Похід Болбочана на Крим - Борис Монкевич
Штаб корпусу перебував тоді в Білій Церкві. Штаб І. дівізії (його начальником замість полк. Капустянського став підпол. Сологуб) стояв у Бердичеві, І-ша її бригада стояла в Київі, 2-га на залізниці Фастів-Бердичів; II. дівізія стояла на лінії Винниця-Гнівань. Командантом І. дівізії замість ген. Гандзюка став полковник Никонов, у II. дівізії залишався ген. Клименко.[45]
Але дісціпліна й боєздатність корпусу під впливом загального настрою й агітації падали з кожним днем. Коли большевики оголосили демобілізацію старої російської армії, то салдати корпусу примусили оголосити часткову демобілізацію і в себе. Як зауважує самовидець, це було викликано охотою салдатів поділити між собою військове майно, як тоді бувало звичайно при демобілізації. В корпусі настала анархія Генерали Гандзюк і Сафонов поїхали за директивами від українського уряду до Київа, але прибули туди вже тоді, як Київ опинився в большевицькнх руках. Вони попали в большевицький полон і були розстріляні. їх переслухував сам начальник большевицької армії Муравйов, який запропонував обом перейти до його на службу, але вони відмовились і тим підписали собі смертний вирок. Вже літом 1918. р. тіла обох героїв були, з наказу гетьмана П. Скоропадського, розшукані і достойно поховані.
Корпус скоро перестав істнувати. Козаки розбіглись, старшина позникала. Невеличкі рештки збереглися, переховалися і по приході німців прилучилися знову до українського війська, склавши кадри дівізії, на чолі якої постановлено було начальника І. дівізії з І. Українського Корпуса полковника Никонова.[46]
Не дооцінюючи значіння регулярної армії взагалі, ставлячи собі ідеалом "народню міліцію", а поки що думаючи обійтись якось за допомогою найманих військових частин, український уряд не спромігся взагалі створити скільки-небудь значну і надійну військову силу і в критичний момент боротьби з большевиками в січні 1918. року опинився, як ми бачили в розділі XI. цієї книги, майже безборонним. Українську державність рятували, гинучи в нерівній боротьбі патріоти добровольці: українська молодь, невелике число національно настроєних професійних вояків та галицькі січові стрільці. Можна з певністю сказати, що коли б не військова поміч німців, геройські зусилля українських добровольців не змогли б в той час врятувати українське правительство а з ним і ідею української національної державности.
ІІ
Короткий список старшин запорожців
Авраменко Никифор, сот. 2 Зап. п. полк.
Аверкієв Констант., хор. 1 Зап. п. полк.
Алмазов Олекса, полк, пізніші ген. — хор. Кін-гор. гармат, дивізіон
Артемів Олександер, значк. Зап. гармат, полк.
Андрух, сот, 2-й Запорожський піш. полк.
Александрович Микола, сот., К-р 2 кур., 1-го Зап. ім. Гетм. Дорошенка п.п. поляг у Винниці 1919 року.
Андруїценко Іван, сот. Наливайківський полк.
Артюшенко Юрій, хор. Кін. полку Чорних Запорож.
Бабенко Констан., сот 1 Зап. ім. Гетм. Дорошенка п.
Базильський Гавриїл, ген. — хор. Кмдив. 8 і 1 Зап. див.
Базилевський Микола, сот. комкінсотні 1 Зап. піш. полку, комсотні Кін. п. Чорних Запорож.
Базилевський Петро, значк, З Зап. ім. Гетм. Хмельницького п.
Балицький. сот. Кін. п. Чорних Запорожців.
Балдинський, сот. 2-й Запо рожців п. полк.
Балано Олекса, сот. Зап. гармат. полк.
Балабан Віктор, хор. Тяжкий гаомат. дивіз.
Бурківський пор. 1 Зап. Див., вбитий большевиками в Бїловіжі в 1939 році.
Благо Іван. сот. Кінн. див.
Бобинський Конст., військ, старш. скарбник
Боклажко Іван. хор. 2-й Запор, полк.
Болбочан Петро, полк. К-р 2 Зап. п., Пом. Комдив. Окр Запор, К-р К-су Зап… Командуючий Укр. Арм. Лівобережжя.
Болдирів Олекса, сот. К-р Зап. панц. дивіз.
Бойко Олексан., хор. 2 Зап. п.
Божко, пполк. Кін. п. Чорних Запорожців.
Броже, пполк. Кін. п. Чорних Запорожців.
Бсндзік, хор. Кін. п. Чорних Запорожців.
Буасло Василь, хор. З Запор, ім. Гет. Хмельницького п.
Бортник Яків. хор. З Запор, ім. Гет. Хмельницького п.
Бойко, хор. адмін. уряд. ім. Гет. Хмельницького п.
Бездітний Панько, хор. З Зап. ім. Гет. Хмельницького п.
Базилевський Павло, сот. З Зап. ім. Гет. Хмельницького п.
Бочковський М.. ген. — хор. Комдив. Зап. від. І. 7. 1918.
Бурба. сот. Кін. п. Чорних Зап.
Бушдовський, сот. 2-й Зап. п.
Блудимко. хор. 1 Зап. ім. Гет. Дорошенка п.
Бугарин, сот. Кін. п. Чорних Запорожців.
Бурківський Війс. Стар… пізн. ген-хор. пом. Комд. б Зап, вбитий злочинцем в 1920 р. на фронті.
Баранів, полк., К-р Запор.
авіаційного відділу. Бихів, хор. Кін. п. ім. Кошового К. Гордієнка. Билинський Ростислав, сот.
інженер Зап. інж. полк. Білянкевич, хор. 2 Запор, п. Большего Михайло, сот. 2
Запор, п. Богуцький, сот. З Запор, ім.
Гет. Хмельницького п. Брикович Ілларіон, адм. — хор.
1 Запорож. дивізія. Бабенко Іван, адм. — хор. 1 Зап. дивізія.
Бобровський Каз., значк. 2
Запорож. п. Василів Д., полк. Зап. див. постач.
Вержбицький, ген. шт. військ.
старш., Наштадив. Вержбицький