Щоденник сотника Устима - Валерій Бобрович
Виходом з патової ситуації може стати нова війна. Але результат нової війни може бути непередбачуваний. Грузія посилено готується до оборони, нарощує свій військовий потенціал, будують інженерні рубежі, укриття, облаштовують вогневі позиції, на танконебезпечних напрямках встановлюють фугаси. Початком нової війни з Грузією Росія протиставить себе всім колишнім подсовітським республікам. Почнуть зростати антиросійські настрої. Україна, Казахстан, Азербайджан вже сьогодні занепокоєні за свою територіальну цілісність. Ще в серпні 2008 року, як реакція на агресію Росії проти Грузії, в організацію УНА-УНСО надійшло більше 3 000 заяв від громадян України (подаються дані тільки по Київській області) з проханням направити їх добровольцями в поміч грузинському народу. Що не менш важливо - це серйозно загострить і до цього непрості відношення Росії з Парламентською асамблеєю Ради Європи. В ній вже сьогодні озвучуються нелицеприємні заяви на кшталт поляка Ричарда Бендера: «Росія намагається реставрувати політику колишнього Радянського Союзу. Вона говорить про незалежність Абхазії та Південної Осетії, та влада цих республік маріонеткова. Так само, як і комуністичні влади в державах Східної Європи після Другої світової війни».
Звичайно в Москві про все це чудово знають. Та лаври Сталіна не дають покою кремлівському дуету. Вони вважають, якщо захід визнав незалежність Косова, то Росія повинна відповісти тим же. Забувають тільки про одне, етнічні конфлікти мають особливість плавно перетікати в сусідні держави. Татарстан та Якутія, Чечня, Інгушетія та Дагестан, це тільки неповний перелік народів, які можуть захотіти жити в своїх власних державах. Отже, в довгостроковій перспективі Росія може опинитися в складі переможених.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Т. Надарешвили. Заговор против Грузии (Тб., 2002).
2. За Державність. Матеріали до історії війська українського. Збірник 6 (Каліш, 1936).
3. Черная книга Абхазии (Тб., 2000).
4. О. Колісніченко. Корвет (Од., 2003).
5. Історія Українського Війська (Львів, 1992).
6. Э. Лависс, А. Рамбо. История ХIХ века. Т. 6 (М., 1937).
7. А. Потапов. Искусство снайпера (М.: Фаир-пресс, 2005).
8. L. Thompson. Hostage Rescue Manual: Tactics of the Counter-Terrorist Professionals (Greenhill books, 2002).
9. C. Рогоза, Н. Ачкасов. Засекреченные войны. 1950 - 2000 гг. (М.: АСТ, 2004).
10. В. Потто. Кавказская война в отдельных очерках, эпизодах, легендах и биографиях. Т. 1 (1887).
1. Юрій Горліс-Горський. Холодний яр (Л.: 1994).
ПРО АВТОРА
БОБРОВИЧ Валерій Олегович. Народився 23 грудня 1951 р. у Києві.
Офіцер ВМФ. Освіта - інженер-електромеханік. Полковник УНСО. 1993 - 2001 - воював на Кавказі як командир добровольчих підрозділів УНСО. Двічі був поранений. Брав участь у дипломатичних акціях УНА-УНСО в Грузії, Азербайджані та Чечні.
Особисто був знайомий із президентами Грузії Е. Шеварднадзе, Азербайджану Г. Алієвим та славної пам’яті покійним президентом Чечні-Ічкерії генералом Дудаєвим.
Нагороджений орденом Вахтанга Горгасала, хрестом Пустельним УНСО, медаллю «Морська слава України» другого ступеню, бронзовою медаллю «Мхедріоні» (Білий вершник). Автор п’єси «Кавказ». Окремі твори публікувались у журналі «Волонтер».
ПРИМІТКИ
[1] (Засекреченные войны. Рогоза, Ачкасов ст. 396).
[2] Юрій Шухевич - син легендарного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича.
This file was created
with BookDesigner program
20.06.2011
