Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

Під час переходу фронтів курені ВО "Вінниця" і ВО "Умань", відступаючи на Волинь, вступили в відверті великі бої з "заградітєльними отрядами НКВД" большевицьких фронтових військ (великі бої в Гурбенських лісах) і в важких тримісячних боях понесли надзвичайно важкі втрати. Важкі втрати понесли й курені ВО "Холодний Яр" і тому після смерти командира полк. Батька (загинув 10. червня 1944 р.) групу УПА-Південь постановою Головного Командування УПА розформовано. На теренах, де діяла УПА-Південь, залишились в районах великих лісів лише невеликі відділи УПА, а решту уцілілих частин УПА-Південь включено в УПА-Північ, згл. в УПА-Захід.

УПА-Схід

Основи для повстанських відділів УПА-Схід повинні були покласти військовики - члени Середньої та Північної Похідних груп ОУН. Та члени обох цих груп лише в невеликій кількості добилися до місць свого призначення, впавши вже в перших місяцях жертвою масових арештів і розстрілів, що їх переводило гестапо. Крім цього, цей терен був весь час надто близько фронту. Тому УПА-Схід так і не вспіла набрати таких остаточних форм, як три інші групи. Окремого командування для УПА-Схід не створено. На цьому терені діяли і діють лише поодинокі повстанські частини, про які, в додатку, ми маємо сьогодні ще надто мало документального матеріялу.

Літом 1943 р. вирушив з Пустомитських лісів в рейд на північно-східні українські землі з частиною свого загону к-р Еней (УПА-Північ, ВО "Заграва"). Він дійшов через Коростень до Малинських лісів і задержався тут аж до пізньої осені, коли на візвання Командування УПА-Північ мусів повернутися на Волинь. Деякі відділи з загону Енея перейшли Дніпро й осілись у чернігівських лісах. Після повороту Енея, на просторі Коростень-Чернігів залишились частини куреня Верещаки та Евгена.

Весною 1944 р. вирушає на схід, перейшовши в північній Житомирщині фронт, курінь Дороша з загону Енея.

Але, у звідомленнях командирів загону Енея з рейду літом 1943 р. говориться про те, що на теренах північної Київщини та на Чернігівщині вони зустрілись з діючими вже там місцевими відділами українських повстанців. Та докладніших даних про них покищо немає.

УПА-Захід

На терені Галичини вже в 1942 р. розрослись боєві групи ОУН в Українську Народню Самооборону, УНС. Назва стала популярною і хоч з моментом створення УПА, УНС влилась в рямці УПА, то вживання назви УНС залишилась аж до кінця 1943 р.

Причиною цього була, насамперед, особлива політико-психологічна атмосфера, яка панувала в той час в Галичині. Деякі галицькі середовища, іменно, розвинули були сильну пропаганду проти українського революційно-визвольного руху, переконуючи український загал, ніби-то революційні дії ОУН провокують німців до протиукраїнських виступів. Тому, з пропагандивних мотивів, підкреслювання самооборонного характеру збройних дій українського підпілля на терені Галичини мало особливе значення.

Та під кінець 1943 р. ситуація вже й під цим оглядом дозріла і від перших днів 1944 р. назва УНС зникає зовсім, щоб зробити місце загальній назві УПА-Захід.

Те саме сталось і зі збройним підпіллям на Буковині, що теж до кінця 1943 р. носило свою назву Буковинська Українська Самооборонна Армія, БУСА, ставши після цього частиною УПА-Захід. Командиром БУСА був Луговий. Організацією УНС та переходом її на УПА-Захід керували члени ГВШ - Головного Військового Штабу УПА: полк. Лицар (Олекса Гасин) на терені Карпат, а на терені Львівщини й Тернопільщини полк. Шелест (Василь Сидор), який став теж Командиром УПА-Захід.

В час переходу фронтів стан УПА-Захід був такий:

Командир УПА-Захід: полк. Шелест-Вишитий (Василь Сидор), Шеф Штабу: сотн. В. Хмель.

1. ВО "Лисоня": Командир - майор В. Грім. // Курені:

"Холодноярці" (к-р Град), "Бурлаки", "Лісовики", "Рубачі" (к-р Чугайстир), "Буйні", "Голки".

