Українська література » Публіцистика » Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич

Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич

Читаємо онлайн Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич
іншими військами до Києва.

Ніч запала, як батерія осягнула передмістя Києва. Січові Стрільці зайняли казарми. Туди заїхала і батерія. Гармати уставлено на подвір’ї казарми. Коням да ли їсти. Польова кухня видала вечерю. Гармаші зайняли одну залю в казармах, де мали заслужений відпочинок. На другий день була заловіджена дефіляда під пам’ятником Гетьмана Богдана Хмельницького, на Софійському майдані.

Раненько гармаші чистили коні, гармати, упряж, чистили одежу, щоб гарно показатися на дефіляді. Потім батерія виїхала у середмістя. Заїхала до Михайлівського манастиря і чекала на дальші накази.

Київ трохи змінився. Видно було сліди війни, ушкоджені будинки. Найбільша зміна була у тому, що на вулицях не було видно солдатів. Перед боями у Києві на вулицях було дуже багато солдатів у військовій одежі. Трамваї були впрост обліплені солдатами, які не купували квитків, а так їздили. По вулицях солдати продавали папіроси. Це все зникло. Здається, солдати, які сиділи в казармах і проголошували свою невтральність у війні України із Советами, розійшлися по домах і скинули військову одежу. Большевики не визнавали невтральних у військовій одежі Солдати пізнали, що ворог не жартує, тому покинули казарми і розійшлися. Совєти по зайнятті Києва розстріляли кілька тисяч людей, навіть комуністів, коли вони говорили по-українськи.

Війська уставилися до дефіляди. Батерія мала їхати позаду стрілецьких піших сотень.

Дефіляду відбирав президент проф. М. Грушевський в окруженні міністрів, Отаман С. Петлюра, полк. Євген Коновалець, полк. Андрій Мельник, члени Української Центральної Ради. Всі вони стояли на підвищенні під пам’ятником.

Кияни зійшлися тисячами на Софійському майдані. Українці Києва вітали свої переможні війська квітами та окликами: Слава!.. Слава!.. — Між дефілюючими військами була і 1-ша батерія Січових Стрільців.

Оце досі історія 1-ої батерії СС за час від 16-го лютого 1918 року, коли 12 гармашів дістали на станції Кодно біля Житомира чотири гармати, а в Житомирі — 60 коней, до дня 2-го березня 1918 року, коли упорядкована, по боях 1-ша батерія СС увійшла з двома пішими і одною кулеметною сотнею та з іншими переможними українськими військами до Києва і дефілювала на Софійському майдані перед президентом УНР, урядом, Отаманом С. Петлюрою і командою Українських Військ. Час короткий —19 днів. Не діло в днях. Часом ідуть нудні місяці, літа, у яких нічого або небагато діється, у яких небагато помітних подій у світі, а передусім для України. Часом один день несе більше подій, як цілі довгі роки. Цих 19 днів несли для України дуже багато подій. Несли вони дуже багато подій для гармашів СС. Несли вони багато праці, завзяття, боїв, смутку і радости. 1-ша батерія СС вийшла з цих подій щасливо — без втрат у людях і конях.

Батерія у Києві

Січові Стрільці покрилися воєнною славою у боях з большевиками на вулицях Києва при кінці січня і з початком лютого 1918 року. Рівнож покрилися славою у боях від Коростеня до Сарн чи Маневич і в офензиві із Сарн на Київ. Під командою полк. Євгена Коновальця і начальника штабу Андрія Мельника виявилися ідейним, дисциплінованим, хоробрим військом. Із цих, здається, причин уряд УНР призначив Січових Стрільців залогою у столиці.

Курінь Січових Стрільців поширено до полку.

Січові Стрільці, згідно з наказом по Армії, лишилися у Києві, як частина залоги міста.

По дефіляді під пам’ятником гетьмана Богдана Хмельницького батерія примістилася у Михайлівськім манастирі, де передтим стояла якась большевицька кіннота. По большевиках лишилося вільне одне крило манастиря і вільні великі стайні. Михайлівський манастир був у середмісті, прилягав до Софійського майдану, де стоїть Собор св. Софії, будований вел. кн. Ярославом Мудрим, і пам’ятник гетьмана Б. Хмельницького.

Гармаші мешкали у невеликих кімнатах, монаших келіях. Монахів у манастирі було небагато. Під час революції багато їх покинули манастир. Обслуга кожної гармати мала свою окрему кімнату. Їздці кожної гармати мали свою кімнату. Проте, лишилося ще багато вільних кімнат. Коні були вигідно приміщені у стайнях. На подвір’ї був батерійний парк, де стояли гармати і набійні скрині.

У київських військових складах батерія дістала нові однострої і плащі. Однострої, плащі перероблювали у кравців до стану, так що гармаші були гарно повбирані. Пошито стрілецькі шапки. На комірах плащів уміщено артилерійські відзнаки: гирла гармат із золотими буквами „СС” на червоному випуску. Батерія була найкраще убрана з усіх стрілецьких частин. Батерійна кухня варила добре. Часом варилося галицькі пироги, тобто — вареники, а часом смажилося шницлі. Кухня батерії варила інакше і краще, як варили в тому часі солдатські кухні. Усі, старшини і рядовики, харчувалися з одної кухні.

Зараз таки почалися зайняття у батерії — муштра, вправи при гарматах. Батерія приєднала багато нових охотників. У будинку міської „Думи” примістилася була австрійська команда, куди австрійські і німецькі війська відсилали полонених австрійської армії, яких стрінули на території України, щоб їх відіслати назад до Австрії. Гармаші вишукували українців. Радили їм не їхати до Австрії, а вступати до українського війська. Багато з них приводили до батерії в Михайлівський манастир. Зорганізовано старшинську, чи підстаршинську артилерійську школу, щоб вишколити нових старшин чи підстаршин. У першу чергу до цієї школи приділено коростишівських семінаристів. У батерії відбувалася перед полуднем руханка, муштра, вправи при гарматах, по полудні були військові виклади і виклади з історії України. Крім цього, були виклади про потребу дисциплінованого українського війська, як гармаші повинні поводитися в часі миру, війни, про большевицьку пропаганду, про УНР, її уряд тощо.

Двічі на тиждень виїздила батерія поза Київ у „Кадецьку Рощу” на польові вправи. Там відбувалася і наука їзди на конях.

Стрілецька артилерія хотіла рости. Команда батерії хотіла зорганізувати артилерійський полк у складі, тимчасово, трьох батерій: двох батерій з 3-дюймовими гарматами і одної кінно-гірської або гавбичної батерії.

До манастиря привезено ще чотири польові гармати і одну кінно-гірську гармату. Зі складів на Печерську привезено нову упряж на коні до 8 гармат і вісім набійних скринь та більше сто сідел. Військові склади видавали зброю, одежу на підставі вимог, потверджених і дозволених українським міністерством військових справ. Міністерство хотіло, щоб українського війська було якнайбільше, тож на вимогу військових частин дозволено видавати всяке

Відгуки про книгу Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота - Роман Дашкевич (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: