Речі і люди. Есей про споживання - Вольфґанґ Шивельбуш

12

Karl Marx/Friedrich Engels: Karl Marx – Friedrich Engels – Werke (MEW), Bd. 23: Das Kapital, Bd. 1. Berlin/DDR 1968, S. 198.

13

Творча руйнація не тотожна продуктивному споживанню. Шумпетер має на увазі переробку застарілих засобів виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства. Утім, творча руйнація і продуктивне споживання мають ту спільну рису, що «попередник» нового продукту знищується: в одному випадку – застарілі засоби виробництва, в другому – матеріал.

14

Суп перетворюється на муслін (фр.). – Прим. пер.

15

J. B. Say: «Cours à l’Athénée», in: Jean-Baptiste Say – Œuvres complètes, Bd. 4: Leçons d’économie politique, hg. v. André Tiran. Paris 2003, S. 81.

16

Було б безглуздим намагатися це доводити (англ.). – Прим. пер.

17

Тобто безплідною. – Прим. пер.

18

Створення (давньогр.). – Прим. пер.

19

З нічого (лат.). – Прим. пер.

20

Abbé Nicholas Baudeau: «Première introduction à la philosophie économique ou analyse des états policés», Paris 1771, in: Collection des principaux économistes, Bd. 2, hg. v. Eugène Daire. Paris 1846, Repr. Osnabrück 1966, S. 662.

21

Цит. за: Georges Weulersse: Le mouvement physiocratique en France de 1756 à 1770, Bd. 1. Paris 1912, Neudruck 1968, S. 275.

22

François Quesnay: Œuvres économiques et philosophiques, hg. v. August Oncken. Frankfurt/M. 1888, Neudruck New York 1989, S. 389.

23

Johannes Burkhardt: «Das Verhaltensbild ‘Produktivität’ und seine historisch-anthropologische Voraussetzung», in: Saeculum, Bd. 25, 197, S. 286.

24

Цит. за: Lisbet Koerner: Linnaeus: Nature and Nation. Cambridge/London 1999, S. 7.

25

Мануфактура, заснована Богом (фр.). – Прим. пер.

26

Цит. за: Georges Weulersse, ibid., S. 275.

27

Характерна риса (лат.). – Прим. пер.

28

Karl Marx: Grundrisse der Kritik der politischen Ökonomie, Rohentwurf. Berlin/DDR 1953, S. 584. Можна провести й протилежний експеримент з текстом фізіократа і пізніше міністра фінансів Тюрго про безособове-речове-автоматичне у відносинах між селянином і полем: «Земля незалежно від людини і будь-яких домовленостей безпосередньо сплачує робітникові ціну його праці. Природа не торгується з ним, аби зобов’язати його задовольнятися абсолютно необхідним. Те, що вона дає, не є пропорційним ані до його потреб, ані до конвенційної оцінки ціни його трудових днів» (цит. за: Georges Weulersse, ibid., S. 276).

29

У великій кількості (фр.). – Прим. пер.

30

Доречно згадати «Sartor Resartus» Томаса Карлайла. У його роздумах про знятий старий одяг постають наче фотографічні знімки його колишнього власника: «Яка спокійна гідність живе у скинутому одязі! Як скромно він приймає належну йому шану! Жодних зверхніх поглядів, жодних презирливих жестів; спокійним і ясним поглядом дивиться він на світ, не вимагаючи і не лякаючись знаків пошани, від яких йому доведеться відмовитися. Шляпа все ще зберігає фізіономію Голови; але вже без марнолюбства, глупоти, схильності до безглуздого базікання… жилет уже не приховує ніяких ницих пристрастей, ніяких нестримних жадань; від голоду й спраги тут і слід загув» (Thomas Carlyle: Sartor Resartus, übers. v. Peter Staengle. Zürich 1991, S. 322).

31

У романі «Орландо» йдеться про статеву роль, яка визначається і водночас дезорієнтована через одяг.

32

Lorenz von Stein: «Die organische Auffassung des Lebens der Güterwelt», in: Zeitschrift für Staatswissenschaft, Bd. 24, 1968, S. 221.

