Українська література » Публіцистика » Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

Читаємо онлайн Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук
член УПА при вступі приймав (як колись, за козацьких часів), видумане прізвище, зване псевдо. Це було конечним, щоб не наражувати на небезпеку жорстоких переслідувань окупантом членів рідні. Зрозуміло, що багато псевд повторялося (наприклад: в УПА-Північ в 1942 р. було трьох Остапів: Остап - військовий референт Краєвого Проводу ОУН ПЗУЗ і командир першого відділу УПА; Остап - господарський референт Командування ВО "Заграва" і Остап - культ.-освітній референт ВО "Турів" ).

Надзвичайно важливою справою для УПА було запілля, яке несло на своїх плечах основний тягар прохарчуванна УПА, розвідки й безпеки та спрямовування охотників в ряди УПА. Запіллям є поширена сітка революційної ОУН, яка має в кожній українській місцевості свою клітину. ОУН має також свою зовсім окрему сітку й окрему організаційну структуру, - Українські Землі, у проводі яких стоїть Провід ОУН на Рідних Землях, поділяється на Краї з Краєвими Проводами (наприклад: Львівський Край, ЛК, з Краєвим Проводом, КП ОУН ЛК); Край ділиться на округи, округа на надрайони, надрайони на райони, а район на станиці і кущі. Все ж таки, будучи до певної міри адміністративним апаратом УПА, ОУН - від Проводу ОУН на Рідних Землях аж до найнижчої клітини - тісно пов'язана з сіткою УПА. І так - господарський референт кожної частини УПА мусить бути все в безпосередньому організаційному контакті з господарським референтом ОУН відповідної клітини; Служба Безпеки ОУН є одночасно Службою Безпеки УПА: оргмоб (організаційно-мобілізаційний) відділ Штабу УПА має свою мережу в усіх клітинах ОУН згори аж до низу. Подібно мається теж з іншими референтурами. Для кращої співдії обох формацій революційно-визвольної боротьби широко практикується персональну сполуку відповідних постів ОУН і УПА: Головний Командир УПА був весь час одночасно Головою Проводу ОУН на Рідних Землях; Командир УПА-Північ - одночасно Краєвий Провідник ОУН ПЗУЗ; Командир УПА-Захід - одночасно Краєвий Провідник ОУН КК. Це, очевидно, не є правилом, бо ж в УПА є й нечлени ОУН, які, тим самим, займаючи високі пости в УПА, не можуть однак займати ніяких постів в ОУН.

Особливо тісне пов'язання УПА й ОУН приходить з моментом повороту большевиків у зв'язку з переходом до нових форм боротьби. Перед розгорненням широкої збройної боротьби УПА, діяли (про що була згадка в першій частині нашої праці), боєві групи ОУН, розростаючись шляхом приєднання до тієї боротьби й нечленів ОУН в відділи Української Народньої Самооборони. Основною прикметсю боєвих груп ОУН та відділів УНС, яка відрізняла їх від відділів УПА було те, що їхні члени жили й працювали, як звичайні "цивілі" і тільки на поклик свого командування брали заховану зброю до рук, щоб виконати визначене боєве завдання і знов розійтись домів. До таких форм боротьби було постановлено перейти після приходу большевиків, і в зв'язку з цим вже напередодні приходу большевиків твориться на взір колишніх відділів УНС - Самооборонні Кущеві Відділи, СКВ.

СКВ повстають шляхом скріплення клітин ОУН боєздатним елементом УПА, який прикріплюється до визначеної місцевости, коли можливо, то як легальних мешканців, а якщо це неможливе, то як підпільників, що живуть постійно нелегально. Вже до творення СКВ в кожнсму селі було 10-30 осіб, зв'язаних якимись функціями, звичайно адміністративного характеру, з УПА. Були це члени й нечлени ОУН. З наближенням большевиків, особи менше випробувані в важкій, революційній праці звільняється від дальшої праці, а за те скріплюється кожну станицю боєздатним елементом з рядів УПА. 4-7 станиць становили саме такий СКВ, Самооборонний Кущевий Відділ, що був адміністративною одиницею збройного підпілля, спроможною діяти самостійно.

СКВ числив 30-50 люда, тобто 3-4 рої. В проводі СКВ стоїть Провід СКВ, що в його склад входять: кущовий, який керує цілістю революційно-збройної боротьби на даному терені, військовик, званий теж командир СКВ, який є заступником кущового, завідує всіми військовими справами терену дій СКВ і командує СКВ під час боєвих дій, господарник, пропагандист, референт СБ (служби безпеки) і референтка УЧХ (Українського Червоного Хреста). Боєве ядро СКВ становить боївка СКВ. Кущовий, член ОУН, підлягає ступнево вищому провідникові ОУН; командир СКВ, член або нечлен ОУН, підлягає оргмобові (організаційно-мобілізаційному відділові ГВШ) УПА. Збройні акції переводить СКВ самостійно, разом з іншими СКВ, або з відділом чи відділами УПА, в останньому випадку під командуванням командира даного відділу УПА.

В відношенні до відділів УПА, СКВ дбає про їх прохарчування й постачання одягу, організуючи звичайно в окремих лісових криівках харчеві й одягові магазини ще до приходу відділу УПА туди, виконує функції зв'язку і переймає під свою опіку ранених і хворих бійців УПА. Раненими і хворими опікуються безпосередньо станиці УЧХ, які крім цього займаються суспільною опікою, піклуються вдовами і сиротами по поляглих бійцях УПА та членах підпілля.

Організаційну форму СКВ випробувано вперше зараз після приходу большевиків на Поліссі. Вона вповні виправдала себе і скоро вся Волинь, а далі й Галичина, Буковина й Закерзоння вкриваються сіткою СКВ. Таким способом розв'язано насамперед складне питання прохарчування бійців УПА і - утруднено ворогові поборювання УПА й підпілля та закріплювання большевицької окупації. Завдяки СКВ стало можливим організувати майже в кожній місцевості негайні оборонні збройні акції та наносити ворогові зовсім несподівано болючі удари. При організаційній справності підпілля, невеликий відділ, чи підвідділ УПА, з'явившись в якійсь околиці, спираючись на СКВ, в випадку потреби - розростається за одну ніч в сильну боєву частину і, перевівши визначену акцію знов маліє, щоб так зручно просмикуватись крізь ворожі застави.

Всією діяльністю УПА керує Головне Командування УПА, тобто Головний Командир УПА, заступник Головного Командира УПА і ГВШ, Головний Військовий Штаб, в проводі якого стоїть Шеф Головного Військового Штабу УПА, або коротше Шеф Штабу УПА.

ГВШ складається з таких відділів: 1. організаційно-мобілізаційний, званий теж у певному періоді оперативним; 2. розвідчий;

3. господарчий; 4. вишкільний; 5. пропагандивний; 6. політ.-виховний.

Групами командують Командири груп, отже: Командир УПА-Північ; Командир УПА-Південь; Командир УПА-Захід і Командир УПА-Схід, при співпраці Заступника Командира і КВШ, Краєвого Військового Штабу. Структура КВШ тотожна зі структурою ГВШ. Паралельну побудову мала й Команда ВО, Воєнної Округи.

Штаб куреня становили: командир куреня, його заступник, адютант курінного к-ра, виховник і нач-лікар або нач-медсестра. Такий склад мала й команда сотні.

* * *

Все вище сказане про структуру УПА це, так сказати б, формальний скелет; як же ж, в цьому відношенні, виглядала й виглядає жива УПА?

Щоб дати відповідь на це питання, треба розглядати розвій і стан кожної із чотирьох груп

Відгуки про книгу Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: