Українська Повстанська Армія 1942-1952 - Петро Мірчук

7. Українська воєнна доктрина, опираючись на аналізі духових прикмет українця, історичній традиції, геополітичних умовинах України та узгляднюючи воєнні модерні засоби, має дати українській Армії своєрідну стратегію й організацїю, які в свою чергу дадуть змогу якнайкраще використати всю силову натугу Української Нації.

8. Весь порив великих ідей українського націоналізму та вся сила динаміки Української Революції знайде своє втілення в українській революційній армії, яка повстане в боротьбі цілого озброєного народу, дасть йому силу й перемогу та понесе ідеї Української Революції, - свободи народів, поза межі Рідної Землі."

У виконанні цих постанов повстає КВШ - Краєвий Військовий Штаб ОУН під керівництвом майора Перебийноса (Дмитра Грицая), військового референта Проводу ОУН; після його арештовання весною 1943 р. керівництво ВКШ переймає майор Тур (Роман Шухевич), що саме тоді утік з німецької тюрми.

Членами КВШ, згл. керівниками поодиноких його відділів були: 1. Організаційно-мобілізаційний відділ: майор Лицар (Ол. Гасин); 2. розвідчий - Вейс; 3. господарчий - Чорнота; 4. вишкільний - майор Вадим (Степан Новицький, що вживав теж псевд: Спец і Степ); сотн. Вишитий-Шелест (Василь Сидор); полк. В. Євтимович; пор. М. Д. 5. пропагандивний - Стояр (Ярослав Старух); Шаблюк-Шугай (Йосип Позичанюк); 6. політ-виховний - пор. М. Д.; Павленко (Р. Волошин); 7. співробітники: Батько (О. Грабець); В. Коваль; проф. Л. Ш.; Омелько.

У зв'язку з організуванням УПА на Поліссі й Волині й УНС в Галичині, осінню 1942 р. цей КВШ - Львів переіменовується на ГВШ - Головний Військовий Штаб і організуеться ще два КВШ: Карпатський КВШ для галицької УНС і Волинський КВШ для УПА (Північ).

В вересні 1943 р. приходить формальне відділення Головного Командування УПА від Проводу ОУН. ГВШ ОУН перемінюється в ГВШ УПА і твориться пост Головного Командира УПА, що його в ранзі підполковника і під новим псевдом Тарас Чупринка обіймає Роман Шухевич, підвищений постановою Української Головної Визвольної Ради з 9. лютого 1946 р. до ступня генерала, з датою старшинства від 22 січня 1946 р. Волинський КВШ ОУН стає Штабом УПА-Північ, що його очолює ген. Гончаренко (Леонід Ступницький), а Карпатський КВШ ОУН - в січні 1944 р. - Штабом УПА-Захід, під керівництвом майора Вадима.

Все це було формальною легалізацією стану, що фактично існував вже від весни 1943 р.

Фактичне керівництво всієї УПА від весни 1943 р., а дещо пізніше й формальне, опинюється в руках трійки, що її становлять: Головний Командир УПА полк. Тарас Чупринка, Командир Запілля Павленко (Ростислав Волошин) і політичний керівник УПА Шаблик-Шугай (Йосип Позичанюк). (Характеристичне, що за територіяльним походженням вони: Шухевич - галичанин, Волошин - волиняк, Позичанюк - наддніпрянець).

Шефом Штабу УПА був, очевидно, від моменту переміни ГВШ ОУН на ГВШ УПА та створення посту Головного Командира УПА - керівник ГВШ, що ним став знов майор Перебийніс, визволений боївкою ОУН з німецької тюрми. Та формально пост Шефа Штабу УПА встановлено щойно на початку 1945 р. після смерти ген. Перебийноса (в ранзі генерала від 1 листопада 1945 р.), пост Шефа Штабу УПА обняв на початку 1946 р. - тоді майор, а від 22 січня 1948 р. полковник Лицар (Олександер Гасин). По смерти полк. Лицаря в липні 1949 р., в. о. Шефом Штабу УПА став майор В. Сокіл.