33

Lorenz von Stein: System der Staatswissenschaft. Osnabrück 1852, Nachdruck 1964, S. 157.

34

Alfred Marshall: Elements of Economics of Industry. London 1894, S. 57.

35

Матеріальне проникнення (фр.). – Прим. пер.

36

Близькість суб’єкта і об’єкта, що міняються місцями (фр.). – Прим. пер.

37

Gaston Bachelard: La terre et les rèveries de la volonté. Paris 1948, S. 23 (la matière nous révèle), S. 25 (l’équilibre de notre force), S. 31 (combat contre les substances), S. 33 (pénétration matérielle та intimités du sujet), S. 61 (provocation та colère), S. 62 (matière domptée).

38

Platon: Timaios, hg. u. übers. v. Hans Günter Zekl. Hamburg 1992, S. 39 (33, C, D). Мікроскопічного спадкоємця світу-звіра, відкритої біологією ХІХ століття одноклітинної праістоти ризопода, Герберт Спенсер описує як «безструктурну часточку живого желе… що є водночас суцільний шлунок, суцільна шкіра, суцільний рот, суцільні кінцівки і також суцільні легені…» (Herbert Spencer: Principles of Biology. New York 1898, р. 156).

39

Найповніший юнгіанський опис символу Уробороса міститься в книжці Еріха Ноймана: Ursprungsgeschichte des Bewusstseins. Zürich 1949, зокрема S. 19 ff., S. 279 ff.

40

Що більше воно змінюється, то більше воно – та сама річ (фр.). – Прим. пер.

41

John Burnet: Die Anfänge der griechischen Philosophie, übers. v. Else Schenkl. Leipzig/Berlin 1913, S. 131.

42

Відтак зв’язок між нестачею і надлишком, потребою й насиченням у Гераклітовому вогні є не що інше, як метафоричне формулювання хімічного процесу горіння, або, якщо процитувати одного коментатора Гайдеггера: «Сутність вогню є постійна нужда, ним постійно рухає потреба у пальному. І, задовольняючи цю потребу, він пожирає пальне. Насичуючи її, він цим самим насичує себе. Його насичення є безпосереднє насичення цієї постійної невситимої нужди» (Hans-Christian Günther: Grundfragen des griechischen Denkens. Würzburg 2001, S. 162).

43

«Все поступово обмінюється на вогонь і вогонь – на все, подіб­но до того як золото обмінюється на майно, а майно – на золото» (Дільс, фрагмент 90).

44

Відплата/помста (нім.); реванш, відшкодування (фр.). – Прим. пер.

45

Відповідь, заперечення; врівноваження, відшкодування; реакція (нім.). – Прим. пер.

46

Оскільки Гераклітів вогонь не розрізнює «великий» космічний вогонь сонця та «маленьке» земне полум’я, світ так само можна сприймати як паливо, подібно дереву.

47

Aristoteles: Über Entstehen und Vergehen, in: Aristoteles’ Werke, Bd. 2: Vier Bücher über das Himmelsgebäude und Zwei Bücher über Entstehen und Vergehen, hg. v. Dr. Carl Prantl. Leipzig 1857, S. 411 (Buch I).

48

Продукт (фр.). – Прим. пер.

49

Jean Bollack/Heinz Wismann: Héraclite ou la séparation. Paris 1972, р. 186.

50

Дільс, фрагменти 64–66. Грецьке дієслово eperchestai (яке Дільс перекладає як heranrücken: «підступати», «наближатися») має значення несподіваної появи когось або чогось, нападу на когось або щось (за Лідделлом–Скоттом, нерідко в агресивно-ворожому контексті). Переклад Дільса тут орієнтований радше на біблійно-апокаліптичне, аніж на Гераклітове значення слів, тож krinein («поділяти») постає як «правити» (richten), а kataleptesthai («захоплювати») як «погрожувати» (verdammen).

51

Aristoteles, ibid., S. 423.

52

У «Грецько-англійському словнику» Генрі Джорджа Лідделла та