Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР - Вахтанг Теймуразович Кіпіані
В зазначеному листі автор в чорних фарбах змальовує своє життя після повернення до Києва, згадує про Миколу Горбаля, який нібито «цинично обвинен в изнасиловании». В цілому за своїм змістом документ ідейно-шкідливий.
61. Подвійний аркуш білого нелінованого паперу розміром 30 × 42 см з рукописним текстом, винонаним барвником фіолетового кольору, що починається зі слів: «Існує тільки дві форми контактування народу з урядом…» і закінчується словами: «…субстанційну народність не зникає».
В зазначеному документі автор з антирадянських позицій зводить злісні наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад, паплюжить демократичні основи нашої країни, намагається посіяти недовір’я в народі до Радянської влади та Уряду.
Так, в документі твердиться, що нібито «Існує тільки дві форми контактування народу з урядом: відверта боротьба (в усіх можливих її проявах) і відкрита полеміка». Кожна людина, за словами автора, «неминуче стоїть перед цією дилемою, бо третього не дано». Автор документа намагається довести, що «сила урядової влади» начебто «прямо пропорційна обезвладнюванню кожної людини», а право є «цензуровані державою біологічні людські здатності й спроможності» та «різноманітні форми її життевиявлення».
Поряд з цим наклепницьки стверджується, що в нашій країні нібито «той, хто не згоден з урядом, є ворогом … свого народу», а Радянська влада начебто «стала фетішем, молохом, поганським богом, будь-яка данина для якого не є завеликою».
62. Аркуш білого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним фіолетовим барвником, що починається зі слів: «Існує тільки дві форми…» і закінчується словами: «…земної місії Людини». Текст являє собою частину ворожого документа, описаного в попередньому пункті цього протоколу.
63. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним барвником синього кольору, що починається зі слів: «До Прокуратури УРСР. 23 жовтня ц. р. за таємничих…» і закінчується словами: «…Василь Стус, учасник Українського правозахисного руху. Київ-179, вул. Чорнобильська, 13-а, кв. 94, 18.11.79 р.».
Документ являє собою заяву Василя Стуса до Прокуратури УРСР від 18 листопада 1979 року, в якій він виступає на захист Миколи Горбаля, притягнутого до кримінальної відповідальності за замах на зґвалтування і разом з цим з ворожих нашому суспільству позицій зводить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Зокрема, наклепницьки твердить, що радянські «репресивні органи» нібито «вдаються до брутальних способів розправи і дискредитації людей», а влада начебто «може заарештувати будь-яку людину, за будь-яким звинуваченням, якщо тільки громадська позиція людини чимось недогідна владі». Автор заяви намагається довести, що в нашій країні нібито існує «свавілля» і «беззаконня», зневажаються права людини, проводиться «практика репресій» і «масової деморалізації людей», а «будь-який захист людської недоторканності з боку закону уже відсутній».
64. Аркуш білого нелінованого паперу стандартного формату з рукописним текстом, виконаним російською мовою барвником синього кольору. Текст починається зі слів: «Уважаемый Андрей Дмитриевич [Сахаров], я тяжело переживаю…» та закінчується словами: «…Василь Стус, участник Украинского правозащитного движения. Киев-179, ул. Чернобыльская, 13-а, кв. 94. 18.11.79 г.» і являє собою лист Стуса до Андрея Дмитриевича.
В листі автор сповіщає, що «на Украине, кроме М. Горбаля, арестованы Василь Стрильцив и Петр Розумный» і наводить повний текст у перекладі на російську мову своєї заяви від 18 листопада 1979 року до Прокуратури УРСР, в якій зводяться наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний та суспільний лад. Названа заява детально описана в попередньому пункті цього протоколу.
65. Три аркуші жовтого нелінованого паперу з загального зошита розміром 21,5 × 29,4 см з рукописним текстом, виконаним барвником синього кольору російською та українською мовами, що починається на першому аркуші зі слів: «Памятка украинского борца за волю…» та закінчується словами: «…кожного села, містечка, району». На другому аркуші текст являє собою перероблений варіант початку тексту, виконаного на першому аркуші, і починається зі слів: «Пам’ятка для укр. борця за справедливість…» та закінчується словами: «…заздалегідь продубльовано створені багатоешеловані». На третьому аркуші написано тільки один пункт до документа «Пам’ятка украинского борца за волю», зокрема: «на випадок арешту подбай про своїх рідних, які залиш-ся у матер. скруті, подбай про те, щоб тебе міг заступити твій товариш, який продовжить твою роботу». На зворотньому боці цього аркуша простим олівцем виписані окремі дні з календаря за «квітень-травень», які співпадають з числами квітня-травня 1980 року.
Зазначений документ «Памятка украинского борца за волю» за своїм змістом є відверто ворожим. В ньому автор з антирадянських позицій зводить злісні наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад, викладає конкретну програму боротьби з існуючим в нашій країні ладом, обстоює необхідність створення так званої «незалежної України», дає рекомендації по проведенню антирадянської діяльності та радить, як повинен діяти і поводити при цьому себе «український борець за справедливість».
Зокрема, в документі наклепницьки твердиться, що Україну нібито тримають «в колон. ярмі шляхом страшного терору, геноциду, нищення найкр. синів України», і при цьому автор закликає до боротьби з Радянською владою шляхом створення «широкої мережі правозахисних об’єднань» на платформі забезпечення незалежної України; «організації випуску періодичних журналів типу “Укр. вісника” і т. д.».
«Така програма» боротьби, за словами автора, «розрахована на довгі роки», але передусім «необхідно добре зміцніти, створити численні місцеві правові осередки, інформац. — пропаганд. групи на місцях, аби перейти до випуску Укр. політ. хроніки».
Виправдовуючи антирадянську, антинародну діяльність бандитів ОУН-УПА, автор цього документа називає її «національно-визвольним рухом» і пропонує: «На зах. — укр. землях у кожному селі треба складати картотеки тих, що загинули в роки нац. — визв. повс., — учасників ОУН і УПА, потрібна політ. історія кожного села, містечка, району».
Разом з цим в документі даються конкретні поради щодо конспірації при проведенні ворожої діяльності і на випадок арешту. Так, автор наказує: «Коли ти став на шлях опору, знай, що карні сили тебе вже помітили. Тому будь обачний у словах, учинках, стосунках і з людьми. Отож, кажи іншим тільки те, що потрібне, продумуй кожен свій крок, перевір друзів, особливо тих, з ким ти маєш найбл. справи. Завжди будь готовий до арешту. Тому всі папери, книжки
