всі спори, хай маліє та зникає все, що може Вас ділить, хай живе й розвивається те, що Вас єднає, що Вас лучить, що робить з Вас могутнє українське рам'я на вигнанщині, яке дасть піддержку Краєві та поможе всьому народові нести важкий тягар визвольної боротьби. Тільки спільними зусиллями Краю та еміграції, тільки при вмілому використанні назовні боротьби, що її веде сьогодні Край, тільки у спільній акції всього українства - здобудемо Українську Державу.

Тому, наші брати на чужині - всі ваші сили віддайте на службу Краєві, на допомогу тим, що боряться, що не зважаючи на всі ворожі насильства і підступи високо держать прапор нашої революційно-визвольної боротьби. Хай не буде ні одного з Вас, що стояв би осторонь гігантних змагань, які веде в сучасний момент Український Нарід за своє право на існування, на вільний політичний і соціяпьний розвиток.

Всі на фронт спільної національно-визвольної боротьби, кожний на стійку, байдуже, де він не перебував би, завжди у глибокій свідомості великої ідеї, що за неї ми боремося!

А тих з поміж Вас, Друзів наших, що між Вами найсильніші й найкращі, тих, яких притягають до себе широкі лани України - ми ждемо тут! Вас привітають наші рідні ліси й степи, Вас приймуть у свій гург випробувані й заправлені в боях героїчні українські повстанські загони.

ХАЙ ЖИВЕ ЄДИНИЙ, СПІЛЬНИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ФРОНТ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ !

ХАЙ ЖИВЕ ЄДНІСТЬ КРАЮ І ЕМІГРАЦІЇ

Відгуки про книгу Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: