Українська література » Публіцистика » Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні - Левко Лук'яненко

Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні - Левко Лук'яненко

Читаємо онлайн Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні - Левко Лук'яненко
Україну, Московська імперія одночасно душила національно-визвольний рух українців за незалежність і для цього в німецькі тили спрямовувала партизанські загони, які боролися не так проти німців, як проти українських повстанців. Ось приклади.

«У серпні 1943 року більше двох тисяч радянських партизанів прийшли з Білорусі, щоб узяти під свій контроль райони Ковеля й Любомля (контрольованих ОУН-УПА). Після тривалих боїв вони змушені були відійти, зазнавши тяжких втрат (більше півтори тисячі вбитими й пораненими)». [15] Чого вони лізли в чужу землю?!

Наприкінці липня 1943 року відділи УПА повністю розгромили велике формування Михайлова (500–800 партизанів), що діяло в районі Кам'янця-Подільського й Рівного.

Ось як діяли ваші: замість разом воювати супроти німців, вони воювали проти українських повстанців!

А щоб Україна не вирвалася з імперії на свободу, імперія найжорстокішими методами душила її. Наведу декілька свідчень з російських джерел.

Журнал Верховної Ради РФ «Родина», № 6–7, 1991 р. пише: «Аресты и депортации, предпринятые НКВД сразу же после вступления Красной Армии в Западную Украину, продолжались вплоть до вступления немецко-фашистских войск в эти районы. По некоторым данным, лишь в 1939–1940 годах без суда и следствия было выселено в восточные районы СССР 1400000 жителей Западной Украины и Западной Белоруссии». Кондратьев у статті згадуваного журналу «Родина» наводить розповідь одного фронтовика, який пояснив, що «находился в спецподразделении, созданном из энкаведешных войск. Таким образом, эти фальшивые бандеровские отряды возбуждали недовольство населения против Бандеры». [16] Ось вони, провокаторські методи Російської імперії.

Професор Володимир Косик пише: «У боротьбі з нацистською Німеччиною загинули тисячі українських патріотів, членів ОУН… Тисячі інших опинилися в тюрмах і концентраційних таборах. Степан Бандера і Ярослав Стецькр були ув'язнені в концентраційному таборі Заксенгаузен… Двох братів Бандери, депортованих в Аушвіц, було вбито, як і багатьох інших членів ОУН і звичайних українських патріотів… Отже, уже в липні 1943 року 12 областей України стали на шлях збройної боротьби проти окупантів за Самостійну Соборну Українську державу». [17]

А ось що свідчить напевне, глибоко шановний Вами, нарком Внутрішніх справ України в 1943 році В. С. Рясной, який командував 56-тисячним корпусом внутрішніх військ по боротьбі з бандерівцями у 1943 році.

Прошу звернути увагу: 56-тисячний корпус! Що, для боротьби з бандами потрібен такий величезний корпус? І ясно як божий день: воював Рясной не з бандами, а з Українською повстанською армією. А слова «банда», «бандит» Російська імперія здавна використовує щодо різних збройних загонів, які воювали проти московських загарбників за правду, за свободу, за свій народ. Московщині ніколи не вистачало шляхетності справедливо називати своїх політичних супротивників гідними словами. У XVIII сторіччі наших славних гайдамаків московити називали «разбойниками», «ворами», на що Шевченко гнівно відрізав:

Брешеш, людоморе,

За святую правду-волю

Розбійник не стане,

Не розкує закований

У ваші кайдани

Народ темний…

Так ось, командир цього 56-тисячного корпусу пише: «ОУНовцы досаждали и фашистам, и красным, не зря сам Бандера сидел в это время в гитлеровской тюрьме, а после войны его найдет в Мюнхене с помощью своего агента Сталин». [18]

Напевне, вже генералу-каґебісту Рясному Ви повинні повірити, чи й це для Вас не аргумент?

Справедлива справа не потребує підлих методів, натомість московська загарбницька політика ніколи не обходилася без них.

СТРІЛЯЛИ В СПИНУ

Думаю, що Ви вже знаєте, що так звану робітничо-селянську революцію в Російській імперії зробили не робітники й селяни, а їхніми руками — міжнародні авантюристи. Російський письменник Олексій Виноградов пише: «Рабоче-крестьянская революция имела вполне буржуазных спонсоров и вдохновителей как внутри страны, так и за рубежом». [19]

Головною психологічною пружиною, яка штовхала цих людей до дії, була жадоба влади. Для досягнення все більшої й більшої влади вони використовували все, і не було в їхніх душах нічого святого, що вони не віддали б в обмін за просування владною драбиною. Ось приклад: Троцький і Ленін були не просто революціонерами одного спрямування, вони любилися, проте задля влади Троцький організовує замах на Леніна. Коли цей замах не вдається, він б'є його вдруге, вже насмерть. (Зауважмо: і перший, і другий раз по-зрадницьки — у спину). У названій книзі Виноградова X. Раковський пише: «Троцкий организовал при помощи связей покушение Каплан на Ленина». [20] І далі: «Гражданская война укрепляет позиции Троцкого для наследования Ленину. Так оно и было, вне сомнения. Старому революционеру можно было уже умереть, будучи прославленным. Если он остался в живых после Каплан, то он не вышел живым после тайного процесса для насильственного прекращения, его жизни, которому он был подвергнут». [21] Ось вона, більшовицька мораль!

Ви пишете: «Это им, моим соотечественникам, стреляли в спину ОУНовцы».

Наші повстанці в спину не стріляли. Вони стріляли так, як стріляють у бою. У спину стріляли ваші люди, якщо їх можна назвати людьми. Ви — генерал, і далебі, знаєте наказ № 227 про заснування «заградотрядов». Вони були створені для того, щоб стріляти в спину фронтовикам! І ваші в спину розстрілювали не просто окремих солдат, а цілі батальйони!!!

І не може бути, щоб Ви цього не знали. А якщо знаєте, то замовчуєте, знову лукавлячи. Про це свідчить Ваш колишній начальник —

Відгуки про книгу Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні - Левко Лук'яненко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: