Окопні історії: фронтовий щоденник - Дмитро Степаненко

Буквально через тиждень вранці цим же бійцям привезли харчі. Під’їхали, нікого не видно. А вони заперлися в бліндажі й сплять. Море по коліна.

— Я вже боюся вночі засинати, — жаліється Кривбас. — Коли не вийду надвір, чатового або взагалі нема, або сидить у навушниках, фільм на телефоні дивиться.

Інфляція

У бліндажі Прихвостень із Лисом сиділи й спостерігали, як новобранець розчековує гранату. Все було б добре, але… Дзинь! Виривається з рук лапка запалу. Лис устиг вискочити з бліндажа, а Прихвостню всю задницю осколками нашпигувало. Самого дослідника жоден осколочок не зачепив. Його набили і прив’язали поки що до дерева, сподіваючись, що мізків додасться.

Перед Команділою постало непросте завдання: як викрутитися? За подібну надзвичайну пригоду в підрозділі вже його самого штабники «снашатимуть». А замовчати не вийде, улюбленець Прихвостень на хірургічному столі в госпіталі. Лише після ножового поранення оклигав, а тут осколки.

Кого не можна покарати — того можна нагородити.

Замполіт швиденько підготував на Прихвостня документи, і орден він отримав навіть швидше, ніж Барс і Злобний Гном.

Нагороди дешевшають.

Братання

Один з наших бунтівників, Тихий, тепер уже боєць 34-го батальйону, разом із двома новими товаришами по службі під вечір сиділи випивали. На зауваження старшого зреагували оригінально:

— Та ми зараз підемо до сєпарів, побазаримо, і все буде нормально.

Накинули ще по сто грамів хороброї води

і рушили брататися. Метрів за сімсот до ворожого опорного пункту двоє втратили хоробрість і зупинилися.

— Боягузи, я сам піду! — вирішив ексрозвідник.

Коли Тихий підійшов до дороги, поряд зупинилася машина, звідти вистрілили, і він упав. Після цього сєпари дистанційно підірвали електродетонатором керовану міну в бік парочки. Одному нашпигувало осколками живіт, а іншому пошкодило ногу. На своє щастя, вони трохи не дійшли до охоронних мінних загороджень опорніка. Сяк-так, підтримуючи один одного, поранені доповзли до своїх. А Тихого більше не бачили. Шукали — не знайшли. Серед полонених не виявили. Жодної інформації.

Через три місяці сєпарів на цій ділянці відтіснили на пів кілометра, і в хащах випадково натрапили на залишки солдата. Упізнали по чубчику. Тяжко поранений, він уночі відповз трохи, заховався і помер.

ВДОМА

Кет

Приїхав я уже нарешті додому. Зібралися родичі, засмажили шашлик. Лише сіли за стіл, дзвонить знайомий волонтер:

— Ти вже вдома? Телевізор дивився?

— Ні. А що там?

— Кет із 17-го батальйону загинула.

— Ну от, відпочив.

Шашлик у горло не лізе. Неначе й поїхав від війни, а вона не відпускає, геть і вдома знайшла. Ну вже нехай чоловіки, але не повинні молоді дівчата на війні гинути. До цього звикнути не можна. Смерть знову застала зненацька. Доки всі знайомі дома живі-здорові не будуть, повного спокою я не матиму.

Я ще не повернувся.

Заклопотаний

Дембельнувся Мотора. Дома якось згадав, що мисливська рушниця уже рік не чищена. Розібрав її на лавці у дворі, аж тут міліція:

— А що ж це Ви, громадянине, не являєтеся у райвідділ рушницю перереєстровувати? Всі строки минули. Ми ось уже конфісковувати її приїхали.

— Та я зайнятий був.

— Ну і чим, якщо не секрет?

— Людей убивав…

Зависла напружена пауза. Треба було бачити ці квадратні ментовські очі.

— Що, вояка? — здогадалися нарешті.

— Ага.

Правоохоронцям стало настільки легше, що вони тут же перереєстрували рушницю, без питань і штрафів.

Учасник

Зібрали в бібліотеці десятків зо три вояків. В урочистій обстановці вручають грамоти й схожі на медальку значки.

— Мужики, дивіться, яка у мене грамота! Тут написано, що я мужній, високопрофесійний і до купи ще й патріот. Підписи й дві печатки. А у вас є документ із печаткою, що ви патріоти? Отож!

— Ну, все! Нарвався на чорну заздрість…

— Я, якби не сидів, упав би…

— Аж сльозу видушив.

— Це що, а от у мене медаль! З одного боку — кібчик двоголову гадюку душить, а на іншому — напис «Учасник АТО».

— Мені такі самі в школі давали за змагання з тенісу, — чую голос збоку.

— Ну, не скажи. На тих було написано «І місце», «ІІ місце», а тут просто «Учасник».

— А ти що, хотів, щоб тобі видали медаль із написом «Чемпіон АТО», «І місце в АТО» чи взагалі «Переможець АТО»? Губу розкатав… Тут діє олімпійський принцип: головне не перемога, а участь.

Підсýмочок

Навряд чи хто з нормальних людей зберігає експрес-накладні з «Нової Пошти». А в мене їх цілий підсумочок. Чисті з одного боку половинки стандартного аркуша, складені вчетверо — бойовий варіант захалявної книжечки. Саме на них я записую свої окопні історії. Якщо вдається позичити на годинку ноутбук, набираю текст в електронному вигляді, а листочки палю. Тут уже рукою подати до публікації на Facebook. Наче попалив більшість, але отримуєш чергову передачу і життя підкидає щось новеньке. Або згадуєш якусь подію й бачиш її по-новому, вартою окремої оповідки. Підсумочок завжди в правій кишені. Щось надумав — дописав.

Коли мене запитують: «Навіщо ти воюєш?», я вже давно нікому й нічого не хочу доводити. Але в правій кишені завжди є кілька декларацій від передач родичів, друзів і знайомих. Значить, їм важливо те, що я тут. Як і незнайомій мені дитині з невідомої школи, котра написала: «Дякую, що ти хоробрий!» А ще думаю про моїх бойових побратимів, знайомих і не дуже вояків, поряд із якими я жив і воював, любив і ненавидів, сумував за загиблими товаришами і сміявся над живими. Я тут заради усіх них.

Кожна накладна подібна медалі. З одного боку — ті, хто воює. З іншого — ті, хто нас підтримує. Ми справді одне ціле. Нація. Якщо хтось цього не відчуває — шкода… Пояснювати марно…

Літературно-художнє видання

Дмитро Анатолійович Степаненко

окопні історії

Фронтовий щоденник

Видання 2-ге, доповнене

(українською та російською мовами)

Технічний редактор О.М. Корнілов

Коректор Ю.А. Степаненко

Комп’ютерна верстка: В.М. Ященко, І.О. Правдіна

Обкладинка Н.Г. Бондаренко, Ю.В. Тарасова

Формат 70x100/32.

Ум. др. арк. 9,6.

Замовлення № 732.

Поліграфічно-видавничий центр ТОВ «Імекс-ЛТД»

Свідоцтво про реєстрацію серія ДК № 195 від 21.09.2000.

25006, м. Кропивницький, вул. В. Панченка, 29

тел./факс (0522) 32-08-32, 32-17-05,

моб. тел.: (050) 457-24-24 — приймальня,

е-mail: [email protected]

Примечания