Надсподівано скорий ріст УПА дуже загострив питання старшинських кадрів взагалі, вже в перших місяцях існування УПА. Зрозуміло, що за законом кожної революційної армії, старшинські пости в УПА обсаджувано не за формально-фаховими кваліфікаціями, а відповідно до виявлених прикмет характеру та здібностей. Та це не розв'язувало питання фахових кваліфікацій. Військові вишколи, організовані й переводжувані ОУН, давали загальне, елементарне військове знання, не вистарчаюче однак для вишколення фахових старшин. А кількість старшин, що прийшли з Українського Легіону, та колишніх старшин ЧА та польської армії була абсолютно не вистарчаюча. Тому вже в 1943 р. на Волині і в Карпатах організуються Старшинські Школи УПА.

Командиром першої Старшинської Школи УПА на Волині був майор Поль-Польовий, командиром старшинської школи УПА-Захід - майор Хміль. Волинська Старшинська школа УПА-Північ випустила до весни 1944 р. два старшинські та три підстаршинські турнуси, Старшинська Школа УПА-Захід - два старшинські й два підстаршинські турнуси. Разом, - враховуючи теж підстаршинські школи при різних ВО, - Старшинські Школи УПА вишколили до весни 1944 р. ок. 2.000 старшин і ок. 3.000 підстаршин.

Весною 1944 р. обидві Старшинські Школи злучено в одну Старшинську Школу УПА "Олені" в Карпатах. Командиром її став майор Польовий. Школа "Олені" перевела два старшинські курси, - перший від 1 березня до 18 липня 1944 р. і другий від 20 липня до листопада 1944 р. На обох курсах вишколювалось по ок. 500 курсантів, в тому око 225 кандидатів на старшин і 275 кандидатів на підстаршин.

Майор Поль-Польовий, Командир Старшинської Школи УПА-Північ і, опісля, об'єднаної Старшинської Школи УПА "Олені", належав, як це ми вже згадували на іншому місці, до партійно-політичного середовища полк. А Мельника. Нав'язуючи до того він, за відомом і згодо~ Головного Командування УПА, пробував притягнути до участи в Старшинській Школі УПА та в УПА взагалі, - згадане середовище. Його ініціятива зустрілась з піддержкою члена ПУН-у Ольжича-Кандиби, який прислав вкоротці до Старшинської Школи УПА кільканадцять замітніших членів групи полк. А. Мельника. На жаль, становище Ольжича-Кандиби ПУН не схвалив. Коротко після цього, Ольжича-Кандибу арештувало гештапо "за зв'язок з бандерівцями" і закатувало його в казематах концтабору Саксенгаузен.

Викладачами в Старшинській Школі УПА-Північ були: сотник Босий, майор Лісовий, майор Степовий, майор Кацо і майор Гамалія. Сотник Босий, галичанин, б. старшина українського Легіону, майор Лісовий, Степовий і Гамалія - наддніпрянці. б. старшини Червоної Армії, майор Кацо - осетинець, б. старшина ЧА. Духовником школи був о. д-р Рафаїл.

Викладачами об'єднаної Старшинської Школи УПА "Олені" були: сотник Береза, наддніпрянець, (подібно як і майор Степовий) б. викладач старшинської школи ЧА, автор знаменитого підручника основ партизанки; майор Степовий і майор Кацо, що перейшли зі Старшинської Школи УПА-Північ; пор. інж. Крутий, наддніпрянець, б. старшина технічних частин ЧА; сотник Ярема (Остап Линда), старшина Легіону; політвиховник Руслан і керівник розвідки Ждан. Ад'ютантами Командира Школи були пор. Зміюка (Вітовський) і пор. Ткачук. Лікарами школи "Олені" були - д-р Максимович і д-р Кум, по національності, - як і лікар школи УПА-Північ, - жиди. На курсах викладалось: основи партизанки, тактика,