Похід Болбочана на Крим - Борис Монкевич

зв'язаного з подіями, які вели Україну в 1918 році до Моря й де замаяли 29-го квітня національні прапори. Багато сили, гарту та завзяття можна зачерпнути з цієї славної, очайдушної боротьби Болбочана за Чорне Море — вікна до світу. Від нині нехай же "Похід на Крим" стане настольною книгою цієї нашої громадськости.

Як колись Запорожцям виривали з рук меч, називали реакціонерами, а між них кидали демагогів і "отаманів", щоб ослабити силу козацького духа так і сьогодні вистелюють їм дорогу терниною.

В Ню йорку діє Станиця, котра нараховує 22 дійсних членів.

Станиця є членом УККА та К-ту Об'єднаних Організацій м. Ню Йорку й приймає участь у вельми корисній діяльності К-ту. В цьому році Головна Управа Т-ва Запорожців висловила подяку Комітетові за співпрацю й допомогу в плеканню козацьких традицій, що виявилося в зорганізованні К-ом ґрупи запорожських козаків на конях підчас Паради Льояльности в Нью йорку, з станичним сотн. Г. Одайником.

Поява на вулицях великого американського міста ґрупи козаків зацікавила чужинців, і, напевно, зворушила уяву й почування нашої дітвори та юнацтва. Такі моменти поглиблюють любов до традиції й зацікавлення нею, збуджують пошану до минувшини. З цього боку допомога Об'єднаного Комітету в зорганізуванні ґрупи заслуговує на велике признання. Безсторонньо треба ствердити, що успіхи всіх періодів наших визвольних змагань — Українська Центральна Рада, Гетьманщина, Директорія — були завдяки горінню старої запорожсько-козацької традиції.

По Княжій Добі, Українську Державу відродив Великий Гетьман Богдан, опираючись на славне Військо Запорожське, на традиції Матері-Січи, що здавна була колискою козацької Ідеї, невмірущої ідеї боротьби за Віру, Державу і Соборність всіх Земель.

Примітки
1

Гл. Схема "А"

(обратно) 2

Учасники: сот. П. Зілинський, сот. М. Зілинський, пор. С. Клокун, бунч. І. Рахальський,

(обратно) 3

Тоді рангів не було і коменданти називалися по посадах.

(обратно) 4

Коменданти дивізій і корпусів носили назву отаманів.

(обратно) 5

Архив Русской Революція т. І.

(обратно) 6

Кількість укр. армії в той час була 5.000 чоловіка.

(обратно) 7

Прапорщик Сіверс за часів Керенського видавав комуністичну газету "Окопная Правда*.

(обратно) 8

Архив Русском Революції т. XIV.

(обратно) 9

Ар Рус. Рев. т. XIV.

(обратно) 10

Ар. Рус. Р-в т. XIV.

(обратно) 11

Ар. Рус. Р-в т. XIV.

(обратно) 12

Там же.

(обратно) 13

Дневник ґен М. Г. Дроздовського, — С/їто Кирхнер Берлин 1923 г.

(обратно) 14

В лютні 1918 року в одному Севастополі розстріляно 800 офіцерів.

(обратно) 15

Архив Русской Революції т. XIII.

(обратно) 16

Архив Рус. Рев. т. XIV.

(обратно) 17

Архив Русской Револ. т. XI.

(обратно) 18

Архив Русской Революції т. XIV, вид. Гесена.

(обратно) 19

Пізніше ці самі матроси складали головне ядро відділу Гуляйпільського анархіста Махна. І ті діла, якими позначився шлях пересувань і нападів цього відділу, своєю жорстокістю і звірствами затьмили попередні злочинства матросів.

(обратно) 20

3 оповідання М. Падалки виходить, що думку організувати полк і назнати його іменем П. Полуботка подав Укр. Військовий Клуб ім. Полуботка в Київі. Лив. його статю: Виступ Полуботковців 4–9. липня 1917. p. u м. Кн'й'.і на фоні політичної ситуації того часу, збірник "До зброї", Тар'їів — Львів 1921, ст- 64.

(обратно) 21

М. Падалка признає, що "серед полуботковців дійсно була певна кількість дезертирів чистої води, був і елемент прямо таки карний, з вулиці, але він своєю нечисленністю губився в загальній масі". Op. cit., ст. 65.

(обратно) 22

Вісти з Ц. Ради, № 11–12, ст. 4.

(обратно) 23

Київська військова влада за згодою У. Ген. К-та, щоб спонукати полуботковців скорше забратися з Київа, умисне морила їх голодом