Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича - Данило Борисович Яневський

Омелюсік Микола («Поліщук») (1889–1970), народився на Поліссі. Учасник І Світової війни. У 1917–1920 рр. — в армії УНР. Після 1945 р. емігрував до США. Помер у м. Філадельфія (штат Пенсільванія, США).

Медвідь Михайло («Карпович», «Кременецький», Чуч-кевич» та ін.) (1913 або 1914–1945), нар. в м. Тисмениця (сучасна Івано-Франківська обл.). Даних про походження та освіту не виявлено. Член ОУН із 1933 р. Неодноразово був заарештованим за націоналістичну діяльність.

У 1941–1943 рр. — військовий референт ОУН, співорганізатор, начальник штабу УПА-Північ. Загинув у бункері біля с. Девятники (Львівська обл.) при спробі захоплення його в полон.

Осьмак Кирило («Марко Горянський») (1890–1960), народився в м. Шишаки (сучасна Полтавська обл.). 1916 р. закінчив Московський сільськогосподарський інститут. Під час І Світової війни служив у Всеросійському земському союзі. У 1917–1918 рр. — член Української партії соціалістів-революціонерів та Української Центральної ради.

З 1925 р. — співробітник Всеукраїнської академії наук. 1928 р., 1930 р. та 1938 р. його було засуджено до ув’язнення та заслання за «контрреволюційну діяльність». У 1941–1943 рр. — член Української Національної Ради в Києві.

Позичанюк Йосип («Шаблюк», «Устим», «Чубенко» та ін.). (1911 або 1913 р. — 1945), народився в с. Дашів (сучасна Вінницька обл.) у селянській сім’ї. Навчався в Ніжинському пе-дадогічному ін-ті. Член ЦК ЛКСМУ З 1939 р. — учасник підпілля ОУН. 1941 р. заарештований у Києві. Втік із примусових робіт (за іншими даними — з «Освенціму») за нез’ясованих обставин. Редактор часописів «За самостійну Україну», «За Українську Державу». Загинув у бою. Похований у братській могилі на цвинтарі с. Юшківці (Львівська обл.).

Полідович (Палідович) Михайло («Карпатський» та ін.) (1914–1944), народився в м. Миколаїв (сучасна Львівська обл.). Навчався у Львівській гімназії та торгових курсах. Член ОУН. Його було заарештовано та засуджено за націоналістичну діяльність. 1940 р. — референт пропаганди ОУН на Німеччину. 1941 р. — член крайового проводу на «Західноукраїнських землях». Головний редактор часопису «Ідея і Чин».

Загинув у бою. Похований у м. Миколаїв.

Прокоп Мирослав («Володимир», «Орлович», Вировий» та ін.) (1913–2003), нар. в м. Перемишль (сучасна Польща). Закінчив Перемишльську гімназію, навчався в Берлінському, Мюнхенському таУкраїнському Вільному ун-тах, доктор права (1949 р.). Член ОУН. 1934 р. був засуджений до 7-ми років ув’язнення за націоналістичну діяльність, звільнений за амністією 1937 р. До 1939 р. — редактор «Студентського вісника» та «Української пресової служби». 1941 р. був заарештований німцями, звільнений за нез’ясованих обставин. 1942 р. — референт пропаганди. 1943 р. — редактор часопису «Ідея і Чин». У 1944–1949 рр. — в еміграції в Німеччині. Член 34 ОУН та Проводу 34 ОУН. До 1983 р. — член Закордонного представництва УГВР, у 1983–1987 рр. — голова УГВР. У 1952–1981 рр. — очіль-ник дослідно-видавничої асоціації «Пролог». У травні 2003 року обраний почесним членом НТШ-А та УВАН. Помер 7 грудня 2003 року в Нью-Йорку, США. Похований на українському цвинтарі Бавн-Брук (штат Нью-Джерсі, США).