2. ВО "Говерля": Командир - Степовий, від березня 1945 р. Хмара. // Курені:

"Буковинський" (к-р Лісовий) // сотні: "Авангард" (к-р Павленко), "Сірі Вовки" (к-р Бистрий), "Бояри" (Боярин)

"Перемога" (к-р Недобитий) // к-ри сотень: Підгірський, Дорошенко, Хмара.

"Гайдамаки" (к-р Рен) // сотні: "Сурма", "ім. Богуна", "ім. Гонти".

"Гуцульський" (к-р Тиса) // сотні: "Черемош", "Чорногора", "Говерля".

"Карпатський" (к-р Козак) // сотні: "Березівка", "Трембіта", "ім. Колодзінського".

3. ВО "Чорний Ліс", Командир: полк. Різун-Грегіт (Микола Андрусяк). // Курeнi:

"Смертоносці" (к-р Чорний), "Підкарпатський" (к-р Прут), "Дзвони" (к-р Хмара),

"Сивуля" (к-р Іскра), "Довбуш" (к-р Гамалія), "Бескид" (к-р Довбуш), "Месники" (к-р Благий).

4. ВО "Маківка", Командир: майор Козак. // Курeнi:

"Льви" (к-р Н.), "Булава" (к-р К.), "Зубри" (к-р Прут), "Летуни" (к-р Летун),

"Журавлі" (к-р Г.), "Бойки, ім. Хмельницького" (к-р Грузин), "Басейн" (к-р Тараско).

5. ВО "Буг", Командир: полк. Вороний. // Курeнi:

"Дружинники" (к-р Черник), "Галайда" (к-р Ем), "Кочовики" (к-р Штиль),

"Переяслави" (к-р Бриль), "Тигри" (к-р Ромко), "Перебийніс" (к-р Шумський).

6. ВО "Сян", Командир: Орест. // Курені:

"Вовки" (к-р Ягода-Черник) // сотні: "Вовки І" (к-р Карпо), "В. ІІ" (к-р Дуда), "В. ІІІ" (к-р Багряний).

"Месники" (к-р Залізняк) // сотні: "Месники І" (к-р Шум), "М. ІІ" (к-р Біс, Баглай), "М. ІІІ" (к-р Ярий), "М. ІV" (к-р Туча), "М. V" (к-р Калинович).

Курінь Рена (к-р Рен) // сотні: 1. Бурлаки, 2. Веселого, 3. Іскри.

Курінь Евгена (к-р Евген)

7. Курені окремого призначення:

"Сіроманці" (командир Яструб), "Полтавці" (к-р Максим), "Чорноморці" (к-р Сич).

Після переходу фронтів, зокрема в час великих боїв на Закерзонні 1946-1947 рр., в ВО "Сян" діяли "відділи УПА" величиною по 130-180 бійців:

1. ТВ (Тереновий Відтинок) "Лемко", к-р майор Реню // Відділи: Бурлаки, Громенка, Хріна (120 людей),

Мирона (120 людей), Ластівки, Стаха, Бурого, Біра, Дідика, Бродича, Семена, Крилача, Орського.

2. ТВ "Бастіон" (Перемищина), к-р майор Залізняк: був курінним у Ярославщині. // Відділи:

Хоми, Байди, Чорного, Осипа, Черника, Нечая, Зруба.

3. ТВ "Данилів" (Холмщина), к-р сотник Б. // Відділи:

"Вовки І", к-ри: Крапка, † в лютому 1946, Кропива † 13. 5. 1946, Яр † в серпні 1947 р.

"Вовки ІІ", к-ри: Лис, Дуда † в сепні 1947.

"Вовки ІІІ", к-ри: Зірка † в лютому 1946, Гайда † 28. ІІ. 1946, Давид † в серпні 1947 р.

"Галайда ІІ", к-ри: Куліш, Ворон.

"Кочовики", к-р: Штиль.

Після реорганізації на відділи УПА в районі Карпат і Підкарпаття в рр. 1947-48 діють віділи: Авангард, Басейн, Березинський, Березівський, Бистрі, Бистриця, ім. Богуна, Булава, Вершники, ім. Вітовського, Гуцули, ім. Гонти, Дзвони, Дністер, Довбуш,