Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій
Український композитор, хоровий диригент і громадський діяч Ярослав Ярославенко (справжнє прізвище Вінцковський) народився 30 березня 1880 року в Дрогобичі. Його батько – професор Львівської гімназії, український письменник і громадський діяч Дмитро Вінцковський народився на Тернопільщині. Про нього в одному з листів згадав І. Франко як про одного з тих товаришів, які допомогли йому прилучитися до літературної діяльності. Ярослав від природи був обдарованою дитиною і мав потяг до творчості. У 1886 р. пішов навчатися до української школи у Львові й показував відмінні успіхи в навчанні. Вже у 1889 р. почав брати уроки гри на фортепіано, але через два роки через відсутність коштів у батьків змушений залишити ці заняття.
З 1892 р. майбутній композитор брав уроки музики у професора Мар’яна Пігня – вивчав гру на фортепіано, техніку хорового та вокального співу. Одночасно навчався в гімназії.
Восени 1898 року Ярослав вступив на інженерний відділ львівської політехнічної школи, де успішно навчався і в 1904 році отримав диплом інженера шляхів. Одночасно навчався у Львівській консерваторії (1898–1900), а ще був активним учасником громадського життя.
У 1894 р. у Галичині виникло спортивне товариство «Сокіл». 27 жовтня 1898 року Я.Вінцковський вступив до нього. В 1900 р. разом зі своїм вчителем Г.Врецьоною ввійшов до складу старшини товариства. Будучи писарем «Сокола», вів ретельний облік засідань старшини товариства, реєстрував навіть запізнення. Відомо, що він вносив між старшину українські настрої, наприклад, почав писати протоколи без російського «ы» та твердих знаків. А ще він був вчителем у школі вправ, де навчав дітей спортивних ігор. Серед його учнів у цій школі в 1900 р. були діти І.Франка – Тарас, Петро та Андрій.