Равлик Іван (дату та місце народження, походження та освіту встановити не вдалося.) 1936 р. засуджений до 5 років ув’язнення на «Львівському процесі ОУН». Звільнений німцями. Після 1940 р. — заступник референта Служби Безпеки ОУН(б). Розстріляний німцями у Львові на початку 1942 р.

Ребет Лев — Роман (1912–1957), нар. в м. Стрий (сучасна Івано-Франківська обл.) в сім’ї поштового службовця. З 1927 р. — член УВО, з 1929 р. — член ОУН. Закінчив юридичний факультет Львівськогоунівер-ситету. Неодноразово його заарештовували за націоналістичну діяльність. У 1934–1938 рр. — провідник крайової екзекутиви ОУН на території сучасної Західної України. Заарештований німцями 12 липня 1941 р. До грудня 1944 р. — в’язень концтабору Аушвіц. Після звільнення виїхав до Мюнхена, очолював ОУН(с-д). 1948 р. — співініціатор і співоргані-затор створення ОУН («революційної»), т. зв. «двійкарі». З 1950 р. — голова Закордонного Представництва УГВР. Доктор права (УВУ, 1949 р.), професор (УВУ, 1954 р.). Убитий терористом-агентом КДБ. 2010 р. перепохований на Личаківському цвинтарі (Львів).

Старух Ярослав («Стяг», «Ярлан», «Стояр») (1910–1947), нар. в с. Золота Слобода (сучасна Тернопільська обл.), закінчив гімназію в Бережанах, «вивчав право» у Львівському ун-ті. Член ОУН із 1931 р., неодноразово його заарештовували за націоналістичну діяльність. 1939 р. засуджений до 13 років ув’язнення, звільнений німцями. У жовтні 1939 р. — червні 1941 р. — секретар Українського центрального комітету, сформованого у Кракові ОУН під проводом А. Мельника. Учасник «Збору» ОУН у Кракові. У 1942–1943 ув’язнений німцями, звільнений «засобами СБ ОУН». У 1943–1945 рр. — працівник референту-ри пропаганди ОУН(б). Загинув у бою біля м. Любашів (Польща).

Стахів Володимир (1910–1971), нар. в Перемишлі (сучасна Польща). Навчався у Берліні. Учасник Краківського Збору. Заарештований німцями 29 вересня 1941 р. Інтернований у бараці «Z». Після 1945 р. жив у Мюнхені, член 34 ОУН та ЗП УГВР.

Степаняк Михайло («Сергій», «Лекс») (1905–1944), нар. в с. Дзви-няч (сучасна Львівська обл.). Випускник юридичного факультету Львівського ун-ту. До 1939 р. заарештовувався за комуністичну діяльність. У 1939–1941 рр, — член ОУН, у 1941–1943 рр. — крайовий провідик «Західноукраїнських земель». 1944 р. потрапив у полон, 1947 р. засуджений до кари на смерть із заміною на 25 років каторжних таборів. Звільнений 1961 р. Похований на цвинтарі с. Дзвиняч.

Стецько Ярослав («Карбович») (1912–1986), нар. в Тернополі. У1929— 1934 рр. вивчав юриспруденцію та право у Краківському та Львівському університетах. Член УВО та ОУН. У 1934 р. засуджений за націоналістичну діяльність до 5 років ув’язнення, звільнений німцями (за іншими даними — за амністією). Співініціатор Краківського збору ОУН, на якому обраний заступником Бандери. Заарештований німцями в липні 1941 р., інтернований у бараці «Z». Після звільнення жив у Мюнхені. З 1946 р. — президент Антибольшевицького Блоку Народів. Із 1968 р. — голова ОУН(б).

Ступницький Леонід («Гончаренко») (1892–1944). Учасник І Світової війни, в 1919–1920 рр. — в армії УНР. 1941 р. — в штабі УПА «Поліська Січ». Із травня 1943 р. — начальник штабу БО «Заграва» та штабу УПА-Північ. Загинув у бою біля с. Дермань Здолбунівського р-ну Рівненської обл.

Турковський Василь («Петрович», «Павло»), нар. в