Про славних жінок - Джованні Боккаччо

вимагають того обставини, або ж приятельська близькість, доброта, м’якість та прихильність, – так що хтось сказав би, що вона не королева, а звичайна людина. Чи хтось хотів би чогось більшого від мудрого короля? А якщо хтось прагнув би розказати все про Йоанну як про видатну особистість, то це була б дуже довга розповідь.

Я вважаю, що ці аргументи достатні не тільки для того, щоб зарахувати Йоанну до видатних знаменитостей з блискучою славою, але й говорити про неї як про виняткову окрасу Італії, небачену досі в жодній іншій нації.

Заключення

Як бачимо, у розповіді ми дійшли аж до сучасних жінок; але оскільки серед них дуже рідко зустрічаємо видатних особистостей, то я вважаю, що краще достойно завершити цю працю, аніж продовжувати далі. Варто зробити так і тому, що ця книга, в якій першою була розповідь про нашу праматір Єву, завершується такою чудовою королевою.

Адже я знаю: знайдуться такі, що дорікатимуть мені за те, що я пропустив багатьох, про яких слід було б розповісти, а інші говоритимуть, що є й таке, що можна заслужено відкинути.

Першим я смиренно відповів би, що й справді оминув багатьох – адже ніяк не міг згадати про всіх, бо славу численних поглинув тріумфатор Час. А також не був я спроможний прочитати про всіх, що залишилися, та й з тих, про кого я довідався, не все змогла вберегти моя пам’ять. Але щоб мене не вважали зовсім безпам’ятним, скажу, що я свідомо пропустив багатьох – як з варварських народностей, так і з греків та римлян, у тому числі й жінок імператорів та королів. Загалом я довідався про багатьох жінок, зважив багато їхніх вчинків. Але коли дійшла справа до пера, то не мав я наміру описувати всіх без винятку: адже навіть на початку твору я зазначав, що з великої кількості вибрав і включив до своєї праці небагатьох. Вважаю, що зробив я це належним чином, тому й різні закиди є даремними.

А всім іншим скажу ось що: цілком можливо, та й легко могло таке статися, що деякі речі можна було б не включати до твору. Адже часто вводить в оману не лише незнання деяких речей, але й надмірна прив’язаність автора до власної праці. Якщо це трапилося, то мені дуже прикро: і заради поваги до гідності високого мистецтва я прошу читача ставитися з терпеливістю і розумінням до того, що було, на його думку, виконане не на найвищому рівні. А якщо ж хтось помірковано налаштований, то нехай щось додасть чи усуне, або ж відредагує чи поправить те, що написано неналежно. Адже тоді ця праця прислужиться комусь на благо, а не загине у пащі ненависників, не принісши нікому користі.

Таке щасливе завершення книги Джованні Боккаччо з Чертальдо «Про славних жінок» Примечания
1

Хоча Боккаччо родом із Флоренції, однак працював над цим твором у Чертальдо (1361–1362), на дозвіллі, як сам говорить далі.

(обратно) 2

Відомий флорентійський рід.

(обратно) 3

Грецьк. andreia – «мужність», те саме, що латинське virtus, або vir: аналогічно – в українській мові слова «муж» та «мужність» мають спільний корінь. Боккаччо писав свій твір у період, коли змінювалося середньовічне уявлення про роль і заняття жінки. Це чітко видно у багатьох біографіях.

(обратно) 4

Карл д’Арто, граф Монтеодорізійський, перший чоловік Андреї Аціароліс, помер у 1346 р. У 1357-у вона одружилася вдруге з Бартоломеєм ІІ з Капуї, графом Алтавільським. Однак, незважаючи на це, Боккаччо часто засуджує повторне одруження у тексті твору.

(обратно) 5

Петрарка Франческо (1304–1374) – перший видатний італійський гуманіст, сучасник Боккаччо. Твір Петрарки «De viris illustribus» («Про славних мужів») надихнув Боккаччо до праці над своїм твором.

(обратно) 6

Цікаві роздуми автора щодо семантичного наповнення деяких ключових слів. Такі слова, по суті, можна вважати термінами у рамках цього твору.

(обратно) 7

Боккаччо ніколи докладно не вказує, на які саме джерела він покладається.

(обратно) 8

Семираміда, або Шаммурамат (царювала в 824–811 рр. до Різдва Христового). З її іменем помилково пов’язують так звані «висячі сади» поблизу Вавилона. Створення садів радше стосується періоду правління вавилонського царя Навуходоносора (605–562 рр. до Р. Х.).

(обратно) 9

Стіни Вавилону, одне із Семи чудес світу (список непостійний). Згодом їх викреслили зі списку, замість них зарахували до чудес Александрійський маяк.

(обратно) 10

Опіс, чи Опс – богиня врожайності. Ототожнювали з Реєю.

(обратно) 11

Уран (грецьк. uranos – «небо») – божество неба.

(обратно) 12

Веста, – богиня домашнього вогнища.

(обратно) 13

Сатурн – бог землеробів та врожаю, батько Юпітера. Його ототожнювали з грецьким Хроносом і вважали справедливим правителем золотого віку.

(обратно) 14

Покоління доолімпійських богів.

(обратно) 15

Юнона – вище жіноче божество римського пантеону, дружина Юпітера. Вважалася богинею багатьох італійських міст.

(обратно) 16

Самос – острів у Греції в Егейському морі.

(обратно) 17

Споглядання – вищий рівень розумової діяльності, умоглядність.

(обратно) 18

Мінерва – богиня мистецтва і талантів, покровителька ремесел.

(обратно) 19

За легендою, Гефест розколов молотом Зевсові голову і звідти появилася богиня у повному обладунку.

(обратно) 20

Див. розділ 18.

(обратно) 21

Мінерва, у грецькій міфології Афіна, або Паллада – покровителька Афін.

(обратно) 22

Медуза Ґорґона – міфічна потвора, що своїм поглядом перетворювала все живе в камінь.

(обратно) 23

На Капітолії, одному із семи пагорбів Рима (двогорбому), стояли три храми – Юпітера, Юнони та Мінерви. На цьому пагорбі завершувалися тріумфальні процесії.

(обратно) 24

Венера – богиня кохання. Вважалася матір’ю Енея, тому її вшановували як праматір усіх римлян.

(обратно) 25

Марс – бог війни, тому й говориться про воїна.

(обратно) 26

Боккаччо показує свою обізнаність з різними джерелами. Очевидно, це і Геродот, і Лівій, і Светоній та багато інших.

(обратно) 27

За міфом, перетворила її на корову ревнива Юнона (грецьк. Гера), дружина Юпітера (грецьк. Зевс); стеріг її Арк (грецьк. Аргус), що мав сто очей.

(обратно) 28

Осіріс, або Сарапис – єгипетський бог мертвих і плодючості, був царем і героєм в Єгипті. Брат Сет убив Осіріса, але Ізіда, його сестра і дружина, воскресила свого чоловіка. Греки ототожнювали Осіріса з Діонісом.

(обратно) 29

За легендою Юпітер, перетворився на чудесного бика і викрав дівчину.

(обратно) 30

Амазонки – у грецькій міфології войовничі жінки на території Малої Азії.

(обратно) 31